57. Мова ld. Функціональний блок таймера.
К-сть
64. Має три режими TON –– затримка по
передньому фронті сигналу на фронті.
TOF –– затримка по задньому фронті
сигналу на фронті. ТР –– створення
імпульсу точної тривалості. ТВ ––
основний час (1хв, 1с, 100мс, 10мс). %ТМі.V ––
поточне значення, слово яке збільшується
на 1 від 0 до %TМi.P. Може читатись і
перевірятись. %TМi.P –– встановлене
значення (0...9999) може читатись, перевірятись
і записуватись. Згенерована затримка
рівна %TМi.P *TB. MODIF –– коректування через
термінал (Y – можливість зміни %TМi.P в
режимі коректування). IN –– настройка
вводу (запуск таймера по передньому
фронті TON i TP або по задньому по TOF). Q ––
вихід таймера, встановлюється в 1 в
залежності від режиму.
TON
TOF
TP
58. Мова ld. Функціональні блоки. Загальні характеристики функціональних блоків.
Є 6-сть типів функцыональних блоків: таймер (%TMi –– 64), реверсивний лічильник (%Ci –– 32), моностійкий (%MNi –– 8), регістр (%Ri –– 4), барабанний контролер (%DRi –– 8), таймер 7 серії (%Ti –– 64). Кожний блок містить входи які використовуються для керування. Виходи які містять певний стан (являють собою вихідний біт, який може набувати різного значення), кожен з яких може керувати котушками, параметри які використовуються для адаптування блоків для вирішення конкретної задачі.
Кожний функціональний блок містить:
1. Входи (напр. IN), які використову-ються для управління блоком.
2. Виходи (напр. Q), які містять певний стан. Кожний вихід являє собою вихідний біт, який може набувати різного значення в залежності від програми користувача. Крім того, кожний вихід може керувати однією або декількома котушками.
3. Параметри, які використовуються щоб адаптувати це до прикладної програми.
59. Мова ld. Обмежувачі, елементи зв’язку і стану, контакти, котушки.
На робочому полі LD є лівий і правий обмежувач. Лівий завжди в стані ON, до нього підключаються контакти або входи функціональних блоків. Правий знаходиться в невизначеному стані, до нього підключаються котушки.
Зв'язок між елементами створюється сполученням виходів із входами. На робочому полі це маає вигляд прямих ліній (вертикальних та горизонтальних).
Є 4 типи
контактів:
нормально
відкритий –– замикається коли біт
керування у стані 1,
нормально
закритий (інвертований) –– замикається
коли біт керування у стані 0,
контакт
по передньому фронту –– активізується
при зміні біта керування від 0 до 1
,
контакт
по задньому фронту –– активізується
при зміні буті керування від 1 до 0
.
Контакти також називають булевими
командами завантаження.
Котушки
бувають 4 типів:
прямі
(зв’язаний об’єкт приймає значення
яке прийшло на котушку),
інвертовані
котушки (зв’язаний об’єкт приймає
значення протилежне тому що надійшло
на котушку),
котушки
встановлення (зв’язаний об’єкт приймає
значення 1, при надходженні сигналу на
котушку),
котушки
скидання (зв’язаний об’єкт приймає
значення 0 при надходженні сигналу на
котушку). Надсилання сигналу на котушку
називають булевою командою присвоєння.
60. Мова ld. Загальні принципи програмування і конфігурування функціонального блоку реверсивного лічильника
Призначений
для підрахунку подій в двох напрямках.
К-сть – 32. %Ci.V –– поточне значення (
збільшується або зменшується в залежності
від напрямку підрахунку), може читатись
і перевірятись. %Ci.P –– встановлене
значення (0...9999), може читатись перевірятись
і записуватись. MODIF –– коректування
через термінал (Y – можливість зміни
%Сi.P в режимі коректування). R –– вхід
скидання (в стані 1 %Ci.V=0). S –– встановлення
заданого значення (в стані 1 %Ci.V=%Ci.P) CU ––
вхід прямого підрахунку (по передньому
фронті). CD –– вхід зворотного підрахунку
(по передньому фронті). Е –– вихід
спорожнення (%Ci.E=1 при прямому підрахунку).
D –– вихід досягнення встановленого
значення (%Ci.D=1 коли %Ci.V= %Ci.P). F –– вихід
переповнення (%Ci.F=1 при зворотньому
підрахунку).
В шарі змінних в секції функціональних блоків налаштовують встановлене значення та MODIF.