- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття
- •Тема: Курація хворого з пароксизмальними порушеннями ритму та провідності
- •4.3 Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •I.47.1 Тахікардiї
- •I.48. Фiбриляцiя I тріпотiння передсердь
- •I.49.0 Фiбрiляцiя та тріпотіння шлуночкiв
- •Електрокардіографічні ознаки різних пароксизмальних порушень ритму
- •Диференціальна діагностика суправентрикулярних тахікардій
- •IV. Лікування спт з широким комплексом qrs невідомої етіології у хворих з дисфункцією лівого шлуночка
- •Порушення проведення імпульсу
- •Атріовентрикулярна блокада (авб) – порушення проведення імпульсів від передсердь до шлуночків серця.
- •Блокади ніжок і гілок пучка Гіса – це сповільнення або повне припинення проведення імпульсу збудження по одній, двох або трьох гілках пучка Гіса.
- •Диференційна діагностика блокад
- •Всі блокади можуть бути постійними або минучими (транзиторними) синдром морганьї-адамса-стокса визначення.
- •Клінічна картина.
- •Показання до тимчасової електрокардіостимуляції:
- •Діагностика і невідкладна допомога при порушенні провідності серця.
- •6. Матеріали для самоконтролю
- •7. Література:
Електрокардіографічні ознаки різних пароксизмальних порушень ритму
Порушення ритму |
Електрокардіографічні ознаки |
Вогнищева передсердна тахікардія (автоматична чи тригерна). Пов’язана з патологічною автоматичною чи осциляторною активністю в передсердях |
Починається поступово з послідовного вкорочення інтервалів Р-Р та R-R («розігріву»), досягає частоти 110-150, інколи 180, за 1 хв. та не відрізняється чіткою регулярністю. Ектопічні зубці Р зазвичай чіткі, мають однакову форму, що відрізняється від синусової, розташовані перед комплексом QRS на однаковій відстані, можуть бути негативними в відведеннях ІІ,ІІІ,aVF. При високій ЧСС можливе винекнення АВ-блокад ІІ ст., що не припиняє тахікардію, чи тахізалежних блокад ніжок пучка Гіса (частіше правої з тривалістю комплекса QRS до 0,12 с.). Перед закінченням тахікардії відмічається поступове подовження інтервалів Р-Р та R-R («охолодження»). Вагусні прийоми не припиняють тахікардію, але можуть зменшити ЧСШ. Диференціальний діагноз слід проводити з тріпотінням передсердь і мерехтливою аритмією, синусовою тахікардією. |
Зворотня передсердна реципрокна тахікардія. Розвивається за механізмом re-entry. |
Починається раптово, з екстрасистоли, без періоду «розігріву». Зубець Р в тахікардитичному ланцюгу відрізняється від зубця Р синусового ритму. Характерне часте переривання пароксизмального циклу синусовими скороченнями, після чого знову виникає пароксизм. Частота скорочень передсердь від 140 до 220 за 1 хв. Диференціальний діагноз слід проводити з тріпотінням передсердь, мерехтливою аритмією. |
Багатофокусна передсердна тахікардія Виникає внаслідок підвищеної ектопічної активності в передсердях з існуванням множинних вогнищ збудження. |
Регіструються зубці Р не менш ніж 3 різновидів, що інколи нагадують хвилі фібриляції передсердь, ЧСС від 110 до 150 за 1 хв. Тривалість інтервалів Р - Р і R-R непостійна. Диференціальний діагноз слід проводити з фібриляцією передсердь. |
Реципрокна АВ тахікардія Основним механізмом виникнення і підтримки тахікардії є круговий рух хвилі збудження в атріовентрикулярному з'єднанні. |
ЧСС від 170 до 200 за 1 хв. Комплекс QRS має нормальну форму або деформований по типу блокади однієї з гілок пучка Гіса. Пароксизм розпочинається з суправентрикулярної чи вузлової екстрасистоли (рідше шлуночкової екстрасистоли) з раптовим збільшенням часу атріовентрикулярного проведення (по довження інтервалу P-Q на початку пароксизму). Для цієї тахікардії характерним є абсолютно правильний серцевий ритм, при якому тривалість інтервалів R-R відрізняється не більше ніж на 0,02 с. Тривалість комплексів QRS, якщо відсутня блокада ніжки пучка Гіса-до 0,1 с. Ефективні вагусні прийоми чи внутрішньовенне введення АТФ. |
Поворотна шлуночкова тахікардія Виникає в результаті підвищеної ектопічної активності і по механізму re-entry |
Комплекси QRS розширені і деформовані, їх форма залежить від локалізації ектопічного вогнища ( в правому чи лівому шлуночкові, міжшлуночковій перетинці). Залпи шлуночкових екстрасистол в кількості 3 і більше в ряд в тахікардитичному ланцюзі перериваються синусовими скороченнями. Частота ритму від 140 до 250 за хв. Диференціальний діагноз слід проводити з передсердною поворотною пароксизмальною тахікардією з аберацією комплексів QRS і тахікардією з АВ з'єднання з одночасним збудженням передсердь і шлуночків (при наявності деформованих шлуночкових комплексів). |
Багатоформна шлуночкова тахікардія Частіше всього в генезі даної форми порушення ритму лежить механізм re-entry |
Шлуночковий ритм не регулярний, з частотою 130 - 220 за хв. комплекси QRS відрізняються по формі, ширині та амплітуді. Перед початком тахікардії можуть реєструватися поліморфні шлуночкові екстрасистоли. Пароксизм нерідко переходить в фібриляцію шлуночків серця. |
Шлуночкова тахікардія типу “пірует” torsades de pointe |
Тахікардія починається з шлуночкової екстрасистоли, попадаючої на кінець зубця Т, рідше з екстрасистол типу R на Т. Нерідко тахікардія розвивається на фоні патологічного подовження інтервалу Q - Т. Комплекси QRS мають проміжну форму між великохвильовою фібриляцією шлуночків серця і шлуночковою тахікардією. Пароксизми можуть припинятись спонтанно чи переходити в стійку фібриляцію шлуночків. Ритм нерегулярний з частотою від 200 до 250 за хв. |
Диференціальна діагностика