Теорема Джексона.
Фундаментальне значення для конструктивної теорії функцій мало відкриття Джексоном можливості суттєвого уточнення класичної теореми Вейєрштраса і нове формулювання її у вигляді нерівності.
Теорема 2.1. Для будь-якої функції справедлива оцінка
Доведення. Для доведення скористаємося наступною теоремою.
Теорема 2.2. Нехай функція і має модуль неперервностіПокладемо
Тоді при всіх справедлива оцінка
Але так як , то тим більше
Якщо – парне натуральне число,, то
Якщо ж число непарне,то
Отже, оцінка (1) справедлива для будь-якого натурального
Зважаючи на те, що для будь якої функції із
зрозуміло, що доведена теорема Джексона містить у собі другу теорему Вейєрштраса.
Наслідок 2.1. Якщо
В свою чергу звідси маємо
Наслідок 2.2. Якщо у існує обмежена похідно то
Дійсно, за цих умов
Узагальнення теореми Джексона.
У 1950 році С. Б. Стечкіним була опублікована стаття, у якій один із параграфів присвяченій узагальненню теореми Джексона. Як відомо, Джексон довів наступну теорему: якщо має неперервну -у похідну , то
Таким чином, теорема Джексона дає оцінку зверху для найкращих наближень, якщо відомі диференційовані властивості функції, що апроксимується.
В 1947 році з’явилася робота С. Н. Бернштейна. Одна із теорем цієї роботи містить у якості наслідку таку пропозицію: нехай
Тоді
С. Б. Стечкіним доведено наступне узагальнення цих теорем:
Було отримано невелике посилення теореми Джексона о найкращих наближеннях періодичних функцій тригонометричними поліномами.
Лема 3.1. Нехай дано натуральне число . Існує послідовність ядер , деє тригонометричний поліном порядку не вище, який задовольняє умови:
і
У якості ядер можна взяти ядра Джексона достатньо високої степені, тобто покласти
де – ціле, не залежить від,натуральневизначається із нерівності
а обирається так, щоб виконувалось нормування (1).
Лема 3.2. Якщо послідовність ядер задовольняє усім умовам попередньої леми, то
Доведення. Користуючись (3.2) і (3.3) маємо наступне
і лема доведена.
Теорема 3.1. Нехай
(3.5)
Доведення. Нехай послідовність ядер задовольняє всі умови леми 1. Покладемо
Видно, що є тригонометричний поліном порядку не вищеОцінимо . Маємо
Тому
Оцінимо останній інтеграл. Вважаючи в нерівності (1.6) , отримаємо, що
Звідси і із (3.4) слідує:
Підставивши цю оцінку в (3.6), отримаємо твердження теореми.
Наслідок. Нехай – натуральне число,– ціле невід’ємне. Тоді
Дійсно, згідно (1.11),
Використання теореми 3.1 дає (3.7).
Теорема с. Н. Бернштейна.
Теорема 4.1. Нехай і – її найкраще наближення поліномами із . Якщо при всіх натуральних
тоді при можна стверджувати, що
А якщо , то
.
Доведення. Для будь-якого натурального існує тригонометричний поліном порядку не вище , для якого
Покладемо
Легко побачити, що
або
Візьмемо будь-яке число , для якого
і нехай Тоді
Нехай натуральне число підібрано із умови
(очевидно, ). В такому разі
Дамо оцінку поліному
Звідси
отже,
де покладемо для кратності
З іншого боку, є тригонометричний поліном порядку не вище. Отже, для його похідної на основі нерівності С. Н. Бернштейна справедлива оцінка
На основі формули Лагранжа
Тому
Зважаючи на те що і об’єднані єдиною умовою , остання нерівність показує, що
де . Помітно, що, в силу (4.1)
надамо останній нерівності вигляд
До цих пір міркування однаково відносились як до випадку, коли так і до того, колиТепер нам треба розрізнити ці випадки.
Якщо то
Але за (4.1)
Отже,
і
Інакше кажучи,
А це означає, що .
Якщо ж , то нерівність (4.2) має вигляд
Із нерівності випливає, що
а так як (або), то
звідки
Позначимо через число, більше, ніж і , знаходимо
Що і завершує доведення теореми.