______________(оцінка)

Волошиної А.В.

УУ-12у

Аналіз ліричного твору ( «Автопортрет зі свічкою» Оксани Забужко) за схемою Василя Пахаренка

1.Короткі відомості про автора.

Оксана Забужко народилася 1960 р. в Луцьку – «в тій частині світу, яку… назвала borderland, тобто межею – між Росією і Польщею, Австро-Угорською і Російською імперіями, у країні з «найпограничнішою» з усіх християнських церков – греко-католицькою, із прикордонною «армією опору» Запорозькою Січчю, найпізнішими в Реформаційній Європі університетами». Здобула філософську освіту в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, закінчила аспірантуру з естетики. Працює в Інституті філософії НАН України. Багато викладала за кордоном: україністику в США (1994), лекції у Стокгольмському, Колумбійському, Єйльському університетах. Видала такі поетичні книги: «Травневий іній» (1985), «Диригент останньої свічки» (1990), «Автостоп» (1994), «Новий закон Архімеда: Вибрані вірші 1980-1998» (2000); їй належать прозові твори: скандальний роман і один з перших українських успішних бестселерів «Польові дослідження з українського сексу» (1996), повісті та оповідання у книжці «Сестро, сестро» (2003, 2005). Авторка написала низку філософських досліджень: «Дві культури» (1990), «Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період» (1992, 1993), «Шевченків міф України: Спроби філософського аналізу» (1997, 2001), «Notre Dame D`Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» (2007), збірники есеїстки «Хроніки від Фортінбраса: Вибрана есеїстки 90-х» (1999, 2001, 2006), «Репортаж з 2000-го року» (2001) та інші. Твори письменниці перекладені багатьма мовами: польською, чеською, угорською, німецькою, болгарською, шведською, італійською, російською, навіть перською. Багато інформації про О. Забужко міститься на її персональному сайті www.zabuzhko.com.ua.

2.Історія написання твору.

Для Оксани Забужко важливим є жіноче поетичне письмо як унікальний мистецький феномен, на чому вона повсякчас імпліцитно й експліцитно загострює увагу. Це помітила сучасна літературознавка Роксана Харчук, що поділилася міркуваннями з цього приводу у своїй книжці: «твори, написані жінками. Їх вирізняють не тільки увага до жінки і жіночих проблем чи виразно жіночий погляд на світ і важливі проблеми сучасності… це інший стиль мислення і письма, інша манера мовлення, інший тон». Говорячи про інакшість жіночих тестів у руслі феміністичних прочитань, часто згадують слова канадської дослідниці литовського походження Карли Грудіте: «Коли жінки знову стануть писаьт…, вони помітять, що створений чоловіками синтаксис і літературні норми для цих цілей можуть бути непридатні. Щоб поділитися своїм досвідом, вони шукатимуть нові форми». Поетка Оксана Забужко всіляко справджує вищезгадані теоретизування, підкреслюючи, що творить постколоніальну гендерно спрямовану літературу.Отож, скидаючи з літературних п’єдесталів канонізовані маскулінні зразки для написання художніх текстів, які душать жіночий геній, Оксана Забужко написала низку феміноцентричних віршів – «Автопортрет зі свічкою» належить до них. Такий погляд зблизив творчість української поетки зі знаменитою американкою Сільвією Плат, характерною представницею жіночого письма.