Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекций Патологічної Фізіології.doc
Скачиваний:
927
Добавлен:
25.03.2016
Размер:
633.86 Кб
Скачать

Лекція № 16. Тема: Патологічна фізіологія системного кровообігу. Розділ «Патологічна фізіологія серця».

План.

1.Основні ознаки недостатності серцевої діяльності.

2.Порушення автоматизму серця.

3.Порушення збудливості серця.

4.Порушення провідності серця.

5.Порушення скоротливості серця.

6.Основні форми порушень серця.

  1. Основні ознаки недостатності серцевої діяльності.

Недостатність кровообігу – це стан організму, за якою серцево-судинна система не здатна повністю забезпечити надходження до тканин кисню та поживних речовин.

Розрізняють недостатність кровообігу:

  • серцеву;

  • судинну;

  • змішану серцево-судинну.

Серцева недостатність кровообігу – зумовлює зміну багатьох показників гемодинаміки:

  • зменшується ударний і хвилинний об’єм серця внаслідок послаблення скоротливої здатності міокарда;

  • надходження венозної крові до серця;

  • уповільнюється кровообіг;

  • зменшується об’єм крові, що циркулює;

  • знижується артеріальний систолічний і діастолічний тиск;

  • змінюється венозний периферичний тиск.

Характерні прояви недостатності кровообігу:

Задишка – виникає внаслідок прямого й рефлекторного збудження дихального центру внаслідок збільшення вмісту вуглекислого газу в крові – гіперкапнії та зниження у ній кисню – гіпоксемії, нагромадження в крові недоокислених продуктів обміну речовин.

Спочатку задишка має компенсаторне значення - сприяє збагаченню киснем повітря в альвеолах; збільшується виділення СО2.

У стані компенсації задишка спостерігається під час додаткових фізичних навантажень.

У разі декомпенсації – буває навіть у стані спокою

Ціаноз – синюшне забарвлення шкіри і слизових оболонок внаслідок значного зменшення вмісту в крові оксигемоглобіну і збільшення в ній поновленого гемоглобіну.

Дефіцит кисню зумовлений загальмованим рухом крові по капілярах і повним його використанням тканинами; недостатність збагаченням крові у малому колі кровообігу через застій її в легенях.

Тахікардія – збільшення кількості скорочень серця, є наслідком рефлекторної реакції, що виникає при підвищенні тиску в порожнистих венах (рефлекс Бейнбриджа). Хвилинний об’єм серця майже не змінюється, але зменшується ударний об’єм.

Тахікардія може бути:

  • постійною;

  • мати вигляд окремих приступів.

Причини:

  • зменшення ударного об’єму серця (подразнення барорецепторів дуги аорти та каротидного синуса);

  • зміна газового складу крові (подразнення хеморецепторів рефлексогенних зон надлишком СО2).

  • переповнення кров’ю порожнистих вен внаслідок застійних явищ (подразнення їх рецепторів);

Наслідки:

- тахікардія має пристосувальне значення при недостачі кровообігу - сприяє кращому відтоку з вен;

- призводить до перевантаження та прогресуючої втоми серцевого м’яза.

Явища застою крові та набряків:

- якщо послаблюється робота лівого шлуночка - застій крові в малому колі кровообігу;

- якщо правого шлуночка - у великому колі, насамперед у печінці - у разі тривалого застою - атрофія клітин печінки, розростання сполучної тканини, розвиток цирозу.

Набряки – виникають у місцях найбільш вираженого застою:

- якщо послаблюється робота правого шлуночка - набряки переважно в нижніх частинах тіла (підгрудок, живіт);

  • якщо лівого шлуночка - набряки легень.