3. Порушення дихання в окремих ланках системи органів дихання.

Порушення функції бронхів.

Бронхіти–зустрічаються у тварин дуже часто. Виникають внаслідок переохолодження тварин:

• після стрижки (вівці, кози);

• обливання розгарячілих тварин холодною водою на вітрі;

• утримання тварин у сирих приміщеннях 9молодь);

• вдихання подразнювальних речовин;

Бронхіти алергічного походження.

Патогенез

Під впливом екологічних чинників виникають запальні гіперемія і набряк слизової та підслизової оболонок бронхів,зменшується їх просвіт,опір течії повітря зростає пропорційно до ступенязменшення просвіту бронха (якщо просвіт зменшується у 2 рази (4 степінь), опір зростає у 16 разів)-зростає робота дихальних м’язів, особливо під час видиху-посилений тиск на численні закінчення чутливих нервів зумовлює рефлекторний кашель-дихання часте і поверхневе, розвинена змішана задишка, іноді з ознаками асфіксії.

Спазм м’яких бронхіол неврогенного та алергічного походження спостерігається при бронхіальній астмі (коні, ВРХ).

Патогенез

В механізмі виникнення бронхіальної астми значну роль відіграють збудження блукаючого нерва та виділення гістаміну внаслідок чогонастає спазм гладеньких м’язів бронхіол-звужується їх просвіт-це утруднює надходження повітря в альвеоли, зменшується вентиляція,що спричинює підвищення СО₂в крові і зниження кисню-це зумовлює подразнення дихального та судинно-рухового центрів-з’являються явища асфіксії-дихальні рухи здійснюються за участю допоміжних м’язів-інспіраторна задишка,якщо часті напади бронхіальної астми- розвиваються запальні процеси в бронхіолах та альвеолах з утворенням ексудату (підвищується кількість еозинофілів.

Розлад дихання при патології легень

1.Пневмонія (запалення легень) – виникає у тварин під дією застуди, інвазії паразитами, мікроскопічних грибів, інфекції (сап, ящур, туберкульоз, чума собак і свиней, віспа та ін.)

Патогенез:

При запаленні альвеол у них нагромаджується запальний ексудат, відшаровується альвеолярний епітелій (різні стадії дистрофії до некрозу),надходження повітря припиняється дихання поверхневе,зменшується-дифузія кисню через легеневу мембрану уповільнюється (потовщення мембрани);

Погіршується дифузія лише кисню, розчинність СО₂в біологічних рідинах мембрани у 24 рази вища і його дифузія не змінюється, особливо порушується дифузія кисню у хворих під час фізичного навантаження.

Гіперемія легень.

Активна– приплив крові до легеньпосилений.

Пасивна (застійна) – відтік крові від легень уповільнений.

Патогенез:

Кров, що надходить до легень під підвищеним тиском і в кількості, яка значно перевищує звичайну, спричинює переповнення легеневих судин, зменшення об’єму альвеол і вентиляції легень.

Причини (етіологія):

• висока tº у приміщенні при недостатній вентиляції;

• вдихання гарячого повітря, або з домішками токсичних речовин;

• сонячний та тепловий удар;

• пасивна гіперемія легень при недостатності двостулкового клапана та звуження атріовентрикулярного отвору;

• при міокардитах (ящур, чума) різні отруєння; стискання великих венозних судин діафрагмою у разі метеоризму кишок шлунка.

3. Набряк легень– виникає здебільшого з тих же причин, що й гіперемія легень та внаслідок проникності капілярів легеневих артеріол (мікроби, їх токсини), аутоінтоксикація організму.

Патогенез:

• набряк легень призводить до збільшення об’єму капілярів легень;

• зменшується просвіт альвеол і бронхіол;

• погіршується рухливість легень, їх здатність розширюватись;

• зменшується вентиляція;

• спричинюється задишка;

• альвеоли і частина бронхіол заповнюється набряковою рідиною з повним усуненням їх з процесу дихання (основна);

• порушується співвідношення вентиляції – перфузії легень -гіпоксемія і гіперкапніявнаслідок чогонастає тяжка задишка, тварини часто гинуть від асфіксичного паралічу дихання.

4.Емфізема легень– спостерігається при зниженні еластичних властивостей легень – захворювання легеневої паренхіми, яке супроводжується руйнуванням тонкої сітки легеневих капілярних судин і альвеолярних перетинок, звуження просвіту бронхіол.

АЕЛ зустрічається у тварин усіх видів.

Причини:

• виникає внаслідок надмірних дихальних рухів під час важкої напруженої роботи, швидкі алюри (старі тварини);

• дифузний бронхіт;

• тривалий судорожний кашель;

• вікарна емфізема легень може виникати в здорових ділянках легень навколо пневматичних осередків.

5. Порушення функції плеври.

1). Пневмоторакс– накопичення повітря в плевральній порожнині і підвищення в ній тиску.

Закритий пневмоторакс– якщо повітря, що надійшло у плевральну порожнину не сполучається з атмосферним.

Відкритий пневмоторакс– якщо повітря сполучається крізь отвір з атмосферним.

Штучний пневмоторакс – повітря вводять у плевральну порожнину з лікувальною метою (дозова кількість повітря).

Клапанний або вентильний пневмоторакс– якщо особливості вхідного отвору в порожнину плеврі допускають надходження повітря під час вдиху, але перешкоджають його виходу під час видиху.

Гідроторакс– нагромадження в плевральній порожнині ексудату, набрякової рідини.

Гемоторакс– нагромадження в плевральній порожнині крові.

Пневмоторакс часто закінчується летально.

2). Плеврити–зустрічаютьсяу тварин усіх видів, іноді поєднуються із запаленням легень, бронхітами.

Під час запалення подразнюються рецептори плеври -з’являється біль, кашель, поверхневе дихання.

Ексудат в плевральній порожнині (коні – 15-20 л; свині – 2-10 л; собаки – 0,5-5 л) стискає легені (іноді ателектаз),щозменшує їх вентиляцію,зменшується присмоктувальна функція грудної клітини; - настає розлад кровообігу (венозного).