Лекція № 17. Тема: Судинна недостатність кровообігу.

План.

1. Значення судин в системі кровообігу. Порушення фізико-механічних властивостей судин.

2. Порушення регуляції судинного тонусу.

3. Атеросклероз.

4. Порушення коронарного кровообігу. Основні захворювання серцево-судинної системи.

1. Значення судин в системі кровообігу. Порушення фізико-механічних властивостей судин.

Серце і судини– єдина серцево-судинна система. Роль судин в системі кровообігу надзвичайно важлива. Однією із основних складових кров’яного тиску є судинний тонус. Зниження судинного тонусу веде до падіння кров’яного тиску і до порушення гемодинаміки – руху крові.

Регуляція судинного тонусу здійснюється нервово-рефлекторним і нейрогуморальним шляхами з головним центром у довгастому мозку.

Рух крові по судинах в значній мірі залежить від стану судинної стінки: еластичності, гладкості, міцності.

Розтяжність судин в міру розвитку патологічного процесу поступово і неухильно знижується.

Внаслідок склеротичних змін стінки артерій стають твердими, малорозтяжними, втрачають еластичність.

Про еластичність стінок судин роблять висновок на підставі зміни швидкості поширення пульсової хвилі.

2. Порушення регуляції судинного тонусу.

Порушення регуляції судинного тонусу веде до підвищення кров’яного тиску – гіпертензії, або до його зниження - гіпотензії.

Підвищення артеріального тиску – гіпертензія.

Вторинна гіпертензія – є лише симптомом, наслідком якого-небудь іншого захворювання (гломелуронефрит, гіпертиреоїдизм, ін.)

Первинна гіпертензія (гіпертонічна хвороба)– підвищення артеріального тиску є основним проявом хвороби, порушуються центральні та гормональні механізми регуляції тонусу судин, змінюється тонус гладеньких м’язів великого кола кровообігу, еластичність судинної стінки.

Збільшується систолічний та діастолічний тиск.

В кіркових і гіпоталамічних центрах регуляції судин з’являються осередки застійного збудження,в цей процес втягуються ретикулярна формація і судиноруховий центр довгастого мозкувнаслідок чогорозвивається виснаження центральних судино-рухових механізмів.

У тварин гіпертонічна хвороба – рідке явище.

Гіпотензія – стійке зниження артеріального тиску внаслідок зниження тонусу судин.

Зниження артеріального тиску може бути повільним – гіпотензивні стани, або швидким-гостра серцево-судинна недостатність.

При гіпотензії спостерігається розлад кровопостачання тканин та забезпечення їх киснем.

Первинна (нейроциркуляторна) гіпотензія– є наслідком загальних гострих і хронічних захворювань серця (міокардит, пороки), легень, печінки (гепатит, механічна жовтяниця), крові (анемії), ендокринних залоз, екзо- та ендогенних інтоксикацій.

Основні патологічні зміни виникають в артеріолах.

Шок– реакція організму на надзвичайний подразник, що супроводжується різким пригніченням усіх життєво важливих функцій організму внаслідок порушення нервової і гуморальної регуляції.

Характерний симптом шоку– гостра судинна недостатність кровообігу.

Розрізняють стадії шоку:

Ерективна стадія– короткочасне збудження:

• часте і глибоке;

• тахікардія;

• у крові збільшується вміст катехоламінів, глюкокортикоїдів.

Торпідна стадія– пригнічуються всі життєві функції організму.

• прогресуюча гіповолемія;

• декомпенсація кровообігу;

• знижується артеріальний тиск;

• з’являється тахікардія;

• дихання стає поверхневим і частим.

Термінальна стадія– характеризується різким зниженням артеріального тиску та гіпоксією периферичних органів і мозку, зупинка дихання, розвиток агонального стану.

Колапс– виникає після гострих інфекційних хвороб з тяжким перебігом ендо- та екзогенних інтоксикацій, значних крововтрат.

Настає раптово під час піку хвороби, або в період переходу до видужання, під час критичного зниження температури тіла.

Спостерігається:

• загальна слабкість;

• блідість покривів, синюшність;

• поверхневе дихання;

• зниження tº тіла;

• слабкий ниткоподібний пульс;

• знижується судинний тонус, кров’яний тиск, приплив крові до серця;

• робота серцевого м’яза порушується.

Механізм:

У виникненні колапсу першорядне значення має неврогенний чинник.

Токсичні речовини, що утворюються в організмі під час патологічних процесів,впливають на рецептори судин і безпосередньо нацентральну нервову систему, відбувається гальмування різних відділів нервової системи і в тому числі і судинорухового центру-в організмі настає гостра недостатність кровообігу, порушується обмін речовин, нагромаджуються недоокислені продукти обміну речовин, які негативно впливають на нервову систему.

Токсичні речовини впливають на венули, капіляри, зумовлюють їх розширення, підвищення проникності, що призводить до зменшення кількості крові, що циркулює в організмі.

Непритомність– раптова нетривала втрата свідомості внаслідок гострої ішемії м’яза.

При непритомності різко знижується судинний тонус, що спричинює недостатнє надходження крові до мозку.

Послаблюються всі функції організму:

• знижується кров’яний тиск;

• пульс рідкий, слабкого наповнення;

• дихання рідке;

• внаслідок гальмівних процесів у коріголовного мозку організм перестає реагувати на зовнішні подразники;

• настає розслаблення скелетних м’язів -тварина падає.

Непритомність триває кілька хвилин, рідко довше.

При тривалішій анемії мозку може настати смерть.