Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
005.doc
Скачиваний:
41
Добавлен:
29.03.2016
Размер:
181.25 Кб
Скачать

Опитувальник самовідношення – це багато­мір­ний психодіагностичний інструмент, заснований на принципі стандартизованого самозвіту (Столін в. В., 1985).

Опитувальник містить 62 пункти у вигляді тверджень типу: «Навряд чи мене можна любити по-справжньому», «Мої достоїнства цілком перева­жують мої недоліки», «Іноді я сам себе погано розумію», «Коли в мене виникає яке-небудь бажання, я насамперед запитую себе, чи розумно це» тощо.

Більшість формулювань оригінальні, хоча деякі мають подібність із твердженнями з інших опитувальників самовідношення; два твердження були узяті з опитувальника локусу контролю Роттера. Твердження формулювалися від першої особи; використовувалися два варіанти відповіді «згодний» і «не згодний».

На підставі результатів були складені словесні портрети по одному на кожен полюс з усіх восьми факторів; ці словесні портрети пред'являлися для інтерпретації експертам - психологам-консультантам. За допомогою цієї процедури і додаткового змістовного аналізу були інтерпретовані і відібрані в якості шкал наступні сім факторів:

1. Самовпевненість («У мене досить здібностей і енергії втілити в життя задумане»).

2. Очікуване відношення інших людей («Навряд чи я викликаю симпатію в більшості моїх знайомих»).

3. Самоприйняття («Моє відношення до самого себе можна назвати дружнім», «У цілому мене влаштовує те, який я є»).

4. Самокерівництво («Нажаль, якщо я і сказав щось, це зовсім не виходить, що саме так я і буду діяти»).

5. Самозвинувачення («Якщо я і відношуся до кого-небудь з докором» то насамперед до самого себе»).

6. Самоінтерес («Якби моє друге "Я" існувало, те для мене це був би найбілш нудний партнер по спілкуванню»).

7. Саморозуміння («Іноді я сам себе погано розумію»).

Усі ці фактори були інтерпретовані як найбільш конкретний рівень самовідношення - рівень внутрішніх дій на адресу самого себе чи готовності до таких дій. Відповідні шкали містять по 6-7 пунктів.

Самоповага - шкала з 14 пунктів, об'єднала твердження, що стосуються «внутрішньої послідовності», «саморозуміння», «самовпевненості». Мова йде про той аспект самовідношення, що емоційно і змістовно поєднує віру у свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя і бути самопослідовним, розуміння самого себе.

Аутосимпатія - шкала з 16 пунктів, що поєднує пункти, у яких відбивається дружність-ворожість до власного «Я». У шкалу ввійшли пункти, що стосуються «самоприйняття», «самозвинувачення». У змістовному плані шкала на позитивному полюсі поєднує схвалення себе в цілому й в істотних подробицях, довіра до себе і позитивну самооцінку, на негативному полюсі - бачення в собі по перевазі недоліків, низьку самооцінку, готовність до самозвинувачення. Пункти свідчать про такі емоційні реакції на себе, як роздратування, презирство, глузування, винесення самовироків;

Самоінтерес - шкала з 8 пунктів, відбиває міру близькості к. самому собі, зокрема- інтерес до власних думок і почуттів, готовність спілкуватися із собою «на рівних», впевненість у своєї интересности для інших;

Очікуване відношення інших людей - шкала складається з 13 пунктів, що відображають очікування позитивного чи негативного ставлення до себе з боку навколишніх.

Таким чином, дана версія опитувальника дозволяє виявити три рівні самовідношення, що відрізняються за мірою узагальненості: 1) глобальне самовідношення; 2) самовідношення, диференційоване по самоповазі, аутосимпатії, самоінтересу й очікуваному відношенню до себе; 3) рівень конкретних дій стосовно свого «Я».

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]