Тема 13. Побудова схеми основних харчових ланцюгів у акваріумі

Мета – простежити за становленням ланцюгів живлення в акваріумах із певним видовим складом.

Обладнання та матеріали: три акваріуми з водою, акваріумні рибки, водяні рослини, водорості, молюски, грунт.

Об’єкт дослідження: місцева водойма або акваріум.

Хід роботи:

1. Для виконання роботи необхідно підготувати три акваріуми.

2. У перший акваріум помістити самі рибки (без молюсків, без водяних рослин, але при наявності черепашок і грунту).

3. Мешканців другого акваріума добрати так, щоб при наявності водяних рослин та водоростей відчувалось перенаселення акваріума рибками, тобто недостатність кормової бази. У нього поміщають також і молюсків.

4. Для третього акваріума добирають ідеальний видовий та кількісний склад рослин, тварин та абіогенних факторів. Крім того, в ньому проводять постійну штучну аерацію повітря.

5. Проводять одночасне спостереження за акваріумами за наступним планом:

– наявність нальоту на стінках акваріума;

– прозорість води;

– стан рослин в акваріумі (за їх наявності);

– активність мешканців фауни акваріума та їх поведінка, здатність до розмноження.

6. Змоделювати схеми ланцюгів живлення для кожної мікроекосистеми. На їх основі пояснити причини нестійкості чи занепаду досліджуваних мікроекосистем.

Тема 14. Вивчення інтенсивності евтрофікації у природних та штучних водоймах

Як відомо, евтрофікація – це процес збагачення водойми поживними речовинами. Природній процес евтрофікації проходить дуже повільно протягом тисячоліть. Неприродна евтрофікація, що виникає у результаті стоків з сільськогосподарських угідь, веде до стрімкого збільшення продуктивності озер, іноді річок. Евтрофікація призводить до швидкого виснаження ресурсів кисню і до загибелі більшості живих організмів в озерах, а у крайніх випадках – і в річках.

Мета – дослідити наявність евтрофікації як одного з наслідків забруднення водойми поживними речовинами (біогенами).

Обладнання та матеріали: пробірки, мікроскоп, скляні банки.

Об’єкт дослідження: місцеві водоймища.

Хід роботи:

1. Для дослідження обрати 2 водоймища:

а) ставок, у який потрапляють поживні речовини, або викидаються відходи підприємств переробної чи харчової промисловості (наприклад, ставок нижче Московського універмагу);

б) ставок, озеро чи річку, у які надходить мало поживних речовин, необхідних для життєдіяльності бактерій та водних рослин (наприклад, озеро Дідорівка).

2. Порівняйте досліджувані водоймища, враховуючи показники евтрофікації, і зробіть висновок про залежність між вмістом поживних елементів живлення у водоймі й інтенсивністю евтрофікації.

Тема 15. Моделювання «парникового ефекту»

Мета – навчитись виявляти причини «парникового ефекту».

Обладнання та матеріали: порожній акваріум, темний пісок або чорнозем та світлий грунт, термометр, джерело світлової енергії (електрична лампа).

Об’єкт дослідження: модель «парникового ефекту».

Хід роботи:

1. Насипте на дно акваріума темний грунт шаром 2-3 см. Зволожте його за допомогою пульверизатора.

2. Розташуйте термометр на підставці в грунті. Накрийте акваріум склом.

3. Встановіть електричну лампу над акваріумом на висоті 20-30 сантиметрів так, щоб світло падало на термометр.

4. Виключіть лампу і зачекайте, щоб температура впала до кімнатної, запишіть її.

5. Включіть лампу і стежте (занотовуючи щохвилини) за змінами температури протягом 20 хвилин.

6. Виключіть лампу і зачекайте, щоб температура впала до кімнатної. Занотуйте час нормалізації температури.

7. Знову зволожте грунт і повторіть дослід

– замінивши прозору скляну кришку на матову,

• знявши скло з акваріуму,

• замінивши темний грунт на світлий.

7. Результати дослідження занотуйте в таблицю:

____________________________________________________________

Час (хв.) : Температура

___________________________________________________________

: з прозорим склом : з матовим склом : без скла

1

2

3

……

20

________________________________________________________________

9. За отриманими даними побудуйте відповідні графіки для зразків грунту, які розглядаються (по осі абсцис – час, по осі ординат – температура).