Тема 2. Екологічні фактори: класифікація та характеристика

Питання за темою:

1. Класифікація екологічних факторів.

2. Абіотичні фактори, їх типи і загальна характеристика.

3. Біотичні фактори.

4. Антропогенні фактори, їх прямі і непрямі впливи на органічний світ.

5. Діяльність лікаря ветеринарної медицини як своєрідна форма антропогенного впливу на природу.

Методичні поради

Екологічний фактор – це будь-який елемент середовища, який здатний прямо чи опосередковано впливати на живі організми. Вони можуть бути необхідними чи, навпаки, шкідливими для живих істот, сприяти чи перешкоджати виживанню і розмноженню.

Екологічні фактори можуть бути об'єднані за природою походження або за динамікою їх дії на організм.

За характером походження розрізняють абіотичні, біотичні та антропогенні фактори. За характером впливу на організм розрізняють екологічні фактори, які діють прямо та опосередковано. Виділяють також стабільні і змінні фактори.

Абіотичні фактори – це фактори неорганічного середовища. Їх поділяють на кліматичні (температура, світло, волога, сонячна радіація, вітер, кислотність, вогонь, опади тощо), грунтові (механічний склад, фізичні властивості, хімізм та мікробіологія грунтів) та топографічні або орографічні (висота над рівнем моря, рельєф).

Абіотичні фактори діють на організм різними шляхами. У найпростішому випадку має місце прямий вплив. Так, сонячне проміння освітлює ящірку, яка лежить нерухомо, і тіло її нагрівається. Дія багатьох інших абіотичних факторів, зокрема рельєфу, вітру, типу ґрунту тощо виявляється опосередковано – через температуру і вологість. Наприклад, поєднання високої температури повітря з низькою вологістю і відсутністю дощів призводить до посухи, іноді це набуває катастрофічного характеру (вигоряє рослинність, травоїдні мігрують або гинуть).

Біотичні фактори – це фактори впливу живих істот одна на одну. У більшості випадків основною формою такого впливу є харчові зв'язки, на базі яких формуються складні ланцюги і ланки харчування. Крім харчових, в угрупуваннях рослинних і тваринних організмів виникають просторові зв'язки. Все це є підставою для формування біотичних комплексів. Виділяють різні форми біотичних відносин, які можуть бути найрізноманітнішими – від дуже сприятливих до різко негативних.

Між представниками різних видів організмів, що населяють екосистему, крім нейтральних можуть існувати такі види зв'язків:

конкуренція – боротьба між представниками різних видів за їжу, повітря, воду, світло, життєвий простір;

мутуалізм – представники двох видів організмів своєю життєдіяльністю сприяють один одному. Наприклад, комахи, збираючи нектар, запилюють квіти; мурашки, опікаючи попелиць, живляться їх солодкими виділеннями;

коменсалізм – коли від співжиття двох видів виграє один вид, не завдаючи шкоди іншому. Наприклад, рибка-прилипала знаходить захист і живиться біля акул.

Мутуалізм і коменсалізм ще називають симбіозом.

паразитизм – одні істоти живляться за рахунок споживання живої тканини господарів. Наприклад, кліщі, воші, глисти, омела тощо;

хижацтво – одні організми вбивають інші і живляться ними;

алелопатія – одні організми виділяють речовини, шкідливі для інших. Наприклад, фітонциди, що виділяються деякими вищими рослинами, пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів; токсини, що виділяються під час "цвітіння" води у водоймищах, отруйні для риби та інших тварин.

Антропогенні фактори – це форми людської діяльності, які призводять до змін природи як середовища існування інших видів або безпосередньо впливають на їх життя. Вплив людини на природу може бути свідомим та стихійним, випадковим. Користуючись знанням законів розвитку природи, людина свідомо виводить нові високопродуктивні сорти рослин, породи тварин, усуває шкідливі види, творить нові природні комплекси. Використовуючи природу для своїх потреб, людина змінює її тою чи іншою мірою, впливає на життєдіяльність рослин і тварин.

Антропогенний вплив на природу може бути прямим і опосередкованим. Прямий вплив спрямований безпосередньо на живий організм. Прикладом може бути вирубка і викорчовування лісів, що призводить до знищення видів дерев і кущів, до скорочення кількості рослин. Але вирубка лісів впливає і опосередковано на тваринне населення: змінюються умови існування лісових птахів і звірів, знижується їх чисельність.

Опосередкований вплив антропогенних факторів виявляється в тому, що людина в процесі виробничої діяльності змінює ландшафти, в результаті чого змінюються кліматичні умови, фізичний стан і хімізм атмосфери, стан водойм, грунтів, будова поверхні Землі. Все це призводить до змін рослинного і тваринного світу.

Своєрідною формою антропогенного впливу на природу є діяльність лікаря ветеринарної медицини. Він постійно оцінює стан сільськогосподарських біогеоценозів і бере активну участь у проведенні заходів з недопущення стресових станів у тварин, спалахів епізоотій та ендемічних хвороб, вивчає та корегує вплив змін у біогеоценозах пасовищ, тваринницький ферм і комплексів на продуктивність, відтворювальну здатність та природну резистентність популяцій тварин, проводить діагностичні та лікувально-профілактичні заходи в умовах стійлового та пасовищного утримання тварин, здійснює еколого-ветеринарні заходи при виробництві екологічно чистої продукції тваринництва.