16. Производственная функция и проблемы экономического выбора

ПРОИЗВОДСТВЕННАЯ ФУНКЦИЯ – функция, отображающая зависимость между максимальным объемом производимого продукта и физическим объемом факторов производства при данном уровне технических знаний.

Q = f(L,K,M),

где Q – максимальный объем продукции, произведенной при данной технологии и определенных факторах производства;L – труд; К – капитал; М – материалы; f – функция.

два основных свойства.

• Существует предел для роста объема выпуска, который может быть достигнут ростом затрат одного ресурса при прочих равных условиях.

• Существует определенная взаимная дополняемость (комплектарность) факторов производства, однако без уменьшения объема выпуска вероятна и определенная взаимозаменяемость данных факторов производства.

В процессе выбора как общество, так и отдельный человек сталкиваются с решением трех основных задач:

1. Что производить? (какие товары и услуги и в каком количестве)

2. Как производить? (с помощью каких ресурсов и какой технологии)

3. Для кого производить? (как распределять производственные блага между членами общества)

Проблемы что, как и для кого производить по-разному решаются в различных экономических системах:

• В традиционной системевсе проблемы экономики решаются на основе обычаев и традиций, которые передаются из поколения в поколение.

• Командная экономика— все вопросы решает государство на основе государственной ответственности и централизованного планирования и распределения.

• В рыночной системепроблемы что, как и для кого решаются на экономической основе.

17.Суспільне виробництво і суспільне багатство.

Суспільне виробництво- сукупна організована діяльність людей із перетворюванням речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ , необхідних для їх існування та розвитку.

1) основне виробництво;

2) виробнича інфраструктура;

3) соціальна інфраструктура.

Основне виробництво - це галузі матеріального виробництва, де безпосередньо виготовляються предмети споживання й засоби виробництва. Примноження суспільного багатства визначається саме цими галузями, їхнім технічним рівнем. Основне виробництво включає промисловість, сільське і лісове господарство, будівництво.

Виробнича інфраструктура - це галузі, які обслуговують основне виробництво та забезпечують ефективну економічну діяльність на кожному підприємстві та в народному господарстві в цілому. До них належать: транспорт, зв'язок, торгівля, кредитно-фінансові галузі; спеціалізовані галузі ділових послуг (інформаційних, рекламних, консультаційних).

Основне виробництво і виробнича інфраструктура в сукупності становлять сферу матеріального виробництва.

Праця- свідома доцільна діяльність людини,яка спрямована на створення тих чи інших благ з метою задоволення потреб.

Робоча сила-це сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини, які вона використовує у процесі праці.

Предмет праці- всі речовини природи, на які спрямована праця праця людини і які становлять матеріальну основу майбутнього продукту.