- •Оглавление
- •1.Предмет економічної теорії.
- •2.Зародження та етапи розвитку економічної теорії.
- •3.Сучасні економічні теорії. Розвиток економічної думки в Україні.
- •4.Методи дослідження економічних процесів та явищ.
- •5.Функції економічної теорії.
- •6.Економічні категорії та економічні закони.
- •8.Екойомічні потреби: їхня суть та класифікація. Закон зростання потреб
- •9.Потреби та блага: зміст, структура, функції, корисність благ. Величина корисності.
- •10.Закон насичення задоволення потреб та закон спадної граничної корисності.
- •11.Економічні інтереси: суть, види, взаємодія
- •12.Теория мотивации
- •13.Виробництво як процес суспільної праці.
- •14.Основные факторы общественного производства и их взаимосвязь
- •15.Кривая производственных возможностей и ее характеристика
- •16. Производственная функция и проблемы экономического выбора
- •18.Эффективность общего производства и факторы возрастания
- •19. Экономическая теория про место человека в общественном производстве
- •21. Формационные и цивилизационные подходы к исследованию экономических систем
- •22.Основные этапы развития цивилизации
- •23.Постиндустриальная цивилизация
- •24.Змісті структура економічних систем.
- •25. Тенденции, что характеризуют переход от одной экономической системы к другой
- •26 Типи;економічних систем, їхня характеристика
- •27. Моделі організації національних ринкових господарств: зміст, риси, функції.
- •28.Теоретичні та реалізовані на практиці моделі соціалізму: зміст, риси, суперечності
- •29. Соціально-орієнтована економічна система: зміст, риси, місце в історичному розвитку
- •30.Экономическая система свободной конкуренции
- •31.Монополия и государственно-монополистический капитализм как экономическая система
- •32.Переходные экономические системы
- •33.Правовое и экономическое содержание собственности
- •34. Полиморфизм собственности в рыночной экономике.
- •35. Разгосударствление и приватизация
- •36.Теория прав собственности как «правил игры» в экономической системе
- •37.Структура отношений собственности в разных экономических системах
- •38.Відносини та форми власності у трансформаційній економіці України
- •39.Товарное производство
- •40.Товар и его свойства
- •41. Величина стоимости товаров и факторы, что ее определяет
- •42.Закон стоимости
- •43. Трудовая и информационная теория стоимости
- •44 Генезис форм організації суспільного виробництва
- •45.Гроші: суть, функції
- •46.Возникновение денег. Эволюция концепций.
- •6. Кредитні гроші, які представляють собою зобов’язання банків.
- •47.Формы денег и их характеристика Товарные деньги
- •Бумажные деньги
- •Кредитные деньги
- •48.Функциональныеформы денег
- •49. Законы денежного обращения
- •50.Демонитизация денег
- •51.Современные теории денег
- •52.Черты и принципы функционирования современной рыночной экономики
- •53.Рынок: эволюция
- •54.Рынок: содержание, функции
- •55.Инфраструктура рынка
- •56.Элементы инфраструктуры
- •57.Товарные биржи
- •58.Фондовая биржа
- •Члены биржи
- •59.Ринок праці
- •60. Суб'єкти господарювання, їх взаємозв'язок
- •65.Пропозиція: зміст та фактори, що на неї впливають. Крива пропозиції. Закон пропозиції'
1.Предмет економічної теорії.
Економічна теорія - це суспільна наука, яка вивчає закони розвитку економічних систем, діяльність економічних суб'єктів, спрямовану на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх безмежних потреб.
Економічна теорія в широкому розумінні включає такі розділи:
основи економічної теорії (політекономія)
мікроекономіка,
мезоекономіка,
макроекономіка,
мегаекономіка
Основи економічної теорії (політекономія) - це фундаментальна, методологічна частина економічної науки, яка розкриває сутність економічних категорій, законів та закономірностей функціонування і розвитку економічних систем у різні історичні епохи.
Мікроекономіка вивчає економічні процеси і поведінку економічних суб'єктів первинної ланки: домогосподарства, підприємства, фірми. Вона аналізує ціни окремих товарів, витрати на їхнє виробництво, прибуток, заробітну плату, попит і пропозицію на товари та ін.
Макроекономіка вивчає закономірності функціонування господарства в цілому, тобто на рівні національної економіки. Об'єктом її дослідження є валовий національний продукт, національний дохід, національне багатство, рівень життя населення, проблеми безробіття, інфляція та її причини, грошовий обіг, рух процента, податкова політика, кредитно-банківська система та ін.
Мезоекономіка вивчає окремі галузі й підсистеми національної економіки (агропромисловий комплекс, військово-промисловий комплекс, торговельно-промисловий комплекс, територіально-економічні комплекси, вільні економічні зони таін.).
Мегаекономіка вивчає закономірності функціонування і розвитку світової економіки в цілому, тобто на глобально-планетарному рівні.
Усі її частини перебувають у нерозривній єдності та органічному взаємозв'язку, що забезпечує цілісне сприйняття економіки як самодостатньої та динамічної системи, яка функціонує на національному і загальносвітовому рівнях.
Економічна теорія залежно від функціональної мети поділяється на позитивну та нормативну економічну теорію.
Позитивна економічна теорія ставить за мету всебічне пізнання економічних процесів та явищ, розкриває їхні взаємозв'язки та взаємозалежність, які зумовлюються реальною дійсністю. Тобто вона досліджує фактичний стан економіки, економічну дійсність і відповідає на запитання: яка вона є?
Нормативна економічна теорія з'ясовує об'єктивні процеси, дає їм оцінку, робить висновки та розробляє рекомендації щодо вдосконалення економічної системи, переходу ЇЇ на вищий ступінь розвитку. Вона відповідає на запитання: як повинно бути, що для цього треба зробити?
2.Зародження та етапи розвитку економічної теорії.
Економічна наука — це сфера розумової діяльності людини, функцією якої є пізнання та систематизація об'єктивних знань про закони і принципи розвитку реальної економічної дійсності.
Перші спроби вивчення окремих сторін економічних процесів відомі ще з праць стародавніх грецьких та римських мислителів (Ксенофонта, Арістотеля, Платона, Като-на, Варрона, Коллумелли), а також мислителів Стародавнього Єгипту, Китаю та Індії. Вони досліджували проблеми ведення домашнього господарства, землеробства, торгівлі, багатства, податків, грошей тощо.
Економічна наука як система знань про сутність економічних процесів та явищ почала складатися лише в XVI— XVII ст., коли ринкове господарство почало набувати загального характеру. Основні етапи розвитку економічної науки є:
Меркантилізм. Прибічники цієї школи основним джерелом багатства вважали сферу обігу, торгівлю, а саме багатство ототожнювали з накопиченням грошей (золотих і срібних). Представники: А. Монкретьєн, Т. Манн, Д. Юм.
Фізіократи. На відміну від меркантилістів, перенесли акцент дослідження безпосередньо на природу і виробництво. Але джерелом багатства вважали тільки працю у сільськогосподарському виробництві. Представники: Ф. Кене, А. Тюрго, В. Мірабо, Д. Норе.
Класична політична економія. Виникла з розвитком капіталізму, її засновники У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо зосереджують увагу на аналізі економічних явищ і закономірностей розвитку всіх сфер виробництва, прагнуть розкрити економічну природу багатства, капіталу, доходів, кредиту, обігу, механізму конкуренції. Саме вони започатковують трудову теорію вартості, а ринок розглядають як саморегулюючу систему.
Марксизм. Засновники цього напряму К. Маркс і Ф. Енгельс досліджують систему законів капіталістичного суспільства з позицій робітничого класу. Продовжуючи дослідження трудової теорії вартості, зробили аналіз розвитку форм вартості, запропонували свої концепції додаткової вартості, грошей, продуктивності праці, відтворення, економічних криз, земельної ренти.
Маржиналізм — теорія, яка пояснює економічні процеси і явища, виходячи з універсальної концепції використання граничних, крайніх величин, які характеризують їхню зміну у зв'язку зі зміною інших явищ. Дослідження маржиналістів ґрунтуються на таких категоріях, як "гранична корисність", "гранична продуктивність", "граничні витрати" і т. ін. Маржиналізм використовує кількісний аналіз, економіко-математичні методи і моделі, в основі яких лежать суб'єктивно-психологічні оцінки економічних дій індивіда. Представники маржиналізму — К. Менгер, Ф. Візер, У. Джевонс, Л. Вальрас.