- •Оглавление
- •1.Предмет економічної теорії.
- •2.Зародження та етапи розвитку економічної теорії.
- •3.Сучасні економічні теорії. Розвиток економічної думки в Україні.
- •4.Методи дослідження економічних процесів та явищ.
- •5.Функції економічної теорії.
- •6.Економічні категорії та економічні закони.
- •8.Екойомічні потреби: їхня суть та класифікація. Закон зростання потреб
- •9.Потреби та блага: зміст, структура, функції, корисність благ. Величина корисності.
- •10.Закон насичення задоволення потреб та закон спадної граничної корисності.
- •11.Економічні інтереси: суть, види, взаємодія
- •12.Теория мотивации
- •13.Виробництво як процес суспільної праці.
- •14.Основные факторы общественного производства и их взаимосвязь
- •15.Кривая производственных возможностей и ее характеристика
- •16. Производственная функция и проблемы экономического выбора
- •18.Эффективность общего производства и факторы возрастания
- •19. Экономическая теория про место человека в общественном производстве
- •21. Формационные и цивилизационные подходы к исследованию экономических систем
- •22.Основные этапы развития цивилизации
- •23.Постиндустриальная цивилизация
- •24.Змісті структура економічних систем.
- •25. Тенденции, что характеризуют переход от одной экономической системы к другой
- •26 Типи;економічних систем, їхня характеристика
- •27. Моделі організації національних ринкових господарств: зміст, риси, функції.
- •28.Теоретичні та реалізовані на практиці моделі соціалізму: зміст, риси, суперечності
- •29. Соціально-орієнтована економічна система: зміст, риси, місце в історичному розвитку
- •30.Экономическая система свободной конкуренции
- •31.Монополия и государственно-монополистический капитализм как экономическая система
- •32.Переходные экономические системы
- •33.Правовое и экономическое содержание собственности
- •34. Полиморфизм собственности в рыночной экономике.
- •35. Разгосударствление и приватизация
- •36.Теория прав собственности как «правил игры» в экономической системе
- •37.Структура отношений собственности в разных экономических системах
- •38.Відносини та форми власності у трансформаційній економіці України
- •39.Товарное производство
- •40.Товар и его свойства
- •41. Величина стоимости товаров и факторы, что ее определяет
- •42.Закон стоимости
- •43. Трудовая и информационная теория стоимости
- •44 Генезис форм організації суспільного виробництва
- •45.Гроші: суть, функції
- •46.Возникновение денег. Эволюция концепций.
- •6. Кредитні гроші, які представляють собою зобов’язання банків.
- •47.Формы денег и их характеристика Товарные деньги
- •Бумажные деньги
- •Кредитные деньги
- •48.Функциональныеформы денег
- •49. Законы денежного обращения
- •50.Демонитизация денег
- •51.Современные теории денег
- •52.Черты и принципы функционирования современной рыночной экономики
- •53.Рынок: эволюция
- •54.Рынок: содержание, функции
- •55.Инфраструктура рынка
- •56.Элементы инфраструктуры
- •57.Товарные биржи
- •58.Фондовая биржа
- •Члены биржи
- •59.Ринок праці
- •60. Суб'єкти господарювання, їх взаємозв'язок
- •65.Пропозиція: зміст та фактори, що на неї впливають. Крива пропозиції. Закон пропозиції'
4.Методи дослідження економічних процесів та явищ.
Метод економічної теорії — це сукупність прийомів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку економічних систем.
Діалектика як метод базується на використанні законів і принципів філософії, сутність яких полягає у пізнанні економічних явищ і процесів у їхньому зв'язку та взаємозалежності, у стані безперервного розвитку, у розумінні того, що накопичення кількісних змін зумовлює зміни якісного стану, що джерелом розвитку є єдність і боротьба протилежностей.
Наукова абстракція як метод полягає в поглибленому пізнанні реальних економічних процесів шляхом виокремлення основних, найсуттєвіших ознак сторін певного явища, очищених (абстрагованих) від всього випадкового, неістотного. Результатами застосування методу наукової абстракції є формування понять, економічних категорій, виявлення і формування законів.
Аналіз і синтез як метод дослідження застосовується в єдності двох його складових.При аналізі об'єкт дослідження розкладається на складові частини, кожна з яких вивчається окремо; при синтезі відбувається об'єднання різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле з урахуванням взаємозв'язків між ними.
Індукція і дедукція. Індукція — це метод пізнання від окремого до загального, від знання нижчого ступеня до знання вищого ступеня. Дедукція — метод пізнання від загального до одиничного. Метод індукції і дедукції забезпечує діалектичний зв'язок одиничного, особливого і всезагального.
Історичний і логічний методи використовуються економічною теорією для дослідження економічних процесів у єдності. Історичний метод вивчає ці процеси у тій історичній послідовності, в якій вони виникали, розвивалися і змінювалися один за одним у житті. Логічний метод досліджує економічні процеси в їхній логічній послідовності, прямуючи від простого до складного, звільняючись при цьому від історичних випадковостей, зигзагів і подробиць, не властивих цьому процесові.
Економічне моделювання — це формалізований опис економічних процесів і явищ (за допомогою математики й економетрики), структура якого абстрактно відтворює реальну картину економічного життя. Економічна модель (рис. 1.9) дає можливість наочно і глибше дослідити основні риси й закономірності розвитку реального об'єкта пізнання.
Економічний експеримент — штучне відтворення економічних процесів і явищ з метою вивчення їх за оптимально сприятливих умов та подальшого практичного впровадження. Економічний експеримент дає змогу на практиці перевірити обґрунтованість наукових гіпотез і рекомендацій, щоб попередити помилки і провали в економічній політиці держави.
5.Функції економічної теорії.
Пізнавальна функція. Реалізується через дослідження сутності економічних процесів і явищ. Розкриваючи і формулюючи економічні категорії і закони, економічна теорія тим самим збагачує знання людей, примножує інтелектуальний потенціал суспільства, розширює науковий світогляд людей, сприяє науковому передбаченню економічного розвитку суспільства.
Методологічна функція полягає в тому, що економічна теорія виступає методологічною базою для цілої системи економічних наук, оскільки розкриває основоположні базові поняття, економічні закони, категорії, принципи господарювання, які реалізуються в усіх галузях і сферах людської діяльності.
Практична функція економічної теорії зводиться до наукового обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання.
Прогностична функція економічної теорії виявляється у розробці наукових основ передбачення перспектив соціально-економічного розвитку в майбутньому. По суті, вона зводиться до розробки прогнозів довгострокових програм розвитку суспільного виробництва з урахуванням майбутніх ресурсів та можливих кінцевих результатів.
Виховна функція — полягає у формуванні в громадян економічної культури, логіки сучасного економічного мислення, які забезпечують цілісне уявлення про функціонування економіки на національному і загальносвітовому рівнях і дають їм можливість виробити грамотну господарську поведінку в умовах ринкової системи. Вона виховує у них усвідомлення того, що досягти професійних успіхів і вищого життєвого рівня можна, лише оволодівши глибокими знаннями, в результаті наполегливої праці, прийняття обґрунтованих рішень і здатності брати на себе відповідальність за свої господарські дії.
Економічне мислення — це сукупність поглядів, уявлень та суджень людини про реальну економічну дійсність, які визначають Ті господарську поведінку.
Є два види економічного мислення: буденне і наукове.
Буденне мислення — поверхове, однобічне і безсистемне сприйняття людиною реальних економічних процесів, на підставі чого вона робить суб'єктивні, часом помилкові, висновки і судження щодо економічних проблем.
Наукове мислення — всебічне і глибоке пізнання людиною економічної дійсності на основі використання наукових методів дослідження, що дозволяє розкрити сутність економічних процесів, об'єктивно оцінити їхню суспільну значущість і прогнозувати тенденції розвитку в майбутньому.