- •Оглавление
- •1.Предмет економічної теорії.
- •2.Зародження та етапи розвитку економічної теорії.
- •3.Сучасні економічні теорії. Розвиток економічної думки в Україні.
- •4.Методи дослідження економічних процесів та явищ.
- •5.Функції економічної теорії.
- •6.Економічні категорії та економічні закони.
- •8.Екойомічні потреби: їхня суть та класифікація. Закон зростання потреб
- •9.Потреби та блага: зміст, структура, функції, корисність благ. Величина корисності.
- •10.Закон насичення задоволення потреб та закон спадної граничної корисності.
- •11.Економічні інтереси: суть, види, взаємодія
- •12.Теория мотивации
- •13.Виробництво як процес суспільної праці.
- •14.Основные факторы общественного производства и их взаимосвязь
- •15.Кривая производственных возможностей и ее характеристика
- •16. Производственная функция и проблемы экономического выбора
- •18.Эффективность общего производства и факторы возрастания
- •19. Экономическая теория про место человека в общественном производстве
- •21. Формационные и цивилизационные подходы к исследованию экономических систем
- •22.Основные этапы развития цивилизации
- •23.Постиндустриальная цивилизация
- •24.Змісті структура економічних систем.
- •25. Тенденции, что характеризуют переход от одной экономической системы к другой
- •26 Типи;економічних систем, їхня характеристика
- •27. Моделі організації національних ринкових господарств: зміст, риси, функції.
- •28.Теоретичні та реалізовані на практиці моделі соціалізму: зміст, риси, суперечності
- •29. Соціально-орієнтована економічна система: зміст, риси, місце в історичному розвитку
- •30.Экономическая система свободной конкуренции
- •31.Монополия и государственно-монополистический капитализм как экономическая система
- •32.Переходные экономические системы
- •33.Правовое и экономическое содержание собственности
- •34. Полиморфизм собственности в рыночной экономике.
- •35. Разгосударствление и приватизация
- •36.Теория прав собственности как «правил игры» в экономической системе
- •37.Структура отношений собственности в разных экономических системах
- •38.Відносини та форми власності у трансформаційній економіці України
- •39.Товарное производство
- •40.Товар и его свойства
- •41. Величина стоимости товаров и факторы, что ее определяет
- •42.Закон стоимости
- •43. Трудовая и информационная теория стоимости
- •44 Генезис форм організації суспільного виробництва
- •45.Гроші: суть, функції
- •46.Возникновение денег. Эволюция концепций.
- •6. Кредитні гроші, які представляють собою зобов’язання банків.
- •47.Формы денег и их характеристика Товарные деньги
- •Бумажные деньги
- •Кредитные деньги
- •48.Функциональныеформы денег
- •49. Законы денежного обращения
- •50.Демонитизация денег
- •51.Современные теории денег
- •52.Черты и принципы функционирования современной рыночной экономики
- •53.Рынок: эволюция
- •54.Рынок: содержание, функции
- •55.Инфраструктура рынка
- •56.Элементы инфраструктуры
- •57.Товарные биржи
- •58.Фондовая биржа
- •Члены биржи
- •59.Ринок праці
- •60. Суб'єкти господарювання, їх взаємозв'язок
- •65.Пропозиція: зміст та фактори, що на неї впливають. Крива пропозиції. Закон пропозиції'
11.Економічні інтереси: суть, види, взаємодія
Економічні інтереси - це усвідомлені потреби (умови) існування різних суб'єктів господарювання. Генезис інтересу полягає у відборі свідомістю найважливіших потреб для задоволення, їх реалізації. Економічні інтереси - це причина та умова взаємодії й саморозвитку економічних суб'єктів.
Соціальним суб'єктом вираження економічного інтересу є індивід, сім'я, колектив (група), люди, які проживають у певному регіоні, верства, суспільство, а кінцевим об'єктом - результат (продукт, послуга, інформація) суспільного виробництва, що іде на задоволення потреби, з приводу якої і складаються конкретні відносини між людьми.
Кожний суб'єкт економічних відносин є носієм конкретного інтересу. Скільки суб'єктів економічних відносин, стільки і економічних інтересів. Серед цієї групи інтересів виділяють особистий, колективний і суспільний інтерес. Це класифікація інтересів за ознакою суб'єктності.
Економічні інтереси можна класифікувати і за іншими критеріями:
* за ознакою важливості розрізняють інтереси головні та другорядні;
* за часовою ознакою - поточні та перспективні;
*за об'єктом інтересів - майнові, фінансові, інтелектуальні, інтереси режиму праці та вільного часу, комфорту, умов праці й життя;
* за ступенем усвідомлення - дійсні та помилкові.
Отже, для економічного життя суспільства характерна наявність різноманітних взаємозв'язаних і взаємодіючих інтересів, які утворюють єдину систему. Проте система економічних інтересів суспільства завжди суперечлива. Реалізація економічних інтересів здійснюється через досягнення їхніми суб'єктами конкретних економічних цілей. У реальному житті єдності інтересів досягають через реалізацію кожного з них у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації.
Рушійні сили економічного розвитку — взаємодія потреб та інтересів економічних суб'єктів
ІНТЕРЕС - Усвідомлене прагнення задовольнити певну потребу.
МОТИВ - Внутрішнє спонукання людини до конкретної дії, спрямованої на об'єкт уваги, визначену мету.
Потреби у свідомості людини перетворюються на інте¬рес або мотив спонукальної цільової дії.
Спонукання економічних суб'єктів до певних дій по¬роджує конкретний результат у вигляді задоволення, част¬кового задоволення або незадоволення потреби.
12.Теория мотивации
Подходы к решения высокой мотивации:1)содержательные теории(акцентируют внимание на причинах, побуждающих к определённой деятельности, и на нуждах и интересах) 2)процессные теории(исследует механизм мотивации эконом. поведение с учетом восприятия опред.ситуации и ожид.последствий)
Экономические потребности и интересы лежат в основе стимулирование-побуждения хозяйствующих субъектов.
Стимул-раздражитель, вызывающий ту или иную реакцию, побуждение к действию, побудительная причина
Мотив-побудительная причин действий и поступков человека. Побуждение экономических субъектов к определенным действиям порождают конкретный результат в виде удолевлетворения
Потребность-интерес-мотив-действие-результат
13.Виробництво як процес суспільної праці.
Виробництво - це процес взаємодії людини з природою з метою створення матеріальних благ та послуг, які потрібні для існування та розвитку суспільства. У процесі виробництва не тільки змінюється спосіб та вид виготовлення благ та послуг, але відбувається і моральне вдосконалення самої людини. Виробництво за структурою складається з таких фаз: безпосереднього виробництва, розподілу, обміну і споживання. Воно послідовно проходить усі ці фази і одночасно перебуває в кожній з них у даний момент. За характером економічної діяльності людей суспільне виробництво поділяють на три великі сфери, або блоки галузей:
1) основне виробництво;
2) виробнича інфраструктура;
3) соціальна інфраструктура.
Основне виробництво - це галузі матеріального виробництва, де безпосередньо виготовляються предмети споживання й засоби виробництва.
Виробнича інфраструктура - це галузі, які обслуговують основне виробництво та забезпечують ефективну економічну діяльність на кожному підприємстві та в народному господарстві в цілому.
Основне виробництво і виробнича інфраструктура в сукупності становлять сферу матеріального виробництва.
В економічній теорії в практиці господарювання підприємства матеріальної сфери поділяють на два підрозділи:
І - виробництво засобів виробництва і
ІІ - виробництво предметів споживання. Це зумовлено тим, що засоби виробництва і предмети споживання виконують суттєво різні функції в процесі відтворення. Якщо перші призначено для відтворення переважно речових, матеріальних елементів продуктивних сил, то другі - для відтворення людських фактора виробництва.
Стосовно промисловості виділяють групу "А" (засоби виробництва) і групу "В" (предмети споживання).
В сукупності виробництво матеріальних послуг (виробнича інфраструктура) і нематеріальних послуг становлять сферу послуг.
Співвідношення нематеріального та матеріального виробництва з розвитком суспільно-історичного прогресу змінюється. В умовах високого рівня розвитку науки і техніки зростають роль і значення сфери нематеріального виробництва і особливо продукування духовних цінностей. Будь-яке виробництво має свої особливі форми. Серед дослідників немає єдності думок з цієї проблеми. етапи і рівень розвитку продуктивних сил, то на основі такого критерію виділяються:
* доіндустріальне виробництво, де переважають сільське господарство і ручна праця;
* індустріальне виробництво, де переважає велике механізоване промислове виробництво;
* постіндустріальне виробництво, де переважає сфера послуг, наука, освіта, інформаційні технології.
Формаційний підхід К.Маркса передбачає виділення первіснообщинного, рабовласницького, феодального, капіталістичного, комуністичного виробництва. За основу формаційної класифікації суспільного виробництва взято класовий підхід до аналізу його змісту і цілей.