9.Потреби та блага: зміст, структура, функції, корисність благ. Величина корисності.

Потреба — це нужда в чому-небудь, об'єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності.

Засоби задоволення людських потреб називаються благами.

Розрізняють такі блага:

— неуречевлені (сонячне світло, здоров'я, спілкування, знання) й уречевлені (дари природи, а також продукти праці: їжа, одяг, житло тощо);

— неекономічні (необмежені, їхні обсяги перевищують наявні людські потреби) та економічні (обмежені, обсяги яких менші за існуючі потреби).

Економічні потреби — це потреби в економічних благах.

Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну та споживання у рамках певної системи соціально-економічних відносин.

Носіями економічних благ виступають найрізноманітніші товари та послуги. В їхній сукупності розрізняють:

— споживчі блага (товари та послуги, призначені для безпосереднього задоволення людських потреб) і виробничі блага (товари та послуги, призначені для виробництва споживчих благ);

— матеріальні блага (товари та послуги сфери матеріального виробництва) і нематеріальні блага (створюються у сфері нематеріального виробництва);

— теперішні блага (перебувають у безпосередньому користуванні економічних суб'єктів) і майбутні блага (товари та послуги, якими економічні суб'єкти зможуть скористатися у майбутньому) тощо.

Всебічне комплексне вивчення системи економічних потреб зумовлює необхідність їхньої класифікації

10.Закон насичення задоволення потреб та закон спадної граничної корисності.

Закон насичення потреб – загальний економічний закон, який відображає сталий і суттєвий зв'язок між масою наявних у суспільстві життєвих благ і потребами суспільства в них. Оскільки насичення потреб забезпечує виробництво, закон насичення потреб відображає сталий і суттєвий зв'язок між виробництвом життєвих благ і безпосередніми або платоспроможними у соціальне орієнтованих ринкових системах прямими потребами в них суспільства. Цей зв'язок двосторонній, потреби суспільства визначають виробництво, а виробництво – потреби, які формують виробництво ідеально, як мету, виробництво формує потреби реально, створюючи життєві блага й потребу в них.

Зв'язок між виробництвом і потребами об'єктивний він підпорядкований потребам бо життєві блага виробляють для споживання, тобто для задоволення потреб. Потреби суспільства зростають, змінюється їх структура. Нагромаджуючи життєві блага тривалого користування, розвиваючи виробництво, міжнародний обмін, суспільство насичує життєву сферу необхідними благами відповідної якості. Незадоволені потреби суспільства «підштовхують» розвиток виробництва і насиченість потреб життєвими благами. Помітне зрушення у насиченні потреб забезпечив капіталізм. У досконаліших суспільствах виробництво безпосередньо підпорядковуватиметься задоволенню зростаючих потреб і створенню умов для всебічного розвитку особи.

Корисність (- це здатність блага задовольняти потреби споживача у товарах і послугах. Наприклад, хліб задовольняє фізичну потребу людини, а книги - духовну.

Гранична корисність - додаткова корисність, яку отримує споживач з однієї додаткової одиниці товару чи послуги.

Корисність, виражена в грошових одиницях, називається цінністю даного блага.

Цінності різних благ на відміну від корисності кількісно порівняти, бо виражаються в одних і тих же грошових одиницях. Гранична цінність дорівнює загальній цінності певної кількості блага. Вартість блага - це ринкова ціна однієї одиниці блага, помножена на кількість одиниць даного блага.

закон спадної граничної корисності, який свідчить: у міру того, як споживач збільшує споживання товару або послуги, гранична корисність кожної додаткової одиниці даного продукту скорочується. Згідно з цим законом виробники повинні знижувати ціну для того, щоб спонукати споживачів до збільшення покупок такого продукту. Це пояснює, чому крива попиту на такі блага має від'ємний нахил (рис. 5.1).

Закон спадної граничної корисності полягає в тому, що в міру споживання нових порцій одного і того ж блага його загальна корисність зростає уповільнено.