- •1.Поняття дитинство
- •2.Проблема історії дитинства
- •3.Становлення дитячої психології як науки
- •4.Основні напрямки розвитку вікової психології
- •5.Сучасні підходи до проблем вікової психології
- •6.Предмет та завдання вікової психології
- •7.Розвиток-ключове поняття дитячої психології
- •8. Концепції та теорії психічного розвитку дитини
- •9.Принципи психічного розвитку дитини
- •10.Механізми психічного розвитку дитини
- •11.Вікова періодизація
- •12.Вродження здібності немовляти
- •13. Психічний розвиток новонародженого
- •14.Безпосередньо-емоційне спілкування-провідний вид діяльності немовляти
- •15. Особливості розвитку дитини періоду раннього дитинства
- •16.Особливості розвитку дитини періоду раннього дитинства
- •17. Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві
- •18.Психологічні особливості раннього дитинства
- •19. Криза 3-х років
- •20.Гра та її роль у розвитку дитини
- •21.Структурні компоненти гри
- •22.Психологічні особливості дошкільного віку
- •23.Особливості діагностування дітей до школи
- •24.Анатомо-фізіологічні особливості молодшого шкільного віку
- •25.Адаптація першокласника до школи
- •26. Навчальна діяльсть-провідна діяльність молодшого шкільного віку
- •27.Психологічні новоутворення молодшого шкільного віку
- •28. Концепція розвитку інтелекту Піаже
- •30.Загальна характеристика підліткового віку
- •31.Класичні дослідження кризи підліткового віку
- •32.Новоутворення підліткового віку
- •33.Статевий розвиток у підлітковому віці
- •34.Соціалізація особистості
- •35.Загальна характеристика ранньої юності
- •36.Юність з дочки зору різних наукових дисциплін
- •37.Загальна характеристика періоду
- •38.Когнітивні особливості періоду ранньої дорослості
- •39. Особливості розвитку особистості студента
- •40. Загальна характеристика студентського періоду
- •41.Адаптація студентів-першокурсників до навчання у вузі
- •42. Особливості мотивації сфери періоду ранньої дорослості
- •43.Система цінностей на порозі 30-ліття
- •44. Загальна характеристика зрілого віку
- •45. Особливості мотиваційної сфери зрілого віку
- •46.Поведінкові реакції періоду середнього віку
- •47. Характеристика періоду геронтогенезу
- •48. Вікова динаміка психофізіологічних функцій періоду геронтогенезу
- •49. Предмет та завдання педагогічної психології
- •50.Структура педагогічної психології
- •51. Методи педагогічної психології
- •52.Методи педагогічної психології
- •53.Психолого-педагогічні теорії навчання
- •54. Поняття мотив і мотивація
- •55. Основні напрямки дослідження мотивації
- •56. Теорії мотивації
- •57. Психологічні основи педагогічної діяльності
- •58.Обективні та субективні передумови педагогічної діяльності
- •59. Проблемний характер педагогічної діяльності
- •60. Основні дидактичні концепції
- •61. Теоретична модель структури педагогічної діяльності
- •62. Елементи системного підходу в діяльності вчителя
- •63.Конфлікти в діяльності вчителя
- •64.Стилі педагогічного спілкування
- •65-69 Виховання та його особливості Існує чотири типи виховання
- •65-69Типи виховання Існує чотири типи виховання
- •65-69Стилі та моделі виховання
- •71.Казка та її виховне значення
- •72.Характеристика сімї як інституту соціалізації
- •73. Основні функції сімї
- •74. Складові сімейного благополуччя
- •75. Труднощі виховання дітей в неповних сімях
39. Особливості розвитку особистості студента
Студент як людина певного віку і як особа може характеризуватися з трьох сторін:
1) з психологічної, яка є єдністю психологічних процесів, станів і властивостей особи. Головне в психологічній стороні — психічні властивості (спрямованість, темперамент, характер, здібності), від яких залежить протікання психічних процесів, виникнення психічних станів, вияв психічних утворень. Проте, вивчаючи конкретного студента, треба ураховувати разом з тим особливості кожного даного індивіда, його психічних процесів і станів.
2) з соціальної, в якій утілюються суспільні відносини, якості, породжувані приналежністю студента до певної соціальної групи, національності.
3) з біологічної, яка включає тип вищої нервової діяльності, будову аналізаторів, безумовні рефлекси, інстинкти, фізичну силу, статуру; риси обличчя, колір шкіри, око, зростання і т.д. Ця сторона в основному приречена спадковістю і природженими завдатками, але у відомих межах змінюється під впливом умов життя.
Якщо ж вивчити студента як особу, то вік 18— 20 років — це період найактивнішого розвитку етичних і естетичних відчуттів, становлення і стабілізації характеру і, що особливо важливо, оволодіння повним комплексом соціальних ролей дорослої людини: цивільних, професійних трудових і ін. З цим періодом зв'язано початок «економічної активності», під якою демографи розуміють включення людини в самостійну виробничу діяльність, початок трудової біографії як створення власної сім'ї. Перетворення мотивації, всієї системи ціннісних орієнтації, з одного боку, інтенсивне формування спеціальних здібностей у зв'язку з професіоналізацією — з іншою, виділяють цей вік як центральний період становлення характеру і інтелекту. Це час спортивних рекордів, початок художніх, технічних і наукових досягнень.
Час навчання у вузі співпадає з другим періодом юності або першим періодом зрілості, який відрізняється складністю становлення особових рис — процес, проаналізований в роботах таких вчених, як Г. Ананьєв, А. В. Дмітрієв, І. С. Кон,.Характерною межею етичного розвитку в цьому віці є посилення свідомих мотивів поведінки. Помітно зміцнюються ті якості, яких не вистачало в старших класах—цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціатива, уміння володіти собою. Підвищується інтерес до моральних проблем (цілі, образу життя, обов’язку, любові, вірності і ін.).
Разом з тим фахівці в області вікової психології і фізіології відзначають, що здібність людини до свідомої регуляції своєї поведінки в 17—19 років розвинута не повною мірою. Самооцінка здійснюється шляхом порівняння ідеального «я» з реальним. Але ідеальне «я» ще не вивірено і може бути випадковим, а реальне «я» ще всесторонньо не оцінено самою особою. Це об'єктивна суперечність в розвитку особи молодої людини може викликати у нього внутрішню невпевненість в собі і супроводиться іноді зовнішньою агресивністю, розбещеністю або відчуттям незрозумілості.