71.Казка та її виховне значення

Казки можна сміливо назвати одним з найбільш ефективних засобів виховання дитини. ні для кого не секрет, що діти навчаються в грі, а казка - це та ж гра, тільки гра в уяві. дитини набагато простіше навчити якихось навичок під час гри - так само і пояснити йому щось набагато простіше за допомогою казок. Відзначаючи роль дитячих казок у розвитку малюка, варто сказати про те, що казки не тільки здатні розширити словниковий запас дитини, але також допомагають навчитися правильно будувати діалог зі співрозмовником, а також допомагають розвивати логічну зв'язну мову. До речі, дуже важливо робити мову малюка красивою, образною, емоційною - і в цьому також може допомогти казка. Крім усього іншого, під час прочитання казки у малюка формується і закріплюється вміння ставити запитання.

 Завдання виховання дитини за допомогою казки є досить складною. необхідно враховувати, що кожна дитина індивідуальна і, відповідно, під його потреби, особливості, потрібно вибирати ті чи інші казки.

 При цьому варто згадати, що в казках міститься мудрість, накопичена багатьма поколіннями. Сьогодні дуже модно дорікати казки в жахливій реалістичності. Але при цьому жорстокі дії, описані в казках, дитина сприймає як образ. Проте, якщо малюк постійно бачить сцени насильства по телевізору, то сприймати їх образно в казках він вже не зможе, а тому необхідно кожен раз розмовляти з дитиною, пояснюючи йому, що зло має гинути.

72.Характеристика сімї як інституту соціалізації

Сім'я відіграє особливу роль у всій історії розвитку людського суспільства. Саме вона виступає в ньому як носій "соціальної спадкоємності". Сім'я є найважливішим соціальним інститутом, це ціла система зв'язків: шлюбних і родинних, господарських і правових, етичних і психологічних. Тому сім'я відтворює людину не тільки як біологічну істоту, але і як громадянина, оскільки саме в ній, передусім, відбувається соціалізація особистості. Всю сукупність найважливіших проблем, пов'язаних з сім'єю, вивчає така спеціальна соціологічна теорія, як соціологія сім'ї.

Сім'я представляє собою складний соціальний феномен. Вона є якнайдавнішим природним співтовариством людей, зв'язаних кровною спорідненістю. Разом з тим — це мала контактна група людей, які взаємодіють між собою, це особлива форма взаємодії.

Це — особливий соціальний інститут, який регулює відтворення людини за допомогою особливої системи ролей, норм, організаційних форм.

Як соціальний інститут сім'я вивчається на макрорівні, в цьому плані аналізуються перш за все її соціальні функції. При цьому функціоналісти виходять з гармонії сім'ї і суспільства як цілісності, розглядають функції сім'ї як природний вияв і реалізацію потреб суспільства. Представники конфліктного підходу звертають увагу на складний, суперечливий характер сімейних відносин, на рольові та інші конфлікти, які виникають на фунті суперечливих сімейних і інших відносин. Очевидно, складність феномену сім'ї робить необхідним об'єднання різних підходів. Важливо ураховувати, що, вивчаючи міжособистісну взаємодію, не можна абстрагуватися від того, що групова поведінка залежить від соціальних, економічних і соціокультурних умов життєдіяльності сім'ї, тобто об'єднання підходів сприяє більш глибокому аналізу.

Як особливий соціальний інститут, як елемент соціальної структури сім'я тісно пов'язана з економікою. Особливості сім'ї, її історичні типи визначаються пануючими економічними відносинами. Сім'я не обмежується лише родинними взаєминами, а передбачає і спільне мешкання родичів, наявність спільних елементів побуту, сімейного домашнього господарства, розподілу праці.

Сім'я має високу персональну значущість. Для більшості людей сьогодні — це необхідний життєвий осередок, особлива ніша, яка оберігає, захищає людину.

Соціологія сім'ї — це область соціології, що вивчає формування, розвиток і функціонування сім 7, шлюбно-сімейних відносин в конкретних культурних і соціально-економічних умовах.