5. Токсикокінетика

Атропіну швидко резорбується в кровоток з місця введення.

Швидко розподіляється в організмі, проникає крізь гематоенцефалічний, плацентарний бар’єри і в грудне молоко.

Метаболізується в печінці шляхом ферментативного гідролізу.

Зв’язок з білками плазми крові становить 18 %.

У значимих концентраціях виявляється в центральній нервовій системі через 0,5-1 год.

Період напіввиведення препарату становить 2 год.

Препарат виводиться нирками: у незміненому виді – 50 %, частина, що залишилася,– у вигляді продуктів гідролізу й кон’югації.[13]

6. Клінічні симптоми отруєння тварин різних видів

Залежить від кількості попадання речовини в організм:

При легкому отруєнні з'являються:

• сухість у роті;

• розширення зіниць;

• порушення ближнього бачення;

• світлобоязнь;

• переляк;

• сухість і почервоніння шкірних покривів;

• збудження;

• тахікардія;

• неспокій.

При важких отруєннях:

• значне посилення серцевої діяльності, проявляється частіше при отруєнні беладонною;

• тварини неспокійні, перебирають кінцівками, тупають, постійно оглядаються, приймають захисне положення;

• повна втрата орієнтації;

• різке рухове і психічне збудження, особливо дане явище проявляється яскраво при отруєнні дурманом. Після буйства наступають в подальшому паралічі;

• іноді проявляються симптоми справжнього сказу.

• судоми з наступною втратою свідомості і розвитком коматозного стану;

• зіниці сильно напружені, погляд напружений, різкий;

• різке підвищення температури тіла;

• сильне потовиділення;

• ціаноз видимих слизових оболонок;

• мускулатура в окремих областях (шиї, голови) знаходиться в стані постійного скорочення внаслідок чого ніздрі здаються сильно розширеними;

• задишка з появою періодичного дихання типу Чейн-Стокса;

• пульс неправильний, слабкий;

• зниження артеріального тиску;

• тремор щелеп, через що тварина голову та шию закидує назад;

• смерть настає при явищах паралічу дихального центру та судинної недостатності;

• специфічним ускладненням отруєнь атропіном є трофічні порушення - значні набряки підшкірної клітковини особливо, в області передпліччя і гомілок.

7. Патолого-анатомічна картина

Патологоанатомічні зміни в тушах і органах отруєних тварин мають характерні ознаки. Необхідно враховувати такі зовнішні ознаки.

Стан місця вирізу. У туш від здорових тварин місце вирізу буває нерівним і сильно просочується або інфільтрується кров'ю. У туш хворих тварин, так само як і у вбитих при важких формах отруєння, місце вирізу може бути рівним слабо інфільтрованим кров'ю, що не змінює забарвлення цієї ділянки в порівнянні з іншими м'язами туші.

Ступінь обезкрів”я у туш, що отруїлися буває задовільна, погана або дуже погана. У зв'язку з цим м'ясо буде мати темно - червоний колір, на розрізі м'язів виявляється кров'янисті ділянки, жирова тканина в цих випадках набуває рожевий колір, в серпанкових під плеврою та черевної кровоносних судинах можуть бути залишки крові, помітно виражена кровонаповнення внутрішніх органів і т.д.

Крововиливи різної сили і інтенсивності на слизових оболонках ротової порожнини, це пов’язано з тим, що при отруєнні рослинами що містять алкалоїд групи атропін проявляється одна з ознак - сухість в роті. Крововиливи пов’язані з утрудненим ковтанням грубих кормів, що призводить до її травмування.

Зміни в лімфатичних вузлах - будуть збільшені, особливо заглоткові. При отруєннях та розвитку захворювання лімфатичні вузли на розрізі можуть мати бузково-рожеве забарвлення, ділянки крововиливів, запальні процеси .

У залежності від дози з’їденого з кормом алкалоїду проявляються зміни в внутрішніх органах. При після забійній експертизі в більшості випадків даного отруєння печінка збільшена в об’ємі, в'яла, глинистого або темно-коричневого кольору.

Жовчний міхур збільшений і наповнений в'язкою жовчю, на слизовій оболонці жовчного міхура точкові крововиливи.

У печінці, нирках, серці, легенях, головному і спинному мозку явища застійної гіперемії і крововиливи. При важкій формі отруєння спостерігається набряк легень з утворенням вогнищ ателектазів, геморагічні явища на легенях .В альвеолах скупчення еритроцитів

Нирки менш щільної консистенції, як правило не збільшені в обсязі, кордон коркового і мозкового шарів згладжена.

У шлунку або сичузі, а також у тонких кишках під серозною оболонкою різної сили і інтенсивності крововиливи, на слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту крововиливи і запальні процеси з утворенням ділянок виразок. Іноді в шлунково-кишковому тракті наявна значна кількість газів.

• М’язи в ділянці шиї та голови сильно напружені, щільні.

• Очі відкриті, зіниця розширена.

• Судини пружні та звужені, деструктивного характеру.

• Шкіра суха та сильно гіперемійована.

• На слизових оболонках виражений ціаноз.