8. Діагностика

Діагноз при отруєнні рослинами, що містить атропін ставлять комплексно, на основі: симптомів, проведених клінічних та лабораторних досліджень, пат. змін.

Діагностика отруєнь спрямована на встановлення хімічної етіології захворювань, що розвиваються в результаті впливу чужорідних токсичних речовин. Вона складається із трьох основних видів діагностичних заходів:

1) клінічної діагностики( анамнез, результати огляду місця події й вивчення клінічної картини захворювання для виділення специфічних симптомів отруєння);

2) лабораторної токсикологічної діагностики , спрямованої на якісне й кількісне визначення (ідентифікацію) токсичних речовин у біологічних середовищах організму (кров, сеча, );

3) патоморфологічної діагностики , спрямованої на виявлення специфічних посмертних ознак отруєння якими-небудь токсичними речовинами.

Клінічна діагностика отруєнь спрямована на виявлення певних симптомів, характерних для впливу на організм даної речовини або цілої групи близьких по фізико-хімічних властивостях речовин за принципом їх “вибіркової токсичності.

Лабораторна токсикологічна діагностика отруєнь має три основних напрямки:

1. специфічні токсикологічні дослідження для екстреного виявлення токсичних речовин у біологічних середовищах організму в якісному й кількісному відношенні;

2. специфічні біохімічні дослідження з метою визначення характерних для даної патології змін біохімічного складу крові;

3. неспецифічні біохімічні дослідження для діагностики ступеня важкості токсичного пошкодження функції печінки, нирок і інших систем. [14]

9. Лікування

Подальше всмоктування у кров алкалоїдів попереджують промиванням шлунку 1 %-вим розчином натрію гідрокарбонату, 0,5 %- вим розчином таніну; 0,1 %-вим розчином калію перманганату з наступним уведенням всередину сорбентів та сольових проносних – натрію або магнію сульфату.

Фізіологічними антидотами алкалоїдів групи атропіну є прозерин та фізостигміну саліцилат, розчини яких уводять підшкірно в дещо завищених від терапевтичних дозах, в залежності від тяжкості та стадії отруєння.

В початковий період отруєння доцільним є внутрішньовенне або ректальне уведення заспокійливих засобів – 10 %-вого розчину хлоралгідрату на слизах.

Серцеву діяльність та дихання підтримують внутрішньовенним уведенням кофеїн-бензоату натрію або кордіаміну з глюкозою в терапевтичних дозах.

Рецепти:

1. Rp.: Natrii hydrocarbonatis 10,0

Aquae destillatae 1000,0

M. f. solution

D. S.: Всередину

2. Rp.: Tanini 5,0

Aquae destillatae 1000,0

M. f. solution

D. S.: В середину

3. Rp.: Solutionis Kalii permanganatis 0,1% - 500,0

D. S.: Всередину

4. Rp.: Natrii sulfatis 5,0

Aquae destillatae ad 500,0

M. f. solution

D. S.: Всередину

5. Rp.: Tabuletti Carbonis activati 1,0

D. t. d. N. 20

S.: Всередину

6. Rp.: Sol. Proserini 0,05 % 1 ml

D. t. d. N. 2 in ampull.

S.: підшкірно

7. Rp.: Sol. Cordiamini 25% - 1 ml

D. t. d. N. 2 in ampull.

S.: підшкірно