9. Грибкові захворювання, як специфічна хірургічна інфекція у тварин.

Хронічна гнійна інфекція розвивається при зниженій опірності організму, слабкій вираженості регенеративних процесів, а також у тих випадках, коли в рані є чинники, що підтримують інфекцію (сторонні тіла, кісткові секвестри, скупчення гною та ін.).Хронічна специфічна інфекція найчастіше має первинний характер, спричинюється специфічними збудниками і характеризується млявим перебігом. До хірургічної хронічної специфічної інфекції належать: хірургічний туберкульоз, актиномікоз, кістково-хірургічні форми лепри, кістково-суглобовий сифіліс, бруцельоз, туляремія, лейшманіоз. Кожне з цих захворювань спричинюється своїм збудником, проте всі вони характеризуються повільним, малопомітним перебігом. У тканинах розвиваються специфічні гранульоми. Профілактика полягає у вжитті загальних і медико-соціальних заходів.Актиномікоз є хронічним специфічним інфекційним захворюванням з розвитком щільного інфільтрату, в якому виявляють друзі специфічного гриба.Збудником захворювання є особливі гриби Actinomyces Israeli. Це грампозитивні гриби, у тканини проникають зазвичай з ротової порожнини, кишок і верхніх дихальних шляхів, де вони вегетують як сапрофіти, і лише за певних умов стають патогенними.Клінічна картинаІснує три форми хвороби: шкірна (уражується переважно шкіра шиї, обличчя, рідко — сідниць і промежини), абдомінальна і легенева — плевральна. Поширюється процес лімфогенно, сполучною тканиною і контактно (від центра первинного осередку до периферії).У більшості випадків спостерігається шкірна форма, переважно шийно-лицьова. На бічній поверхні шиї утворюється щільний червоно-синюшний малоболючий інфільтрат. На ньому формуються дрібні абсцеси, які перетворюються на нориці з рідким гноєм, що містить жовтуваті крихти (друзи). Через норицеві ходи в інфільтрат проникає інша інфекція. Нагноєння супроводжується склерозуванням тканини довкола нориць, що веде до зморщування шкіри над поверхнею інфільтрату.ДіагностикаДіагноз підтверджується при виявленні в гнійному ексудаті з нориць актиномікотичних друз міцелію променистого гриба.Абдомінальний актиномікоз протікає за типом гострого апендициту або термінального ілеїту, інколи — кишкової непрохідності, пухлин кишок, сечового міхура.Актиномікоз легенево-плевральний протікає за типом хронічного неспецифічного запалення легень і плеври.ЛікуванняКомплексне: консервативно-хірургічне. Основною є актинолізатотерапія: при внутрішньомязовій терапії в мяз сідниці вводять по 3 мл актинолізатів 2 рази на тиждень, при внутрішньошкірній — у шкіру передньої поверхні передпліччя. Дозу збільшують поступово.Як допоміжний метод лікування призначають також антибіотики, препарати йоду, рентгенотерапію.

10. Правець.Правець- гостре інфекційне захворювання, що уражає нервову систему, породжує тонічні і тетанічні судоми скелетних мязових волокон, що призводять до асфіксії. Має надзвичайно високу летальність. Збудником захворювання є анаеробна спороутворююча паличка Clostridium tetani. Правець може виникнути після будь-яких травм з пошкодженням шкірних покривів та слизових оболонок, забруднених спорами збудника. Збудник — Clostridium tetani або правцева паличка, яка належить до анаеробних мікробів, утворює спори і виділяє токсин. Вона міститься у ґрунті, а спори її є в травному каналі овець, коней та інших свійських тварин. У зовнішнє середовище паличка потрапляє з випорожненнями людини і тварин. Збудник правця дуже стійкий: витримує За клінічним перебігом виділяють 4 форми правця: блискавичну, гостру, підгостру і хронічну. Правець починається з слабкості, дратівливості, головного болю, посмикування мязів у ділянці рани. Надалі розвивається ригідність мязів, що найперше виникає поблизу рани та у жувальних мязах — тризм (хворому важко відкрити рот через короткотривалі судоми і біль в жувальних мязахДіагноз ґрунтується на даних анамнезу (наявність поранення або травми, опіків, обморожень, даних про попередню вакцинацію хворого і характерної клінічної картини (тризм, Для бактеріологічного дослідження беруть матеріал із ран і запальних вогнищ. Правець необхідно диференціювати зі стоматологічними захворюваннями, при яких утруднюється відкривання рота: лімфовузли. Для того щоб зробити нейтралізацію токсину правця, хворому вводиться спеціальна протиправцева сироватка В якості терапії судомного синдрому використовується ряд лікарських засобів — наркотичні, седативні, нейроплегіческіе. Також для лікування правця використовують міорелаксанти.