24. Завдання словотвірного і морфемного аналізу

Словотвірний аналіз

а) визначаємо словотворчі засоби - твірне слово (чи словосполучення), твірну основу; з'ясовуємо роль суфіксів, префіксів та ін. засобів у творенні аналізованого слова; б) визначаємо спосіб його творення.

Морфемний розбір — розбір, покликаний поглибити знання про зна­чущі частини слова — корінь, суфікс, префікс, закінчення та ін.афікси, розширити уявлення про морфемний склад самостійних і службових слів, ство­рити ґрунт для засвоєння багатьох орфографічних правил, вивчення морфології і синтаксису.

При морфемному розборі у змінюваних словах виділя­ють основу й закінчення. В основі виділяють наявні морфеми: корінь, суфікс, префікс; з'ясо­вують морфонологічні зміни на стику морфем. У не­змінюваних словах визначають морфемний склад і походження (прислівник), у службових словах — особливості будови і похідність (прийменник — простий, складний чи складений; первинний чи похідний, від прислівника чи іменника; сполучник — простий чи складений).

Морфемний аналіз виявляє будову слова на синхронному зрізі. Для з'ясування первісного значення слова і його структури використовують етимологічний розбір на основі етимологічного словника.

19. Предмет і завдання словотвору. Основа твірна, непохідна, похідна. Похідні слова, їх ознаки.

Словотвір, або дериватологія (від лат. derivacio – відхилення, утворення), – це розділ мовознавства, який вивчає закони утворення похідних слів від інших спільнокореневих слів.

У сучасній мові можна визначити слова двох типів: первинні, або непохідні, значення яких не мотивується іншим словом; тавторинні слова, або похідні, значення яких мотивується значенням іншого спільнокореневого слова.

Непохідним називається слово, яке не утворене від іншого слова, а відтворюється у нашій свідомості цілісно, наприклад: ліс, сон, читати, синій. 

Похідним називається слово, що утворене від іншого слова або на базі інших слів за існуючими у мові зразками (схемами), наприклад:лісовий ← ліс, сонний ← сон, читач ← читати, синіти ← синій, життєдайний ← дає життя.

Об’єктом вивчення словотвору є тільки похідні слова. Значення похідного слова завжди мотивується семантикою слова, від якого похідне утворене: читач (’людина, яка читає’) ← читати, читачева (’яка належить читачу’) ← читач.

Слово, значення якого пояснюється (мотивується) іншим спільнокореневим словом, називається мотивованим, а слово, що пояснює (мотивує) значення першого, називається мотивуючим.

Відповідно називаються і основи цих слів. Мотивуюче і мотивоване слово становлять словотвірну пару. При творенні складних та складноскорочених слів мотивуючий компонент словотвірної пари може складатися з декількох слів: жовто-коричневий ← жовтий і коричневий,жовтоцвіт ← жовтий цвіт, МЗС ← Міністерство закордонних справ.

Мотивуюче зафарбоване фіолетовим кольором, мотивоване - коричневим.

Відношення між компонентами словотвірної пари називається словотвірним зв'язком, або відношенням словотвірної похідності.

Не всі спільнокореневі слова можуть вступати у відношення словотвірної похідності. Наприклад, із трьох спільнокореневих слівшкола, школяр, школярський у словотвірному зв'язку перебувають:

• школа і школяр :   школа ("навчальний заклад") → школяр ("особа, що навчається у школі");

• школяр і школярський :   школяр → школярський ("той, що належить або стосується школяра"), тобто слово школяр утворене від слова школа, а слово школярський утворене від школяр, але ні в якому разі не від слова школа.

Словотвірні зв'язки між трьома словами відображаються у двох словотвірних парах: школа → школяр та школяр → школярський, але спільнокореневі слова школа і школярський не вступають у відношення словотвірної похідності, а отже, не утворюють словотвірної пари.

Спільнокореневі слова, впорядковані у послідовності їх утворення, тобто у повній відповідності до словотвірних зв’язків між мотивуючим і мотивованим словами, утворюють словотвірне гніздо.

Початкове слово словотвірного гнізда – немотивоване, а всі інші – мотивовані. Кожне мотивоване слово знаходиться у відношенні словотвірної похідності з попереднім мотивуючим. Наприклад:

	льод-ок	льодоч-ок
	льод-ин-а	льодин-к-а
лід-0	льод-ник
	льод-ов-ий	льодов-ик	льодовик-ов-ий
	льод-ян-ий	льодян-ик	льодяник-ов-ий
			льодянич-ок

Отже, пам'ятайте, що: 

• мотивуюче слово завжди спільнокореневе із мотивованим;

• мотивуюче слово якнайменше відрізняється від мотивованого за морфемним складом;

• мотивуюче слово семантично простіше від мотивованого, яке, в свою чергу, мотивується значенням першого;

• мотивуючий компонент словотвірної пари може складатися з декількох слів.