- •I. Економічне становище України на передодні другої світової війни..
- •Тема 10 . Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •I . Передумови і початок Другої Світової Війни
- •II. Бойові дії у 1941 – 1942 роках
- •III. Особливості окупаційного періоду в Україні.
- •IV. Рух опору на території України
- •Для про радянського руху опору характерно :
- •V. Бойові дії 1943 – 1944 роках.
- •VI. Культура України в роки війни.
- •VII. Завершення Великої Вітчизняної війни
- •Тема № 11 Після воєнна відбудова України
- •Особливості відбудовчого періоду народного господарства в Україні.
- •Радянізація західноукраїнських земель.
- •Культурне життя в Україні у другій половині 40-х—першій половині 50-х рр..
- •1.Особливості десталінізації в Україні .
- •Особливості десталінізації в Україні
- •2. Дисидентський рух.
- •3.Економічний розвиток наприкінці 50 років початку 60 – років.
- •Тема 13. Культура й духовне життя в Україні у 1956-1964 рр.
- •2. . Література та мистецтво.
- •Тема № 14 Україна в період кризи радянської системи в 1965 – 1985 роки.
- •Заходи щодо подолання кризи в культурі.
- •2.Боротьба з дисиденством.
- •Культура в період кризи.
- •2.Сутність політики гласності :
- •Тема 14. Україна в умовах незалежності (1991 – 2008 рр.)
Тема № 14 Україна в період кризи радянської системи в 1965 – 1985 роки.
1.Характерні особливості кризи радянської системи.
2.Боротьба з дисиденством.
3.Культура в період кризи.
1.Характерні особливості кризи радянської системи.
-
Знизився приріст промислового виробництва.
-
Неефективно використовувалися виробничі фонди.
-
Погіршилась якість продукції.
-
Велика собівартість продукції.
-
Падіння сільськогосподарського виробництва та масових від’їздів селян до міста.
-
Дефіцит робочих рук на селі.
-
Відсталі агротехнічні методи введення сільськогосподарського виробництва.
-
Гострий дефіцит якісних товарів народного споживання, продовольства та послуг.
-
Безгосподарність розбазарювання, розкрадання матеріальних цінностей і грошових коштів.
-
Повне розростання тіньової економіки.
-
Недбале ставлення до праці та державної власності.
-
Пияцтво на виробництві.
-
Масовий випуск бракованої продукції.
-
Згортання гласності, відновлення боротьби з інакомисленням.
-
Розростання партійно-державного апарату; бюрократизм; формалізм; кар'єризм.
-
Відміна рішення про періодичне оновлення складу партійних органі.
-
Відмова від критики культу особи Сталіна.
Криза соціальних відносин :
-
Зросло соціальне напруження викликане погіршенням матеріального становища населення.
-
Нечесний розподіл матеріальних благ стає дестабілізуючим фактором у суспільстві.
-
Зріс розрив у рівні життя між містом і селом, народом та номенклатурою.
-
Номенклатура користувалась матеріальними благами та привілеями.
-
У суспільстві яскраво виражена нерівність . Утворилось привілейоване населення .
Заходи по усуненню кризових соціальних явищ.
-
Кризові явища піддавались критиці в засобах масової інформації .
-
Партія і уряд обіцяли подолати негативні явища.
-
Привілеї номенклатури приковувалися.
-
Здійснювалися наміри відрегулювати розподіл дефіцитних товарів через спеціальні черги.
-
Періодично підвищувалася зарплата усім категоріям працюючим.
Реформи щодо подолання кризи в економіці (реформа Косигіна)
-
Підприємства підпорядковувалися міністерствам.
-
Підвищено науковий рівень планування .
-
Розширено сферу госпрозрахункових відносин.
-
Запроваджено гарантовану зарплатню в колгоспах.
-
Створено фонди для заохочення якості праці робітників.
-
Підвищено закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію.
-
Було введено тверді плани закупівель на кілька років.
-
Передбачали зміцнити матеріально технічну базу колгоспів і радгоспів.
-
Припинено продовольчу програму.
-
Розпочато боротьбу з тіньовою економікою.
-
Розпочато виховну роботу серед працівників .
-
Ліквідовано радгоспи.
-
Розширення господарчої самостійності підприємств (госпрозрахунок).
-
Посилення економічних стимулів праці залежно від її результатів.
-
Створення фондів матеріального стимулювання на підприємствах.
-
Оцінка діяльності підприємств не за валовою, а за реалізованою продукцією.
-
Ліквідація раднаргоспів, поновлення галузевих міністерств.
-
Посилення централізації (прерогативою центру був розподіл виробленої продукції, формування й розміщення виробництва тощо).
-
Відсутність конкуренції, збільшення реалізації продукції не за рахунок якості та дешевизни товару, а за рахунок приписок чи зниження плану.
Криза в культурі :
-
Погіршено якість навчання і виховання.
-
Надає престиж знань, освіченості і культури.
-
Прискорюється русифікація.
-
Не поліпшується якість праці в науці.
-
Витискувалися чесні та талановиті письменники з літератури і мистецтва .
-
Порушувався принцип свободи творчості .
-
Діячів культури переслідували за свої переконання.
-
В суспільстві поширюється аморальність та пияцтво.