V. Бойові дії 1943 – 1944 роках.

• 19 лютого —25 березня 1943 р. - Контрнаступ німецько-фашистських військ із району Краснограда та Красноармійська Харківської області, знову втративши Харків та Бєлгород, радянські війсь­ка героїчними зусиллями зупинили ворога.

• 5 липня — 23 сер­пня 1943 р. - Курська битва, у ході якої було визволено Лівобере­жну Україну та Донбас (23 серпня 1943 р. остаточно звільнено Харків).

• Вересень — лис­топад 1943 р.- Героїчна битва за Дніпро (за успішне форсування Дніпра та небачений героїзм 2438 радянським воїнам було присвоєно звання Героїв Радянського Союзу).

• 6 листопада 1943 р.- Визволення Києва.

• 24 грудня 1943 р.— 29 люто­го 1944 р. - Житомирсько-Бердичівська, Кіровоградська, Корсунь-Шевченківська (найбільша, в оточенні опинили­ся 11 ворожих дивізій кількістю 80 тис. осіб), Рівненсько - Луцька, Нікопольсько-Криворізька операції.

• 4 березня — сере­дина квітня 1944 р.- Проскурово - Чернівецька, Умансько - Ботошанська, Березнегувато -Снігірівська, Одеська операції. У результаті цих наступальних операцій було звільнено Правобережну й Південну Україну.

• 26 березня 1944 р. радянські війська вийшли на кордон із Румунією.

• 8 квітня 1944 р.— на кордон із Чехословаччиною.

• 8 квітня —12 травня 1944 р.- Кримська наступальна операція, яка завершилася виз­воленням Криму (визволення Криму затьмарилося чер­говим злочином сталінського режиму: у травні 1944 р. за звинуваченням у зраді з півострова було депортова­но у віддалені місцевості СРСР 191 тис. татар, 15 тис. греків, 12,4 тис. болгар, 10 тис. вірмен).

• 13—29 липня 1944 р.- Львівсько-Сандомирська операція (27 липня звільнено Львів, Перемишль; форсуванням р. Вісли закінчився розгром німецької групи армій «Північна Україна»).

• 20—29 серпня 1944 р.- Яссько-Кишинівська операція, у ході якої визволено Молдавську РСР та Ізраїльську область України й роз­громлено групу армій «Південна Україна».

• 8 жовтня 1944 р.- Визволення останнього окупованого фашистами населеного пункту УРСР — с. Лавочне Дрогобицької області.

• 28 жовтня 1944 р.- Повне визволення Закарпаття, остаточне вигнання фашистських окупантів з українських земель.

VI. Культура України в роки війни.

Освіта

1. Руйнація значної частини шкіл та знищення їх матеріальної бази в роки окупації.

2. Спрямування освітньої політики фашистів на окупованій території на онімечення українського населення (дозвіл лише початкової та професійної освіти; обов'язкове вивчення німець­кої мови, навчання за програмами що були розроблені німецькими чиновниками).

3. Створення для дітей-сиріт у східних районах СРСР дитя­чих будинків та інтернатів (сюди було переміщено з України 500 дитячих садків та інтернатів, 257 дитячих будинків). Налагодження роботи вузів України в евакуації (близько 70 вузів).

4. Початок відбудови системи освіти у 1943—1944 рр., пов'язаний із звільненням території України від фашистських загарбників.

Наука

Евакуація наукових закладів України на схід, у тому числі й Академії наук УРСР.

1. Утворення при Президії АН УРСР Науково-технічного коміте­ту; сприяння обороні на чолі з О. Богомольцем. Плідна робота українських учених у різних галузях: розробка технології виплавки броньованих сталей (академік М. Доброхотов);

2. метод автоматичного дугового зварювання під флюсом під час збирання танків Т-34 (Інститут електрозварювання АН УРСР на чолі з Є. Патоном);

3. наукові досягнення у галузі медицини (винайдення сиро­ватки для лікування ран — колектив Інституту клінічної фізіології на чолі з О. Богомольцем; створення препарату для згортання крові — Інститут біохімії АН УРСР під керівни­цтвом О. Палладіна; інтенсивна робота з вивчення ранової інфекції — Український інститут клінічної медицини на чолі з М. Стражеску та ін.);

4. створення фахівцями гуманітарних наук бригад лекторів, які виступали з доповідями на військово-історичну тематику на передовій, у гарнізонах міст, винищувальних батальйонах.

Література

1. Участь українських літераторів у захисті Вітчизни (добровольцями на фронт пішли А. Головко, М. Бажан, О. Гончар та ін.;

2. 109 із 200 членів Спілки письменників перебували на фронті). Створення з ініціативи Спілки радянських письменників трьох агітаційних бригад для роботи у військових частинах, шпита­лях, на оборонних підприємствах, які своїми виступами зміц­нювали бойовий дух радянських воїнів.

3. Робота українських письменників воєнними кореспондентами, редакторами дивізійних видань (вихід газети Південно-Західного фронту «Красная Армия», газети «За Радянську Україну», у редакціях яких працювали М. Бажан, А. Малишко, С. Головінський, Л. Первомайський, О. Корнійчук та ін.). Широка публіцистична діяльність українських письменників (публікація творів О. Довженка «Перед" боєм», «Україна в огні», патріотичних віршів П. Тичини, М. Рильського, М. Бажана, В. Сосюри та ін.).

4. Робота українських радіостанцій (ім. Т. Шевченка в Саратові, «Радянська Україна» в Москві та ін.).

Мистецтво

1. Евакуація майже 50-ти театрів на схід. Комплектування фронтових бригад за участю найкращих акторів (Київський театр опери та балету ім. Т. Шевченка створив 22 бригади, які пра­цювали на 4-х фронтах і дали 920 концертів).

2. Виступи майстрів сцени перед фронтовиками на передовій (3. Гайдай, І. Паторжинський, М. Гришко та ін.). Створення у 1941 р. у Ворошиловграді музично-драматичного колективу, який дав близько 300 спектаклів і концертів для військових частин і госпіталів.

3. Розвиток кінодокументалістики (перший кінорепортаж — «З фронтів Вітчизняної війни» (вересень 1941 р.); за період війни українськими операторами було від знято близько 300 документальних фільмів і кіносюжетів, серед яких філь­ми О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну» (1943 р.), «Перемога на Правобережній Україні» (1945 р.) та ін.).

4. Діяльність в евакуації Київської та Одеської кіностудій (випуск фільмів, сповнених патріотизму, серед яких «Олександр Пархоменко», «Як гартувалася сталь»; «Партизани в степах України»; було організовано їх показ у кінотеатрах країни і на фронті). Основна тема у творчості українських художників — захист Вітчизни (випуск плакатів, листівок, карикатур тощо). Найвідомішими творами українських художників воєнного періоду були: «Гнів Шевченка — зброя перемоги» В. Касіяна, «Розча­вимо фашистську гадину» О. Олександрова, «Україна вільна» В. Корецького та ін.