3. Культурне життя в Україні у другій половині 40-х—першій половині 50-х рр..

Освіта:

1. Відновлення зруйнованих під час війни шкіл, переважно зусиллями самого населення (на 1950-й рік довоєнна мережа шкіл була фактично відновлена).

2. Гостра потреба в підручниках, зошитах, навчальному облад­нанні.

3. Запровадження мережі вечірніх та професійних заочних шкіл, навчальних курсів для дорослих. Перехід до обов'язкової семирічної освіти (1953 р.). Нестача приміщень, учителів, навчальних посібників.

4. Заідеологізованість освіти.

5. Неухильне скорочення шкіл з українською мовою викладання.

6. Відновлення системи вищої освіти.

7. Збільшення кількості студентів з 99 тис. до 325 тис. (майже половина з них навчалася на заочних і вечірніх відділеннях).

Наука:

1. Відновлення роботи науково-дослідних установ (збільшення їх кількості з 267 до 462).

2. Зміцнення матеріально-технічної бази, наукового потенціалу.

3. Провідна наукова установа — Академія наук УРСР на чолі з О. Палладіним.

4. Значні успіхи в дослідженнях із фундаментальних наук.

5. Пуск першого в республіці атомного реактора (1946 р.). Виготовлення в Києві першої в Європі цифрової обчислюваль­ної машини під керівництвом С. Лебедєва (1948—1950 рр.). Запровадження нової автоматичної технології зварювання тощо.

6. Запровадження досягнень науки й техніки переважно в галу­зях воєнного виробництва.

7. Розгром генетики та кібернетики (проголошення генетики «продажною донькою імперіалізму», а кібернетики її «рідною сестрою») в результаті кампанії, яка отримала назву «Лисенківщина» (від прізвища президента Всесоюзної академії сіль­ськогосподарських наук Т. Лисенка, який свою позицію аргу­ментував не науковими доказами, а ідеологічними штампами, запозиченими з «Короткого курсу історії ВКП(б)»)

Літерату­ра:

1. Складні умови розвитку літератури в умовах «ждановщини». Прийняття партійних постанов з ідеологічних питань, у яких містилася нищівна критика українських видань (постанови «Про журнал "Вітчизна"», «Про журнал сатири і гумору "Пе­рець"», «Про перекручення й помилки у висвітленні української літератури в "Нарисі історії української літератури"» тощо).

2. Розгортання боротьби проти «безідейності, безпринципності, формалізму, космополітизму і низькопоклонства перед гнилим заходом» з метою посилення культурно-ідеологічної ізоляції радянського суспільства від західного світу.

3. Розгортання Л. Кагановичем бурхливої діяльності по боротьбі з «українським буржуазним націоналізмом», жертвами якої стали А. Малишко, П. Панч, М. Рильський, Ю. Яновський, Остап Вишня, В. Сосюра тощо.

4. Створення українськими письменниками, не дивлячись на надзвичайно важкі умови праці, високохудожніх творів (три­логія 0. Гончара «Прапороносці», роман М. Стельмаха «На нашій землі», «Київські оповідання» Ю. Яновського, гуморис­тичні оповідання Остапа Вишні тощо).

Мистец­тво:

1. Домінування в мистецтві воєнної тематики.

2. Видання постанови «Про репертуар драматичних та інших театрів України», згідно з якою обов'язковою стає перевага репертуарах спектаклів сучасних тем

3. Від театральних діячів вимагали оспівувати успіхи в соціалістичному будівництві.

4. Основна продукція кінематографа — революційно-патріотичні фільми.

5. Діяльність художників М. Глущенка, М. Дерегуса, 0. Шовкуненка та ін.

Тема № 12 Україна в умовах десталінізації .

План

1. Особливості десталінізації в Україні

2. Дисидентський рух

3. Економічний розвиток наприкінці 50 років початку 60 – років.