П

Розвиток науково-технічного перекладу

ереклад наукової, технічної, ділової, правової документації з однієї мови на іншу є невід’ємною частиною науково-технічного прогресу. Річні обсяги перекладів, що виконуються у промислово розвинених країнах, досягають астрономічних цифр і продовжують постійно зростати. Уже на початку 80-х років обсяг матеріалів Європейського Економічного Співтовариства перевищив 20 млн. слів на рік. Для типового, нормально функціонуючого науково-дослідного інституту річний обсяг релевантної науково-технічної інформації складає не менше, ніж тисячу документів, причому біля половини з них – іншомовні тексти. І якщо врахувати, що максимальна продуктивність праці перекладача складає 4-5 авторських аркушів на місяць, а середній обсяг тексту – 0,7-8 авторського аркуша, то неважко побачити, що для задоволення попиту на переклад тільки науково-технічної інформації, що надходить (без урахування перекладу на іноземні мови), локальній інформаційній службі необхідно мати штат перекладачів не менше 20 осіб, які працюють з максимальною продуктивністю i не виконують жодних інших видів аналітично-синтетичної переробки інформації, крім перекладу.

У спеціальних закладах обсяг замовлень на переклад такий, що кожне замовлення задовольняється звичайно протягом 2–3 місяців, причому установа не може дозволити co6i замовити переклад вcix потенційно релевантних документів з фінансових міркувань, тим більше, що далеко не кожний такий документ виявляється насправді релевантним інформаційним потребам установи.

Більше того, в епоху міжнародних контактів, що поширюються, завданням особливої важливості стає переклад різноманітної технічної та комерційної документації на мови країн-імпортерів продукції. Це завдання ускладнюється як специфікою перекладу на іноземні мови, так i жорсткими вимогами до якості такого перекладу, що має в цих випадках справді міжнародне значення [20].

У 90-i роки минулого століття, у зв’язку з включенням держав колишнього CРCP у структуру міжнародного інформаційного ринку, великого значення набув переклад повідомлень світових інформаційних агентств на мови країн, котрі приймають цю інформацію, а також із цих мов – на мови міжнародного спілкування, в першу чергу англійську та німецьку. Яскравим прикладом може слугувати сумісна діяльність російського концерну „Известия” i одного з провідних світових інформаційних агентств VWD (Німеччина): щодобовий обсяг інформації, що її одержує російський концерн на англійській i німецькій мовах, складає майже 1,5 Мгб, тобто близько 80 авторських аркушів, причому чимала частина цієї інформації підлягає перекладу в режимі реального часу. Будучи фактично двомовною країною, що в якійсь мipi зближує її з такими державами, як Канада, Люксембург, Швейцарія, Україна мусить вирішити як мінімум 2 комплекси проблем у галузі перекладу:

• переклад з мов міжнародного спілкування на українську та російську мови, а також з української та російської – на мови міжнародного спілкування;

• російсько-український i українсько-російський переклад.

2. Машинний переклад

У

Поняття „машинний переклад"

промислово розвинених країнах індустрія машинного перекладу (МП) – галузь комп’ютерної лінгвістики, що формувалася з початку 70-х років (хоча перші кроки в цьому напрямі були зроблені в середині 50-х років у США i CPCР), утворилась у відповідь на шалений соціальний попит щодо перекладу величезної кількості інформації. Індустрія МП характеризується такими ознаками:

• постійно зростаючою кількістю користувачів і виробників систем МП, широким залученням МП до реальних інформаційних процесів;

• різноманітністю підходів до побудови систем МП i, відповідно, опрацюванням великої кількості оригінальних пакетів прикладних програм для МП;

• використанням для реалізації систем МП сучасних інформаційних технологій.