Проблемні ситуації

№ 1. Чи можете Ви навести приклад держави, яка не має власної валюти, а використовує у внутрішньому товарно-грошовому обігу національну валюту іншої країни?

Назвіть переваги і недоліки такого економічного рішення.

№ 2. Що в останні десятиріччя спричиняло зниження валютного курсу гривні по відношенню до валют країн Заходу?

Чи вплинуло це на міжнародну торгівлю України? Якщо так, то яким чином?

Чи має змогу Національний банк зупинити цей процес? Якщо ні, то чому? Якщо так, то яким чином?

№ 3. Що являє собою поняття «зовнішній валютний ринок»? Хто є учасником операцій на зовнішніх валютних ринках?

Чи можна вважати учасниками зовнішнього валютного ринку експортерів, імпортерів, комерційні банки, валютних брокерів та дилерів, державу? Якщо так, то що є спільного і чим відрізняться поведінка цих економічних агентів на зовнішніх валютних ринках?

Тема 7. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм Питання для контролю

1. Загальні методичні основи кількісної теорії.

2. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей в працях М. І. Туган-Барановського.

3. Кембріджська версія.

4. Сучасний монетаризм як напрямок розвитку кількісної теорії.

5. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез у теорії грошей.

Тести

№ 1. Домінування кейнсіанських поглядів в економічній теорії в період з 1938 по 60-і роки пов’язано з тим, що:

а) вони пояснювали крах банківської системи в 30-ті роки;

б) вони найбільш повно пояснили й причини Великої Депресії і засоби лікування економіки;

в) вони були підтверджені статистичними даними;

г) в США кейнсіанська теорія була використана для подолання Великої Депресії.

№ 2. М. Фрідмен та його прибічники – це економісти, які зробили внесок в:

а) кейнсіанську економічну теорію;

б) еволюцію кількісної теорії грошей;

в) аналіз моделі «витрати-випуск»;

г) розвиток економетрики;

д) теорію економіки пропозиції.

№ 3. На основі дослідження економічних процесів, що почались в 60-і роки ХХ ст.., більшість економістів згодилось з тим, що:

а) пропозиція грошей впливає на рівень цін і обсяг виробництва;

б) пропозиція грошей не впливає на рівень цін і обсяг виробництва;

в) слід підтримати високу процентну ставку в період рецесії;

г) слід мати державний бюджет з позитивним сальдо в період рецесії;

д) потрібно розглядати фіскальну політику в якості єдиного інструмента державного регулювання економіки.

№ 4. Слабкість кейнсіанської монетаристської теорії полягає в тому, що:

а) жодна з них не може пояснити чим була викликана Велика Депресія;

в) обидві не в змозі пояснити відносини між рівнем ставки процента і грошової пропозиції;

г)обидві не в змозі визначити причини зміни швидкості обороту грошей;

д) обидві не враховують очікувань ринкових суб’єктів.

№ 5. Економісти кейнсіанської школи вважають, що кредитно-грошова політика повинна використовуватись в першу чергу для:

а) сприяння зовнішній торгівлі;

б) фінансування дефіциту державного бюджету;

в) сприяння стабілізації банківської системи;

г) контролю за динамікою процентної ставки;

д) контролю за динамікою грошової пропозиції.

№ 6. Кейнсіанці:

а) вірять, що ринку внутрішньо властива стабільність;

б) вірять, що ринку властиві тільки вільна конкуренція;

в) виступають проти використання дискретної монетарної політики;

г) вважають, що державне втручання в розвиток економіки є бажаним.

№ 7. Монетаристи:

а) доводять користь дискретної монетарної політики;

б) вважають, що державне втручання знижує стабільність ринкової економіки;

в) вважають, що ринкова економіка внутрішньо не стабільна;

г) вважають, що в сучасній ринковій економіці відсутня вільна конкуренція.

№ 8. Монетаристи вважають, що швидкість обороту грошей стабільна і суспільство бажає мати кількість грошей для купівлі товарів і послуг, яке відповідає:

а) номінальному обсягу чистого національного продукту;

б) обсягу інвестицій;

в) сумі споживчих витрат;

г) рівню цін.

№ 9. «Правило монетаристів» передбачає, що пропозиція грошей повинна зростати темпами, що дорівнюють:

а) темпу зростання рівня цін;

б) темпу зростання рівня процентної ставки;

в) темпу зростання швидкості обороту грошей;

г) потенціальному темпу росту реального ВНП.

№ 10. Рівняння І. Фішера може бути подано формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) ,

де М – кількість грошей в обігу;

V – швидкість обороту грошової одиниці;

Q – кількість товарів та послуг, що реалізуються;

Р – середня ціна одиниці товару чи послуги.

№ 11. Виходячи з закону обігу І. Фішера, дайте відповідь на таке запитання: «Зростання якого показника призведе країну до інфляції?»:

а) М;

б) Р;

в) V;

г) Q.