- •Тема 1. Макроекономіка як наука.
- •1. Предмет та функції макроекономіки. Основні макроекономічні проблеми.
- •2. Методологія макроекономічного аналізу. Типи макроекономічних величин.
- •I спосіб.
- •II спосіб.
- •III спосіб.
- •IV спосіб.
- •3. Історія розвитку макроекономвки.
- •Тема 2: «Макроекономічні показники, кругообіг доходів та витрат»
- •Модель кругообігу та умови макроекономічної рівноваги.
- •Суть та засади національного рахівництва. Показники обсягу виробництва та рівня зайнятості.
- •Номінальні та реальні величини. Валютний курс та ставка відсотку. Паритет купівельної спроможності валют. Показники рівня цін.
- •Основна макроекономічна тотожність та її аналіз. Платіжний баланс країни.
- •Тема 3. Довгострокова макроекономічна рівновага.
- •1. Інвестиційний попит та пропозиція заощаджень: класичне та кейнсіанське.
- •2. Позичковий ринок у закритій та малій відкритій економіці.
- •3. Валютний ринок у малій відкритій економіці. Криві чистого експорту та чистих іноземних інвестицій.
- •4. Вплив економічної політики на заощадження та інвестиції. Ефект витіснення в закритій економіці.
- •Тема 4. Короткострокова економічна рівновага. Кейнсіанська модель “доходи-видатки”.
- •1. Видатки та заощадження як функції доходу. Автономні величини та їх чинники. Крива планових видатків.
- •2. Економічна рівновага: аналіз иетодами витрати-видатки та вилучення-ін’єкції. Інфляційний та рецесивний розриви.
- •3. Мультиплікативний вплив сукупних видатків на ввп. Простий мультиплікатор видатків. Мультиплікатор з урахуванням прибуткового потоку.
- •4. Парадокс заощадження.
- •5. Аналіз фіскальної політики за допомогою моделі “доходи-видатки”. Дискреційна та автоматична політика. Мультиплікатори державних закупівель та чистих податків.
- •Тема 5. Товарний ринок. Модель ad-as.
- •2. Сукупна пропозиція у коротко- та довгостроковому періодах. Коротко та довгострокова криві сукупної пропозиції та їх екзогенні чинники.
- •3. Механізм відновлення довгострокової рівноваги в умовах інфляції попиту.
- •4. Механізм відновлення довгострокової рівноваги в умовах інфляції витрат виробництва.
- •5. Механізм наближення до довгострокової рівноваги в умовах зміни природного обсягу виробництва.
- •Тема 6. Грошовий ринок.
- •2. Спекулятивний та трансакційний попит на гроші. Рівняння обміну.
- •3. Цілі та інструменти монетарної політики. Криві пропозиції грошей. Дорогі та дешеві гроші. Циклічна асиметрія.
- •4. Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку та її застосування до аналізу монетарної політики.
- •Тема 7. Валютний ринок.
- •2. Пропозиція національної валюти за рахунок поточних товарів. Крива пропозиції у випадку високо- та низькоеластичного попиту на імпортні товари. Її екзогенні чинники.
- •3. Чистий попит за рахунком руху капіталів. Крива чистого попиту та її екзогенні чинники.
- •4. Механізм досягнення рівноваги на валютному ринку.
- •5. Валютні режими та валютна інтервенція. Вплив валютної інтервенції на грошову масу. Стерелізація.
- •Тема 8. Подвійна рівновага на товарному та грошовому ринках.
- •2. Залежність ставки відсотку від обсягу виробництва. Крива “ліквідність-гроші” та її екзогенні чинники.
- •3. Механізм досягнень подвійної рівноваги в закритій економіці. Модель подвійної рівноваги (is-lm) та її застосування до аналізу економічної політики. Нейтральність грошей.
- •4. Механізм досягнення подвійної рівноваги у відкритій економіці. Модель манделла-флемінга та її застосування до аналізу економічної політики. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
3. Чистий попит за рахунком руху капіталів. Крива чистого попиту та її екзогенні чинники.
Ця крива відображає сальдо по рахунку руху капіталів. Ця крива має від’ємний нахил і перетинає вісь координат в точці очікуваного валютного курсу.
Нехай фактичний курс національної валюти в даному періоді нижчий від того, що очікувався в майбутньому. В цій ситуації інвестори будуть купувати вітчизняні цінні папери, виходячи з того, що коли надійде строк отримувати дохід або погашати ці цінні парери курс національної валюти ↑ і після її конвертації в іноземну інвестор зможе отримати додатковий дохід. В цих умовах країна буде залучати капітал.
Ця крива може зрушуватись: якщо реальна ставка відсотку в даній країні вища за світові то капітал буде рухатись в дану країну відповідно попит на національну валюту за рахунком руху капіталу ↑, і ця крива зрушується вправо, і навпаки.
4. Механізм досягнення рівноваги на валютному ринку.
S – крива пропозиції національної валюти за рахунком поточних операцій
D – крива попиту на національну валюту за рахунком поточних операцій
TD = D + Dn Сукупний попит на національну валюту по двох рахунках разом.
Всі криві перетинаються в точці довгострокової рівноваги валютного ринку. В цій точці сальдо кожного з рахунків платіжного балансу дорівнює 0.
Розглянемо е ↓
Xn › 0, Dn › 0 - це може бути коли сальдо резервних активів від’ємне. Тобто якщо валютні резерви НБ збільшуються.
Нехай в даній країні відбувається економічне зростання.
Отже країна є чистим імпортером товарів і капіталу, курс знижується.
В результаті сумарне сальдо по двох рахунках платіжного балансу разом дорівнює 0.
Нехай r↑.
Країна є імпортером капіталу і товарів, курс зростає.
Розглянемо ситуацію модуль Е2 ‹‹1 на імпортні товари.
Нехай r↓ , це означає, що в короткостроковому періоді виникає дефіцит іноземної валюти по поточному рахунку. Цей дефіцит компенсується імпортом капіталу.
В довгостроковому періоді попит на імпортні товари може стати більш еластичним. В результаті виникає ситуація:
Нехай в цих умовах r ↓. В такій ситуації країна стає експортером товарів і капіталів.
По поточному рахунку виникає надлишок іноземної валюти, який в формі капіталу експортується за кордон.
Таке явище, коли в наслідок підвищення еластичності попиту на імпортні товари дефіцит іноземної валюти по поточному рахунку змінюється на надлишок, називається ефектом J – кривої.
5. Валютні режими та валютна інтервенція. Вплив валютної інтервенції на грошову масу. Стерелізація.
В ринковій економіці існує 2 основні режими валютної політики:
-
Вільний курс
-
Фіксований курс
Вільний курс означає, що НБ не втручається.
Фіксований означає, що НБ підтримує курс національної валюти на певному рівні шляхом купівлі та продажу іноземної та національної валюти.
В країнах з перехідною економікою курс національної валюти може підтримуватися не ринковими методами, а шляхом примусового продажу іноземної валюти за кордон НБ.
Політика втручання держави на будь – якому ринку шляхом купівлі та продажу називається інтервенцією.
Інтервенція, що має на меті девальвацію полягає в продажі національної валюти.
Нехай зявилась додаткова пропозиція.
∆S – додаткова пропозиція національної валюти зі сторони НБ.
В такій ситуації і по І і ІІ рахунках сальдо додатне. Країна експортує товари й імпортує капітал.
По ІІІ рахунку сальдо буде від’ємне, тобто валютні резерви НБ будуть збільшуватись.
Країна стає боржником, експортери товарів виграють.
Розглянемо інтервенцію, що підвищує валютний курс.
По І і ІІ рахунках сальдо від’ємне. Отже по ІІІ рахунку сальдо додатне і це означає, що валютні резерви НБ зменшуються.
Розглянемо вплив валютної інтервенції на грошову масу.
Валютна інтервенція змінює масу національної валюти в обігу. Це призводить до ще більшої зміни курсу через зміну реальної ставки відсотка, інвестицій та заощаджень.
Наприклад: якщо НБ здійснює девальвацію, то він купує іноземну валюту, національну продає, а отже грошова маса в обігу зростає, це означає, що пропозиція грошей зростає, ставка відсотку ↓, інвестиції ↑. Внаслідок зниження ставки відсотку, капітал буде рухатися за межі даної країни та в результаті чого курс національної валюти буде ще більше падати. Щоб нейтралізувати цей негативний вплив використовується стабілізація.
А саме, у випадку девальвації НБ купує іноземні активи, зокрема іноземну валюту і на ту ж саму суму продає національні активи (державні облігації). У випадку ревальвації навпаки. Т. чином завдяки продажу частини цінних паперів НБ зменшує пропозицію грошей, частково нейтралізує негативний вплив на грошову масу.