2. Суть та засади національного рахівництва. Показники обсягу виробництва та рівня зайнятості.

Метою національного рахівництва є дати корисну інформацію про виникнення, розподіл та використання національного доходу.

Система національного рахівництва складається з національних рахунків та балансів.

Дебит

Використан-ня або розміщення

В рахунках відображено потоки, а в балансах запаси.

Рахунки та баланси за основними макроекономічними суб’єктами.

Національні рахунки будуються шляхом подвійного запису, як в бухобліку.

Рахунок товарів та послуг:

Рахунок використання національного доходу:

Рівень (норма) безробіття , де

U – кількість безробітних

L – чисельність робочої сили

Показники обсягу виробництва.

Можна дати декілька визначень ВВП:

1) Це сума доданих вартостей створених за певний період часу всіма виробниками на території даної країни.

Додана вартість – це різниця між вартістю створеної продукції та вартістю сировини і матеріалів.

Додана вартість – це сума амортизаційних відрахувань, зарплати та прибутку.

Звідси випливає, що валовий продукт дещо занижує обсяг виробництва (не включає вартість сировини).

Це пояснюється тим, що при підрахунку валового продукту необхідно уникати подвійного обліку.

Додана вартість – вартість, що додається обробкою сировини та матеріалів.

2) Валовий внутрішній продукт – це сукупна ринкова вартість всього кінцевого обсягу виробництва, створеного за певний період часу на території даної країни.

Кінцеві продукти – це такі, що купуються для кінцевого використання.

Проміжні продукти купуються для подальшої обробки, переробки та перепродажу.

Навідміну від ВВП в складі ВНП рахується дана вартість, що створена усіма вітчизняними фірмами як в даній країні, так і за її межами і не враховується додана вартість, що створена іноземними фірмами на території даної країни.

Оскільки будь-яка ринкова угода має дві сторони, то ВНП можна рахувати за доходами та за видатками.

(за видатками)

Валовий продукт з доходами складається з амортизаційних відрахувань та чистого національного продукту.

Чистий національний продукт складається з непрямих податків та національного доходу.

Непрямі податки – це податки, що збільшують вартість товару. Фірма розглядає їх як витрати виробництва (ПДВ, акцизи, збори).

Національний дохід складається з таких видів податків: оплата праці, рента, відсоток, прибуток.

Чисті податки – це податки мінус трансферні платежі (це однобічні платежі, які не є оплатою товарів та послуг).\ пенсії, стипендії.

2. Номінальні та реальні величини. Валютний курс та ставка відсотку. Паритет купівельної спроможності валют. Показники рівня цін.

На макрорівні в якості показників рівня цін використовуються агрегатні індекси цін.

Індекс Ласпейрес - номер товару або послуги - ціна -го товару - обсяг виробництва -го товару Нулем позначаються дані за базисний період часу, одиницею – за звітний період часу. Індекс ласперса будується для незмінного набору товарів. За такою методикою рахується індекс споживчих цін.

Індекс Паоше Індекс паоше будується для змінного набору товарів. За такою методикою будується дифлятор валового продукту. В чисельнику – номінальна величина валового продукту. В знаменнику – реальна величина валового продукту. В умовах інфляції реальна величина менша ніж номінальна.

Рівняння Фімера:

(номінальна ставка % = реальна ставка % + темп інфляції)

Нехай є сума грошей S.

Наприкінці і знецінення , під реальну ставку

Номінальний валютний курс – це відносна ціна двох валют. Показує скільки одиниць іноземної валюти можна отримати за одну одиницю національної валюти.

Реальний обмінний курс – це відносна ціна двох товарів вироблених в різних країнах. Реальний курс показує скільки одиниць одного товару можна отримати за одну одиницю національного товару.

E – реальний курс

e – номінальний курс

p – національний рівень цін

- світовий рівень цін

Підставимо до формули одиниці вимірювання даних величин.

Відповідно до закону єдиної ціни, один і той же товар на різних ринках має продаватися за однаковою ціною.

У застосуванні до міжнародних ринків цей закон називається принципом паритету купівельної спроможності валюти.

Принцип паритету – покупець, конвертувавши певну силу однієї валюти в іншу, повинен мати можливість придбали такий же самий набір товарів.

- вітчизняні товари більш дорогі, іноземні – дешеві ;

- паритет

- вітчизняні товари дешеві, іноземні – дорогі