2. Основна макроекономічна тотожність та її аналіз. Платіжний баланс країни.

Платіжний баланс країни – це статистичний звіт, в якому в агрегованому вигляді відображаються економічні операції між резидентами та нерезидентами.

В найбільш агрегованому вигляді платіжний баланс складається з таких рахунків:

1) рахунок поточних операцій (зовнішньоторговельних)

В цьому рахунку відображається рух товарів, торговельний баланс.

Сальдо торговельного балансу – чистий експорт товарів.

2) Рахунок фінансових операцій та операцій з капіталом (рахунок руху капіталу). В цьому рахунку відображається експорт та імпорт капіталу. Цей рух капіталу може відбуватись в формі кредитно-позичкових та фондових операцій.

3) Рахунок офіційних резервних активів. Відображається зміна резервів національного банку (дорогоцінні метали, іноземна валюта).

Знаки статей в 1) та 2) рахунках визначаються відповідно до напрямку руху іноземної валюти.

1. Експорт товарів рахується із знаком “+”. Імпорт із знаком “-”.

2. Експорт капіталу рухається зі знаком “-”. Імпорт зі знаком “+”.

3. Платіжний баланс вцілому побудований таким чином, що сумарне сальдо по всіх його рахунках разом буде дорівнювати 0.

Нехай в країні надлишок іноземної валюти.

Якщо нац.банк здійснює політику сталого національного курсу, то він повинен цей надлишок купувати. Валютні резерви нацбанку збільшаться. Отже збільшення резервів нац.банку буду рахуватися зі знаком “-”.

Запишемо умову макроекономічної рівноваги.

Припустимо, що державні закупки мають виключно споживчий характер.

Будемо розглядати ситуацію коли резерви нац.банку не змінюються.

Y-C-G – дохід мінус прив.спож. мінус держ.спож.

- сальдо першого рахунку

- сальдо другого рахунку

(умова рівноваги у відкритій економіці).

Тема 3. Довгострокова макроекономічна рівновага.

ПЛАН:

1. Інвестиційний попит та пропозиція заощаджень: класичне та кейнсіанське трактування.

2. Позичковий ринок у закритій та малій відкритій економіці.

3. Валютний ринок у малій відкритій економіці. Криві чистого експорту та чистих іноземних інвестицій.

4. Вплив економічної політики на заощадження та інвестиції. Ефект витіснення у закритій економіці.

1. Інвестиційний попит та пропозиція заощаджень: класичне та кейнсіанське.

З класичної точки зору інвестиції є високоеластичними за ставкою відсотку.

З кейнсіанської – низькоеластичними.

Крива I має від’ємний нахил.

Якщо фірми здійснюють інвестиції за рахунок позик, то чим більша ставка відсотку, тим кредит дорожчий, тим менший обсяг кредитування і інвестицій.

Якщо фірми здійснюють інвестиції за власний рахунок (самофінансування), то ставка відсотку всеодно буде впливати на інвестиції. З мікроекономічної точки зору ставка відсотку буде виступати як альтернативна вартість інвестування.

Звідси висновок: очікувана норма прибутку має бути не меншою ніж ставка відсотку.

З іншого боку збільшення обсягу інвестування призводить до зменшення норми прибутку.

В результаті – спадна крива.

З макроекономічної точки зору ці залежності пояснюються:

В економіці є багато низькорентабельних інвестиційних проектів і мало високорентабельних.

Відмінність цих двох трактувань пояснюється тим, що з класичної точки зору головним чинником, що впливає на інвестиції є ставка відсотка. З кейнсіанської – головним чинником є дохід. З кейнсіанської точки зору навіть якщо r впаде до нуля, інвестиції не будуть нескінченними. Підприємці будуть враховувати ризик від неповної організації товарів.

Крива інвестиційного попиту може зрушуватися, якщо будуть змінюватися екзогенні чинники (дохід).

Очікування як оптимістичні, так і песимістичні. Якщо оптим. крива рухається вправо.

Податки зростають – крива рухається вліво. Витрати на придбання та експлуатацію основних фондів – інвестиції збільшуються. НТР – крива рухається вправо, інвестиції збільшуються.

З кейнсіанської точки зору пропозиція заощаджень взагалі нееластична за ставкою відсотка. З кейнсіанської точки зору чинником, що впливає на заощадження є дохід, а не ставка відсотка.

Екзогенні чинники кривої: багатство (фінансове).

Збільшення багатства призводить до збільшення споживання.

Рівень цін:

Дохід:

Грошова маса:

Податки:

З кейнсіанської точки зору крива пропозиції-заощаджень може мати від’ємний нахил.

Таке явище виникає у випадку цільових заощаджень.