Контрольні запитання за темою 5

1. Загальні положення Інструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України.

2. Рахунки, що використовуються для обліку касових операцій, їх призначення.

3. Здійснення касових операцій у прибуткових і видаткових касах.

4. Операції, що проводяться вечірніми касами та касами перерахування, відображення їх в обліку.

5. Документообіг під час здійснення касових операцій установами банків.

6. Облік операцій з підкріплення операційної каси банку.

7. Бухгалтерський облік операцій з видачі готівкових коштів із використанням платіжних карток.

Тема 6. Облік розрахункових операцій

6.1. Відкриття банками рахунків у національній та іноземній валютах і режим функціонування цих рахунків. Переоформлення та закриття рахунків

У сучасних умовах гроші є неодмінним атрибутом господарської діяльності. Усі операції, пов’язані з поставками товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт чи наданням послуг, завершуються грошовими розрахунками. Залежно від форми коштів, у якій їх використовують, розрахунки поділяються на дві сфери:

готівкові розрахунки, які обслуговуються законними грошовими знаками держави (застосовуються переважно у відносинах підприємств і організацій з населенням, тобто обслуговують рух грошових доходів і витрат населення);

безготівкові розрахунки, які обслуговуються платіжними засобами в депозитній формі та у формі комерційних боргових зобов’язань (становлять основну частину платіжного обороту, обслуговують господарські відносини підприємств, організацій, установ, фінансово-кредитних органів з метою оплати без використання готівкових грошей).

Сфери застосування готівкових грошей і безготівкових розрахунків розмежовані, але органічно взаємопов’язані. Платник і одержувач коштів використовують поточні рахунки. Організаторами та основними виконавцями безготівкових розрахунків є банки.

Ведення банками рахунків клієнтів є необхідною передумовою та важливою складовою їх розрахунково-касового обслуговування. Весь процес ведення рахунків умовно можна поділити на три стадії: відкриття, обслуговування та закриття рахунків.

Порядок відкриття банками рахунків клієнтів, використання коштів за ними і порядок їх закриття визначаються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою Правління Національного банку України 12 листопада 2003 р. №492 (зі змінами та доповненнями).

Банки України можуть відкривати клієнтам наступні види рахунків:

поточні;

бюджетні;

кредитні;

депозитні.

Поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків також належать:

рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;

поточні рахунки типу «Н», що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не ведуть підприємницької діяльності на території України;

поточні рахунки типу «П», що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;

карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками;

вкладні (депозитні) рахунки – рахунки, які відкриваються банком клієнтам на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтами в управління на певний строк або без зазначення такого строку під певний процент і підлягають поверненню відповідно до умов договору;

кредитні (позичкові) рахунки – рахунки, які відкриваються банком для врахування наданих кредитів;

поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів. Клієнти можуть відкривати тільки один поточний рахунок для формування статутного капіталу господарського товариства (у національній та/або іноземній валютах) та один поточний рахунок (у національній та/або іноземній валютах) за кожною угодою спільної діяльності без створення юридичної особи.

Юридичні особи-нерезиденти можуть відкривати в банках України поточні рахунки для здійснення інвестицій у національній та іноземних валютах.

Законодавством та інструкціями НБУ передбачено, що кожне підприємство має право відкривати поточний рахунок у національній та іноземній валютах у необмеженій кількості банків. Кількість рахунків клієнта залежить від його виробничих потреб.

Бухгалтерія на підставі розпорядження керуючого реєструє поточний рахунок у книзі реєстрації відкритих рахунків, робить відповідну позначку на документах і передає їх у юридичну службу для зберігання в юридичній справі клієнта. Протягом трьох робочих днів з дня відкриття рахунка (включаючи день відкриття) банк повинен повідомити його номер державній податковій адміністрації.

Банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Бюджетні поточні рахунки відкриваються на підставі платіжного доручення фінансового органу, органу Державного казначейства, відповідного розпорядника бюджетних коштів. Фізичній особі-підприємцю (без створення юридичної особи) поточний рахунок відкривається на його ім’я.

Поточні рахунки можуть відкриватися також приватним (фізичним) особам. Вони мають платіжний характер і призначені для здійснення розрахунків приватної особи з фізичними та юридичними особами, тобто для обслуговування руху грошових коштів, що виникає у процесі надходження доходів приватної особи та їх використання.

Порядок відкриття поточних рахунків у національній та іноземних валютах суб’єктам господарювання:

Якщо суб’єкт господарювання не має в цьому банку рахунків, то відкриття йому поточного рахунка здійснюється у такому порядку. Особи (особа), які (яка) від імені юридичної особи або відокремленого підрозділу відкривають поточний рахунок, повинні:

1) пред’явити паспорт або документ, що його замінює, і документи, що підтверджують їх повноваження. Фізичні особи-резиденти додатково пред’являють документ, виданий відповідним органом державної податкової адміністрації, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків;

2) подати документи (копії документів, засвідчені в установленому порядку).

На підставі цих документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію клієнта та осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком. Між банком і клієнтом у письмовій формі укладається договір банківського рахунка.

Якщо юридична особа не має рахунка в цьому банку, то для відкриття їй поточного рахунка потрібно подати такі документи:

заяву про відкриття поточного рахунка, яку підписують керівник і головний бухгалтер юридичної особи. Якщо в штатному розписі немає посади головного бухгалтера або іншої особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву підписує тільки керівник;

копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію. У разі відкриття поточних рахунків юридичним особам, які утримуються за рахунок бюджетів, цей документ не вимагається;

копію належно зареєстрованого установчого документа (статуту / засновницького договору / установчого акта / положення), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально;

копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової адміністрації, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

картку зі зразками підписів і відбитком печатки, засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований. До картки включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України або установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів.

Юридичні особи, які використовують найману працю і відповідно до законодавства України є платниками страхових внесків, додатково до цього переліку документів подають ще такі:

копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.

За поточними рахунками, що відкриваються банками суб’єктам госпо­дарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відкриття поточного рахунка фізичній особі здійснюється наступним чином:

1) фізична особа пред’являє уповноваженому працівникові банку паспорт або документ, що його замінює. Фізичні особи-резиденти додатково мають пред’явити документ, виданий органом державної податкової адміністрації, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків;

2) уповноважений працівник банку ідентифікує фізичну особу, яка відкриває рахунок, та підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням зазначених вище документів;

3) фізична особа заповнює заяву про відкриття поточного рахунка та картку зі зразками підписів, які засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку;

4) між фізичною особою і банком укладається договір банківського рахунка.

При можливості використання коштів у розмірі, що перевищує суму залишку, використовуються поточні рахунки з овердрафтом. Інколи дані рахунки відносять до кредитних рахунків. Поточний рахунок з овердрафтом – це рахунок, за яким на основі угоди між банком і клієнтом допускається перевищення суми списання з рахунку над величиною залишку коштів, що означає надання позики.

Банківські рахунки в іноземній валюті поділяються на поточні, депозитні (вкладні).

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення розрахунків у межах чинного законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодавством України та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.

Поточні рахунки в іноземній валюті можуть відкривати відокремлені підрозділи підприємств за згодою головного підприємства, що має право відповідно до чинного законодавства України використовувати іноземну валюту.

На поточний рахунок відокремленого підрозділу зараховуються валютні кошти за реалізовані товари та надані послуги (у випадках, передбачених законодавством України), а також перераховані головним підприємством чи придбані на міжбанківському валютному ринку України.

Виручка за реалізовані товари та надані послуги після зарахування на поточний рахунок відокремленого підрозділу перераховується на поточний рахунок юридичної особи-резидента у повному обсязі.

Кошти з поточного рахунка відокремленого підрозділу (у межах перерахованих головним підприємством чи придбаних на міжбанківському валютному ринку України) можуть бути використані ним для здійснення таких операцій (згідно з затвердженим кошторисом).

Вкладні (депозитні) рахунки в іноземній валюті відкриваються уповноваженим банком фізичним і юридичним особам (резидентам та нерезидентам) на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунка та банком на визначений у договорі строк.

Поточні рахунки в іноземній валюті відкриваються підприємствам-резидентам та їх відокремленим підрозділам, фізичним особам-резидентам та нерезидентам, у тому числі тим, що здійснюють і не здійснюють підприємницьку діяльність, а також представництвам юридичних осіб-нерезидентів та розташованим на території України іноземним дипломатичним, консульським, торговельним та іншим офіційним представництвам іноземних держав.

Для відкриття поточного рахунка в іноземній валюті підприємство-резидент подає уповноваженому банку ті самі документи, що й для відкриття поточного рахунка в національній валюті.

Якщо поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в тому банку, де відкрито поточний рахунок у національній валюті, то подається лише заява про відкриття рахунка та картка із зразками підписів і відбитком печатки.

Поточний рахунок в іноземній валюті фізичній особі – суб’єкту підприємницької діяльності – відкривається на підставі угоди за умови пред’явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу. До уповноваженого банку також подається: заява встановленої форми, копія свідоцтва про державну реєстрацію особи як суб’єкта підприємницької діяльності, засвідчена нотаріально чи органом, котрий видав свідоцтво, та картка зі зразком підпису, що надається у присутності працівника банку, який відкриває рахунок, та засвідчується цим працівником чи нотаріально.

Якщо рахунок відкривається фізичній особі-резиденту, яка не займається підприємницькою діяльністю, то достатньо подати в уповноважений банк заяву та картку із зразком підпису, що надається у присутності працівника банку, який відкриває рахунок, та засвідчується цим працівником.

Власник рахунка може дати розпорядження на продаж валюти на міжбанківському валютному ринку для подальшого зарахування на рахунок у національній валюті.

З рахунка в іноземній валюті проводиться три типи операцій у грошовій одиниці України, а саме виплата готівкою та перерахування коштів для сплати юридичній особі за продаж товару чи надання послуг на території України (продаж іноземної валюти здійснюється з використанням курсу НБУ), а також інвестування. До речі, дані операції можливо проводити і за рахунками в іноземній валюті нерезидентів.

На поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи-нерезидента зараховується валюта, переказана з-за кордону на ім’я власника рахунка через уповноважені банки; готівкова, що ввезена на територію України і зареєстрована митною службою (у митній декларації робиться позначка уповноваженого банку України про її зарахування на рахунок); за платіжними документами, ввезеними на територію України, що також реєструються митною службою при в’їзді в Україну (копія митної декларації залишається в уповноваженому банку); за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім’я власника рахунка та за іменними чеками, виписаними уповноваженими банками. Зараховується також валюта, одержана в Україні як оплата праці, премія тощо і переказана в межах України іншою фізичною особою – іноземцем з власного поточного рахунка в іноземній валюті.

Перерахування іноземцем-резидентом валюти на рахунок іноземця-нерезидента можливе лише за наявності підтвердження джерел походження цієї валюти.

Фізичними особами-резидентами є не тільки громадяни України, але й іноземці, які отримали посвідку на проживання в Україні. До речі, якщо для відкриття поточних рахунків фізичним особам-резидентам підтверджувати джерела походження коштів в іноземній валюті не потрібно, то фізичним особам-нерезидентам поточні рахунки відкриваються лише за наявності підтвердження джерел походження іноземної валюти. Фізичними особами-нерезидентами вважаються іноземці, що проживають в Україні відповідно до відкритої візи терміном до одного року, та громадяни України, які постійно проживають за межами України.

Ведення рахунків:

1. Обслуговування рахунка здійснюється на підставі договору банківського рахунка, договору вкладу (депозиту), кредитного договору.

2. Днем відкриття поточного чи депозитного рахунка вважається дата, зазначена на заяві про відкриття рахунка в розділі «Відмітки банку».

До отримання повідомлення про взяття рахунків суб’єктів підприємницької діяльності на податковий облік на цих рахунках здійснюються лише операції із зарахування коштів. Датою початку операцій за видатками з рахунків суб’єктів підприємницької діяльності в установі банку є дата реєстрації «Повідомлення про відкриття (закриття) рахунка» в податковому органі.

3. Для здійснення розрахунків клієнти банків самостійно обирають платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера).

4. Установи банків списують кошти з рахунків клієнтів тільки за дорученням власників цих рахунків або за розпорядженням стягувачів (державних виконавців).

5. Доручення платника на перерахування коштів приймаються банком у межах коштів, наявних на рахунку на початок операційного дня. У разі технічної можливості врахування коштів, що надходять на рахунки протягом операційного дня та якщо це передбачено договором на розрахунково-касове обслуговування, банк може здійснювати платежі з урахуванням сум надходжень.

6. Розрахункові документи, які надходять до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження; ті, що надійшли після операційного часу, – наступного робочого дня.

7. У разі відсутності / нестачі коштів на рахунку платника для виконання розрахункових документів, що надійшли до банку протягом операційного часу, такі документи цього самого дня повертаються без виконання або здійснюється їх часткова оплата (якщо інше не передбачено договором на розрахунково-касове обслуговування). Винятком є надходження платіжних вимог на примусове або договірне списання, які банк виконує наступного робочого дня.

8. Надходження на поточний рахунок обліковуються на кредитовому боці, платежі з поточного рахунка – на дебетовому. Банк не здійснює обліку заборгованості платника, несплаченого своєчасно; не веде реєстру розрахункових і виконавчих документів, не сплачених своєчасно через відсутність коштів на рахунку платника (за винятком здійснення банком таких операцій у межах договору).

9. Розрахункові документи виконуються в такому порядку:

платіжні вимоги, оформлені на підставі рішень судів (у першу чергу списуються грошові кошти на підставі рішень суду для задоволення вимог відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, а також вимог про стягнення аліментів; у другу чергу списуються грошові кошти на підставі рішень суду для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги для оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором; у третю чергу списуються грошові кошти на підставі інших рішень суду);

розрахункові документи на сплату платежів до бюджету;

інші розрахункові документи в порядку їх послідовного надходження.

Закриття рахунків.

Банки мають право розірвання договору банківського рахунка:

1) на підставі заяви власника рахунка;

2) якщо сума грошових коштів, яка зберігається на рахунку клієнта, залишається меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це;

3) у разі відсутності операцій за рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором. Банк може відмовитись від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта в разі відсутності операцій за рахунком протягом трьох років та відсутності залишку грошових коштів на цьому рахунку;

4) за інших обставин, передбачених чинним законодавством чи договором між банком та клієнтом.

Датою закриття рахунка є день, наступний за днем останньої операції за рахунком. Після закриття рахунка клієнта документи (справа клієнта) залишаються в банку.

Переоформлення поточного рахунка здійснюється на підставі тих самих документів, що й відкриття рахунка.

У разі проведення перереєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, викликаної змінами назви, організаційно-правової форми, форми власності до установи банку подається заява власника рахунка, нова копія свідоцтва про державну реєстрацію та зміни до установчих документів, завірені в установленому порядку, а при зміні характеру діяльності власника рахунка подається один із примірників нового статуту (положення).

При ліквідації підприємства його основний рахунок переоформляється на ім’я ліквідаційної комісії, для чого подається рішення про ліквідацію підприємства і нотаріально засвідчена картка із зразками підписів уповноважених членів ліквідаційної комісії і відбитком печатки підприємства, що ліквідується. Ліквідаційна комісія вживає заходів щодо закриття додаткових рахунків.

Поточні рахунки фізичних осіб у національній та іноземній валютах закриваються:

на підставі заяви;

у разі смерті;

в інших випадках, передбачених договором або чинним законодавством.

Закриття вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземній валютах юридичних та фізичних осіб здійснюється:

після закінчення строку депозиту (вкладу), на який був укладений договір;

при достроковому розірванні договору однією із сторін;

у разі смерті власника (для фізичних осіб).

В обох випадках кошти з депозитних рахунків юридичних осіб разом із процентами переказуються на поточний рахунок власника депозитного рахунка. Видача коштів готівкою юридичній особі в разі закриття її депозитного рахунка не дозволяється.

Із вкладних рахунків фізичних осіб при їх закритті кошти можуть бути видані готівкою або переказані на рахунок за розпорядженням власника.

Дострокове закриття вкладного (депозитного) рахунка за ініціативою вкладника проводиться згідно з умовами, передбаченими угодою.

Поточні рахунки закриваються в установах банку:

а) на підставі заяви власника рахунка;

б) на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації підприємства;

в) на підставі відповідного рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства чи визнання його банкрутом;

г) на інших підставах, передбачених чинним законодавством України чи договором між установою банку та власником рахунка.

У разі наявності на рахунку, що закривається, залишків коштів, установа банку на підставі платіжного доручення власника рахунка перераховує такі залишки на інший відкритий цим підприємством рахунок (основний чи додатковий). У разі наявності у підприємства лише одного (основного) рахунка для його закриття та перерахування залишків коштів необхідно відкрити додатковий рахунок.

У разі закриття основного поточного рахунка, на якому обліковується кар­тотека заборгованості, зазначена картотека передається засобами спецзв’язку до банку, в якому відкрито додатковий рахунок, який клієнт визначає основним.