Термінологічний словник

Ідеальне – суб’єктивний образ об’єктивного світу, який виникає в цілеспрямованій діяльності людини і є одним із її моментів.

Інформація – це об’єктивна сторона процесу відображення як властивість всієї матерії.

Відображення – загальна властивість матерії, яка виражається в здатності матеріальних предметів засобом власних змін відтворювати особливості взаємодіючих з ними предметів.

Психіка – властивість високоорганізованої матерії, яка є особливою формою відображення, суб’єктом об’єктивної реальності.

Свідомість – це осмислене відображення дійсності, яке забезпечує собою особливий людський спосіб адаптації до середовища шляхом змін не внутрішньої будови людини, а оточуючого середовища; людська здатність до відтворення дійсності в мисленні; психічна діяльність як переживання та відображення дійсності; сукупність образів мислення та відчуттів, ясне розуміння будь-чого.

Самосвідомість – свідомість (знання) про своє “Я” та протиставлення його зовнішньому світу; виокремлення людського себе з об’єктивного світу, усвідомлення свого відношення до світу, себе як особистості.

Інтуїція – (від лат. погляд) – безпосереднє охоплення сутності предмета. В основі інтуїції вроджена здатність (талановитість), тривалий досвід, які допомагають осягнути сутність явища, опускаючи опосередковані ланки; розгляд, споглядання, духовне бачення, розуміння, яке набуте безпосередньо, а не емпіричним або шляхом роздумів (рефлексії).

Мова – система знаків, які є засобом людського спілкування, мислення і вираження.

Феноменологія – філософське вчення про феномен, який постає не чим іншим, як появою певної реальності, її самовиявом і саморозкриттям, не розкриває реальність, а засвідчує її такою, яка вона є.

Питання для самостійного вивчення

1. Поняття духу та духовності.

2. Штучний інтелект та свідомість.

3. Свідомість як необхідна умова розвитку культури.

Теми рефератів

1. Відображення та інформація.

2. Відображення як всезагальна властивість матерії.

3. Виникнення і розвиток психіки як форм відображення дійсності.

4. Мозок і свідомість.

5. Мова в діяльності людини.

6. Співіснування біологічного та соціального у походженні свідомості.

7. Дух, духовність та свідомість.

8. Проблема “діалогу” і комп’ютерні системи.

Питання для контролю та самоперевірки знань

1. У чому полягає складність розгляду проблеми свідомості?

2. Чому слово “свідомість” є багатозначним і коли в європейській філософії з’являється поняття “свідомість”?

3. Яке сучасне розуміння поняття “інформація”?

4. Що таке відображення та які його основні форми в неживій та живій природі?

5. Якими якісними ознаками відрізняється психіка людини від психіки тварини?

6. Проаналізуйте компонентну структуру свідомості.

7. Яку роль у житті людини відіграє несвідоме?

8. Яке значення мови у становленні та функціонуванні свідомості?

9. Чи існує зв’язок між культурою й мовою?

10. Як пов’язані свідомість і мова?

11. Що таке самосвідомість і які її функції?

12. Як ви розумієте самосвідомість?

Проблемні питання та питання для дискусій

1. Проаналізуйте тлумачення свідомості на різних етапах розвитку філософії.

2. Яким є співвідношення свідомості та ідеального?

3. Як ви розумієте співвідношення відображення і свідомості?

4. Який зв’язок між свідомістю та мозком?

5. Чи можливо зрозуміти природу людської свідомості, якщо вивчати тільки мозок?

6. У чому сутність фізіологічного механізму свідомості?

7. Які структурні ідеальні елементи входять до психіки людини?

8. Що означає положення про те, що свідомість не лише відображає світ, але й створює його?

9. Проаналізуйте співвідношення рівнів свідомості та роль кожного з них у духовному житті.

10. Що таке “технологічний вимір” свідомості й у чому він виявляється?

11. У чому полягає відносна самостійність і творча природа свідомості?

12. У чому виявляється активність свідомості, її творчий характер?

13. У чому різниця між відчуттям людини та тварини, якщо вона є?

14. Яку роль у житті відіграє несвідоме?

15. Чи згодні ви з наступним твердженням, чи ні і чому: “Майбутні кібернетичні машини – це люди майбутнього, які будуть більш досконалими, ніж теперішні люди”?

16. Чи залежить мислення фахівця, економічне мислення від суспільного буття? Впливає, в свою чергу, воно на буття чи ні? Відповідь обґрунтуйте.