7.Безробіття та інфляція

Інфляція - економічне явище, яке характеризується зростанням цін (інфляція в макроекономічному розрізі) і, відповідно, викликає зворотньо пропорційне зниження купівельної спроможності (знецінення) грошової одиниці (інфляція з точки зору грошового обігу). В більш вузькому розумінні інфляція означає загальний ріст цін, який не супроводжується зростанням виробництва товарів та послуг.

Девальва́ція — офіційне зменшення золотого вмісту грошової одиниці чи зниження курсу національної валюти щодо золота, срібла, певної іноземної валюти

Гіперінфляція - стрімке зростання товарних цін і грошової маси в обігу, що веде до різкого знецінення грошової одиниці, розладу платіжного обороту й порушення нормальних господарських зв язків (більше 50% за місяць).

Темп інфляції – виражений у відсотках річний темп росту загального рівня цін.

Безробіття відповідає стану незайнятості працездатного населення. Воно має негативні економічні та соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення.

Структурне безробіття — виникає в результаті зміни структури економіки, наприклад, внаслідок технологічної революції.

Повна зайнятiсть населення вiдповiдає кiлькiсному (екстенсивному) аспекту зайнятостi. Її треба розглядати як зайнятiсть, при якiй пропозицiя робочої сили покривається попитом на неї з боку суспiльного виробництва. Повна зайнятiсть населення пов’язана зі створенням таких матерiально-технiчних і соцiально-економiчних умов, за яких кожному, хто бажає працювати, надається можливiсть брати участь у суспiльному виробництвi. У свою чергу, якiсному (iнтенсивному) аспекту вiдповiдає ефективна зайнятiсть, яка означає такий розподiл трудових ресурсiв у територiальному та галузевому розрiзах, за сферами прикладання працi та видами дiяльностi, який дає змогу в кожний момент одержувати найбiльший прирiст матерiальних i духовних благ i передбачає ефективне використання в трудовому процесi кожного зайнятого.

При повнiй i ефективнiй зайнятостi вирiшуються два завдання: створюється достатня кiлькiсть робочих мiсць i забезпечуються необхiдною кiлькiстю робочої сили пiдприємства i органiзацiї. Перше завдання вiдповiдає iнтересам населення, яке проживає на певнiй територiї, друге — iнтересам галузi, пiдприємства. Досягнення ефективної зайнятостi — завдання господарських одиниць, а повної — функцiя держави. Оптимальне спiввiдношення повної та ефективної зайнятостi дає змогу визначити рацiональну зайнятiсть.

Отже, повна зайнятiсть працездатного населення, як концепцiя, передбачає максимальне використання робочої сили для досягнення повного обсягу суспiльного виробництва. Вона тривалий час використовувалась багатьма країнами, як тими, що обрали соцiалiстичний шлях розвитку, так i тими, якi розвивались на основi капiталiстичного способу виробництва.

Рівень безробіття розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку. Значним недоліком такої методики розрахунку полягає у заниженні реального числа безробітних, оскільки в країнах, де соціальна допомога безробітним низька або де-факто відсутня, багато осіб не реєструються як безробітні на біржі праці. Згаданий феномен також спостерігається у сільських регіонах, де працездатне населення займається обробленням (власної) землі, що не охоплюється статистикою як діяльність господарювання.

Антиінфляційна політика – це комплекс відповідних заходів державного регулювання економіки, спрямованих на боротьбу з інфляцією. Втілення в життя такої політики вимагає від уряду розроблення антиінфляційної програми, яка визначає мету, задачі і шляхи її реалізації, що залежить від стадії інфляційного процесу, його інтенсивності та інших факторів. Так, задачі боротьби з інфляцією або обмеження масштабів інфляційних наслідків різні і потребують прийняття неоднакових методів регулювання. Важливою частиною розроблення антиінфляційної програми є встановлення кількісних показників, які визначають її кінцеві результати. До таких належать цінові показники (темп інфляції, індекс споживчих цін, індекси оптових цін та ін.), динаміка грошової маси в обігу, розмір і динаміка державних видатків тощо.

Соціальний захист населення-

За способами виникнення розрізняють(типи і причини інфляції):

інфляцію витрат, яка проявляється в зростанні цін на ресурси та фактори виробництва;

інфляцію попиту, яка виникає по причині перевищення попиту над пропозицією;

інфляцію пропозицій, яка є результатом збільшення витрат виробництва;

адміністративну інфляцію, котра породжується адміністративно встановлюємими цінами;

інфляцію імпорту, викликану надмірним притоком в країну іноземної валюти і підвищеннями цін на імпортні товари;

кредитну інфляцію, яка викликається надмірною кредитною експансією;

відкриту інфляцію, яка виникає за рахунок росту цін на споживчі товари і споживчі ресурси

приховану інфляцію, яка є наслідком товарного дефіциту і супроводжується прагненням держави утримати ціни на тому самому рівні; в такій ситуації відбувається перетік товарів з контрольованої державою сфери обігу на тіньові "чорні ринки", де ціни продовжують зростати. Наслідком прихованої інфляції є утворення дефіциту.

очікувану інфляцію - передбачуваний рівень інфляції в прогнозуємому періоді внаслідок дії факторів поточного періоду.

Розрізняють наступні типи інфляції:

*галопуюча інфляція - у вигляді стрибкоподібного росту цін;

*гіперінфляція - з дуже високими темпами зростання цін (більше 50% за місяць)

*повзуча інфляція - яка проявляється в тривалому поступовому зростанні цін.

рівень інфляції - рівень споживчих цін за даними статистичних органів, що встановився у відповідному періоді поточного року наростаючим підсумком.

Фактичний рівень інфляції - рівень споживчих цін за даними статистичних органів, що встановився у відповідному звітному періоді.

Форми безробіття

*Циклічне (кон'юнктурне) безробіття виникає внаслідок коливань економіки. В фазі рецесії підприємства звільняють робочих та наймають на роботу в разі економічного підйому. Вважається, що кон'юнктурне безробіття зникає через 2-3 роки.

*Сезонне безробіття — результат природних коливань кліматичних умов протягом року або коливань попиту. Зникає протягом року.

*Панельне безробіття (у розумінні монетаристів — природне безробіття): відсоток безробіття, який неможливо усунути навіть при найкращому розвитку кон'юнктури. Цей вид безробіття виникає внаслідок фрикційного, добровільного та структурного безробіття. Це та група безробітних, які не можуть знайти роботу в зв'язку з кваліфікацією, віком, станом здоров'я, місцем проживання або недостатнім бажанням до праці. Отже, це особи, відрізані від ринку праці.

*Фрикційне безробіття виникає, коли робочі тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі.

*Структурне безробіття — виникає в результаті зміни структури економіки, наприклад, внаслідок технологічної революції.

Природний рівень безробіття

Вважається, що нормальний (природний) рівень безробіття є величиною змінюваною. Він змінюється під впливом рівня добробуту домогосподарств, застосованих у підприємницькому секторі технологій, урядової політики тощо. Зокрема, прийнято вважати, що наприкінці 60-х років природний рівень безробіття становив близько 5% , а у 80-х роках зріс до 5,5-6% від загального числа працездатних.

Як існування неприродного безробіття визначає стан економіки, макроекономічну рівновагу? Щоб відповісти на це запитання, розглянемо зв’язок: безробіття - реальний ВНП (сукупна пропозиція).

споживчий кошик – мінімальний набір продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, необхідних для збереження здоров’я людини і забезпечення його життєдіяльності;