3.3 Валютний курс: фактори, що впливають на його величину, види.

Валютний курс — це обмінне співвідношення між двома валютами.

Валютний курс необхідний для:

• взаємного обміну валютами при торгівлі товарами, послугами, при русі капіталів та кредитів;

• порівняння цін світових і національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених у національних чи іноземних валютах;

• періодичної переоцінки рахунків фірм та банків в іноземній валюті.

Гіпотетично існує п'ять систем валютних курсів: вільне («чисте») плавання; кероване плавання; фіксовані курси; цільові зони; гібридна система валютних курсів.

Так, у системі вільного плавання валютний курс формується під впливом ринкового попиту та пропозиції. Форексний валютний ринок при цьому найбільш наближений до моделі досконалого ринку: кількість учасників як на стороні попиту, так і на стороні пропозиції величезна, будь-яка інформація передається в системі миттєво і доступна всім учасникам ринку, корегуюча роль Центральних банків є незначною і непостійною.

У системі керованого плавання крім попиту та пропозиції на величину валютного курсу впливають Центральні банки країн, а також різні тимчасові ринкові викривлення.

Система цільових зон розвиває ідею фіксованих валютних курсів.

Нарешті, прикладом гібридної системи валютних курсів є сучасна валютна система, у якій зацікавлені країни, що здійснюють вільне плавання валютного курсу, де наявні зони стабільності тощо.

Реальний валютний курс можна визначити як відношення цін товарів двох країн, узятих у відповідній валюті.

Номінальний — показує обмінний курс валют, що діє в цей момент часу на валютному ринку країни.

Фактори, що впливають на величину валютного курсу, поділяються на структурні (що діють в довгостроковому періоді) і кон'юнктурні (які викликають короткострокове коливання валютного курсу).

До структурних факторів належать:

• конкурентноздатність товарів цієї країни на світовому ринку та її зміна;

• стан платіжного балансу країни;

• купівельна спроможність грошових одиниць та темпи інфляції;

• різниця процентних ставок у різних країнах;

• державне регулювання валютного курсу;

• ступінь відкритості економіки.

Кон'юнктурні фактори пов'язані з коливаннями ділової активності в країні, політичною обстановкою, чутками і прогнозами, такими як:

• діяльність валютних ринків;

• спекулятивні валютні операції;

• кризи, війни, стихійні лиха;

• прогнози;

• циклічність ділової активності в країні.

Валютна політика. Співвідношення ринкового та державного регулювання валютного курсу впливає на його динаміку. Формування валютного курсу на валютних ринках через механізм попиту та пропозиції звичайно супроводжується різкими коливаннями курсових співвідношень. На ринку складається реальний валютний курс — показник стану економіки, грошового обігу, фінансів, кредиту та ступеня довіри до певної валюти. Державне регулювання валютного курсу спрямоване на його підвищення або зниження, виходячи з валютно-економічної політики.

Регулювання величини валютного курсу. Ринкове регулювання, засноване на конкуренції та дії законів вартості, а також попиту та пропозиції, здійснюється стихійно.

Державне регулювання спрямоване на подолання негативних наслідків ринкових валютних відносин і на досягнення стійкого економічного зростання, рівноваги платіжного балансу, зниження темпів зростання рівня безробіття й інфляції в країні. Воно здійснюється за допомогою валютної політики — комплексу заходів у сфері міжнародних валютних відносин, реалізованих відповідно до поточних та стратегічних цілей країни. Юридично валютна політика оформляється валютним законодавством та валютними угодами між державами.

До заходів державного впливу на величину валютного курсу належать:

• валютні інтервенції;

• дисконтна політика;

• протекціоністські заходи.

Найважливішим інструментом валютної політики держав є валютні інтервенції — операції Національних банків на валютних ринках з купівлі-продажу національної грошової одиниці проти провідних іноземних валют.

Мета валютних інтервенцій — зміна рівня відповідного валютного курсу, балансу активів та пасивів з різних валют або очікувань учасників валютного ринку. Дія механізму валютних інтервенцій є аналогічною проведенню товарних інтервенцій. Для того, щоб підвищити курс національної грошової одиниці, Національний банк має продавати іноземні валюти, скуповуючи національну. Цим зменшується попит на іноземну валюту, а, отже, збільшується курс національної валюти. Для того, щоб знизити курс національної валюти, Національний банк продає національну валюту, скуповуючи іноземні валюти. Це призводить до підвищення курсу іноземної валюти та зниження курсу національної.