- •Лабораторна робота № 4.1 Вивчення гальванометра магнітоелектричної системи
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.2 Перевірка закону Ампера
- •Опис установки
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.3 Визначення питомого заряду електрона методом магнетрона
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки та хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.4 Вивчення магнітного поля соленоїда за допомогою датчика Холла
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.5 Визначення горизонтальної складової напруженості магнітного поля Землі
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.6 Визначення прискорення вільного падіння за допомогою оборотного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.7 Вивчення згасаючих коливань у коливальному контурі та визначення його параметрів
- •Теоретичні відомості і опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.8 Вивчення вимушених коливань у контурі
- •Теоретичні відомості і опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.9 Визначення швидкості звуку в повітрі
- •Теоретичні відомості і опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.10 Вимірювання довжини хвилі і частоти електромагнітних коливань
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.1 Визначення довжини світлової хвилі за допомогою біпризми Френеля
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки та вивід робочої формули
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.2 Визначення радіуса кривизни лінзи за допомогою кілець Ньютона
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.3 Вивчення дифракції світла
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки та виведення робочої формули
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.4 Визначення довжини світлової хвилі за допомогою дифракційної решітки
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки та виведення робочої формули
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.5 Перевірка закону Малюса
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.6 Визначення концентрації цукру в розчині поляриметром
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної методики
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.7 Дослідження залежності енергетичної світності абсолютно чорного тіла від його температури та перевірка закону Стефана-Больцмана
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.8 Дослідження зовнішнього фотоефекту
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.9 Вивчення залежності опору термістора від температури
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід виконання роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.10 Дослідження вольт-амперної характеристики напівпровідникового діода
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.11 Дослідження закону поглинання γ – променів
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
Обробка результатів вимірювання
-
Обчислити значення швидкості звуку за формулою (11).
-
Визначити відносну похибку вимірювання за формулою .
-
Знайти абсолютну похибку швидкості .
-
Записати кінцевий результат вимірювання.
Контрольні запитання
-
Що таке хвиля? Довжина хвилі?
-
Записати і пояснити рівняння плоскої хвилі.
-
Які коливання називають звуковими?
-
Що таке фаза хвилі і від чого вона залежить?
-
Коли виникають фігури Лісажу? В якому випадку спостерігається пряма лінія?
-
Коли виникають стоячі хвилі? Записати і пояснити рівняння плоскої хвилі.
-
Що таке вузли та пучності? Знайти координати вузлів і пучностей.
-
Яка віддаль між сусідніми вузлами (пучностями); між сусідніми вузлом та пучністю?
Лабораторна робота №4.10 Вимірювання довжини хвилі і частоти електромагнітних коливань
Мета роботи: вивчити особливості поширення електромагнітних хвиль по двохпровідній лінії, визначити довжину хвилі і частоту електромагнітних коливань.
Теоретичні відомості
(теорію до даної роботи див. також у конспекті лекцій, §5.16)
Електромагнітна хвиля може поширюватись не тільки у вільному просторі, а й по двохпровідній лінії. Як і у вільному просторі, електромагнітна хвиля в двохпровідній лінії є поперечною, тобто вектори напруженості електричного і магнітного полів коливаються у взаємноперпендикулярних напрямках. Як і у вільному просторі коливання векторів і відбуваються синфазно в просторі і часі:
Рис. 1
де і – амплітудні значення напруженостей електричного і магнітного полів (вони залежать від координат і ), – швидкість поширення хвилі, – циклічна частота коливання, – координата, в напрямку поширення хвилі (вісь х розміщена вздовж двохпровідної лінії). Напрямки векторів напруженості електричного і магнітного полів у площині двохпровідної лінії показані на рис.1.
Змінне електричне поле викликає появу струму у провідниках лінії і різниці потенціалів (напруги) між ними. Напруга і сила струму описується рівняннями, подібними до (1). Звідси видно, що всяку хвильову величину можна описувати однаковим хвильовим рівнянням
, (2)
де під можна розуміти напруженості електричного або магнітного поля, силу електричного струму чи напругу.
Хвильовий процес характеризується довжиною хвилі, яка дорівнює віддалі, що проходить хвиля за період
. (3)
Довжина хвилі визначає періодичність хвильового процесу по координаті х. Пройшовши шлях рівний , хвиля змінює свою фазу на 2.
Якщо у формулі (2) скористуватися зв’язком , то рівняння біжучої хвилі можна записати у вигляді
. (4)
При накладанні двох хвиль однакової частоти, що поширюються у протилежних напрямках, утворюється стояча хвиля. Така ситуація виникає при відбиванні біжучї хвилі від перешкоди. Рівняння хвилі, що поширюється у протилежному напрямку, осі х можна знайти з (4) заміною х на – х. Тоді в результаті накладання двох хвиль, що поширюються у протилежних напрямках, одержуємо рівняння стоячої хвилі
. (5)
З рівняння (5) видно, що в кожній точці стоячої хвилі здійснюються гармонічні коливання з циклічною частотою , тобто рівняння цього коливання можна записати у вигляді
, (6)
де – амплітуда коливання у стоячій хвилі. З порівняння (5) і (6) одержимо
. (7)
З рівності (7) видно, що амплітуда коливання в стоячій хвилі залежить від положення точки (через координату х). Точки, в яких амплітуда коливань максимальна, називаються пучностями. В пучностях . Звідси одержуємо координату пучності
. (8)
З формули (8) видно, що віддаль між двома сусідніми пучностями дорівнює .
Точки, в яких амплітуда коливання дорівнює нулю, називаються вузлами. Для вузлів , звідси координати вузлів
. (9)
З формули (9) видно, що віддаль між двома сусідніми вузлами дорівнює . З (8) та (9) можна знайти віддаль між сусідніми вузлом і пучністю. Вона дорівнює .
Положення вузлів і пучностей на двохпровідній лінії залежить від крайових умов на кінці лінії. Якщо на кінці лінія розімкнута, то там утворюється пучність напруги і вузол струму. Якщо ж лінія на кінці коротко замкнута, то там утворюється пучність струму і вузол напруги. Звідси видно, що вузли і пучності напруги зміщені відносно вузлів і пучностей струму на .
В даній роботі фіксуються пучності напруги. По лінії пересувається місток з невеликою лампочкою, яка приєднана до лінії за допомогою ковзних контактів. У пучностях напруги лампочка яскраво спалахує. Координати пучності дорівнюватимуть
, (10)
де , – номер пучності, – початкове зміщення лінійної шкали.