Реферати

1. Гетьман П.-К. Сагайдачний та питання автономії України;

2. Козацькі війни 1591-1596 рр., 1625-1638 рр.;

3. Діяльність гетьмана Б.Хмельницького зі створення антипольської коаліції у 1655-1657 років;

4. Історичне значення Хмельниччини.

5. Гетьман Петро Дорошенко – героїчна і трагічна постать української історії.

6. “Конституція прав і вольностей Запорозького Війська.” Пилипа Орлика – перша Конституція у світі.

7. Знищення російським царизмом Запорізької Січі та доля українського козацтва.

Література

1. Бойко О. Історія України: навчальний посібник. - Київ, 2005;

2. Бжеський Р. Переяславська умова в планах Богдана Хмельницького та “Переяславська легенда”. – Львів, 1998;

3. Іванов В. Історія держави і права України: навчальний посібник. - Київ, 2003;

4. Історія України та її державності: Навчальний посібник / За редакцією Дещинського Л.Є. - Львів, 2008;

5. Історія України / Кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Львів, 2002;

6. Переяславська рада 1654 (історіографія та дослідження) / Редкол. П.Сохань, Я.Дашкевич, І.Гирич та ін. - Київ, 2003.

7. Остафійчук В. Історія України: Навч. Посібник. - Київ, 2002;

8. Політична історія України: Посібник / За ред.. Танцюри В.І. - Київ, 2003;

9. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. – К., 1995;

10. Універсали Богдана Хмельницького. 1648 – 1657. – К., 1998;

11. Яворницький Д. Історія Запорозьких козаків. У 3-х т. – Львів, 1990 – 1992;

12. Яковенко Н. Нариси історії середньовічної та ранньомодерної України. – Київ, 2006.

Методичні поради

При висвітленні першого питання розкриваємо такі проблеми:

• вихід на історичну арену українського козацтва: територія розселення, заняття і побут;

• перші провідники козацтва, князь Дмитро Вишневецький (Байда) та заснування Запорозької Січі на о. Мала Хортиця;

• організація реєстрового козацтва (1572 р.), його завдання та участь у народних рухах;

• історичне значення козацтва в державницьких традиціях України;

• підписання Литви з Польщею Люблінської унії (1569 р.) та її наслідки для українських земель;

• зростання магнатського і шляхетського землеволодіння та остаточне закріпачення селян;

• Литовські статути (1529, 1566, 1588 рр.);

• наступ ополячених магнатів і польської шляхти на права і вольності української шляхти та козаків;

• політика національного та релігійного гноблення українського народу Річчю Посполитою;

• Берестейська унія (1596 р.) , її причини та наслідки;

• козацькі повстання 90-х рр. XVI ст. під проводом К. Косинського і С. Наливайка;

• діяльність П. Конашевича-Сагайдачного щодо зміцнення авторитету і впливу українського козацтва;

• козацькі повстання 1625–1638 рр.: масштаб та причини поразки.

У другому питанні слід висвітлити:

• становище українських земель у період “золотого спокою” Речі Посполитої (1638 – 1648 рр.).

• посилення магнатсько-шляхетської сваволі та гноблення українського селянства, міщан, козаків, їх національно-релігійні утиски;

• причини, початок і характер Визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої;

• повстання на Запоріжжі під проводом Б.Хмельницького;

• воєнні дії у 1648 р. (перемога козацького війська під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями, облога Львова та Замостя);

• повернення Б.Хмельницького до Києва, еволюція поглядів на державне будівництво;

• відновлення та розгортання бойових дій влітку 1649 р.;

• перемога під Збаражем; підписання Б.Хмельницьким Зборівського трактату та його основні положення;

• відродження Б.Хмельницьким української державності та діяльність по її розбудові;

• територія, назва та атрибути козацької держави;

• форма державного устрою (адміністративно-територіальний поділ), форма державного правління (організація державної влади, її структура і функції);

• соціальна структура українського суспільства;

• внутрішня політика;

• формування, структура та чисельність збройних сил;

• зовнішньополітична діяльність гетьманської адміністрації;

• міжнародне визнання Української козацької держави;

• затяжний характер війни, небажання Польщі йти на поступки;

• потреби надійного зовнішньополітичного союзника: протекторат турецького султана, зрада Кримського ханства в битві під Берестечком і Жванцем; крах Молдавсько-Балканської кампанії;

• українсько-московські зв`язки періоду Хмельниччини: правда і домисли;

• Переяславська рада та її місце в історичній долі українського народу;

• “Березневі статті" Б.Хмельницького, зміст та їх фальсифікація Москвою;

• незгоди між Україною та Московією в ході боротьби проти Польщі, відкрите порушення умов договору з боку московського царя;

• зміст Віленської угоди (24 жовтня 1656 р.) між Польщею і Московською державою про припинення воєнних дій;

• загострення українсько-московських відносин та діяльність Б.Хмельницького по створенню нової антипольської коаліції (Україна, Семигород, Швеція, Бранденбург, Волощина);

• смерть Б.Хмельницького та історичне значення Хмельниччини.

У третьому питанні аналізуємо такі проблеми:

• суспільно-політична ситуація в Україні після смерті Б.Хмельницького;

• обрання гетьманом І.Виговського, засади його внутрішньої та зовнішньої політики;

• придушення І.Виговським у червні 1658 р. антигетьманського повстання під проводом полтавського полковника М.Пушкаря та кошового отамана Запорозької Січі Я.Барабаша;

• зближення І.Виговського з Польщею - підписання Гадяцької угоди (16 вересня 1658 р.);

• виступ І.Виговського проти московських військ, його тріумф у битві під Конотопом 28-29 червня 1659 р. та причини подальших невдач;

• падіння гетьманства І.Виговського та обрання гетьмана Ю.Хмельницького;

• розкол українських земель на два гетьманства – Правобережне і Лівобережне. Зречення Ю.Хмельницького гетьманства;

• гетьманування на Правобережжі П.Тетері (1663-1665);

• обрання гетьманом Лівобережної України в червні 1663 р. на чорній раді І.Брюховецького та результати його гетьманування;

• правобережний гетьман П.Дорошенко і його боротьба за об`єднання українських земель;

• Андрусівське перемир`я (20 січня 1667 р.) та поділу України між Москвою і Польщею;

• тимчасове об`єднання українських земель під владою П.Дорошенка (1668 р.);

• боротьба П.Дорошенка з претендентами на гетьманство і прийняття турецького протекторату;

• війна Туреччини і гетьмана П.Дорошенка з Польщею та підписання Бучацької угоди (28 жовтня 1672 р.);

• спустошення Правобережжя турками, татарами і поляками;

• наприкінці розгляду даного питання доцільно зробити висновок про те, що майже вся друга половина ХVІІ ст. позначена на Україні великою нестабільністю, заворушеннями, міжусобицями, втручаннями сусідів і т.п. Все це призвело до руйнації і занепаду державності, за що народ прозвав цей період у своїх спогадах “Руїною”, та якою вона і увійшла в історію.

• підписання Д.Многогрішним Глухівських статей (березень 1669 р.) з Московщиною щодо відновлення автономного статусу України у складі Московської держави, її адміністративно-територіальний устрій;

• обрання гетьманом Лівобережної України І.Самойловича та його об`єднавча політика;

• підпорядкування української православної церкви московському патріарху як перший крок ліквідації автономії України (1685 р.);

• Вічний мир 1686 р. між Москвою і Польщею та закріплення поділу українських земель;

• зростання незадоволення політикою І.Самойловича з боку старшини;

Четверте питання включає наступні факти:

• арешт І.Самойловича та обрання 3 серпня 1687 р. гетьманом І.Мазепи;

• внутрішня політика І.Мазепи і його стосунки із московським царем Петром І;

• антипольське повстання на Правобережній Україні та об`єднання Лівобережної і Правобережної України (1704 р.);

• початок Північної війни та участь в ній України;

• великодержавна шовіністична політика Петра І щодо України;

• таємні плани І.Мазепи щодо незалежності України; українсько-шведський договір;

• поразка шведсько-українських військ під Полтавою та її наслідки для України;

• еміграція та смерть І.Мазепи, його роль в історії української державності;

• обрання в еміграції гетьманом України Пилипа Орлика та його діяльність по визволенню України;

• "Конституція прав і вольностей Запорізького війська" – перша у світі демократична Конституція;

• основні напрями антиукраїнської політики Петра І і безуспішні спроби гетьмана І.Скоропадського протидіяти такій політиці;

• боротьба наказного гетьмана П.Полуботка за збереження автономії України;

• діяльність останніх гетьманів Д.Апостола і К.Розумовського;

• остаточна ліквідація російським царизмом (Катериною ІІ) автономного устрою Гетьманщини, Запорізької Січі, закріпачення селянства та трагічні наслідки такої політики для українського народу.