1. Українська державність княжої доби (2 год)

План

1. Перші державні утворення на території України. Виникнення Київської Русі.

2. Розквіт та причини розпаду Київської Русі.

3. Галицько-Волинське князівство: внутрішньо- та зовнішньо-політичний розвиток від створення до занепаду.

Реферати

1. Найдавніше населення на території України.

2. Антська держава.

3. Розквіт Київської Русі за князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

4. Військово-політична діяльність Данила Галицького.

5. Історичне значення української державності княжої доби.

Література

1. Баран В., Баран Я. Історичні витоки українського народу. - Київ, 2005;

2. Бойко О. Історія України: навчальний посібник. - Київ, 2005;

3. Войтович Л. Військове мистецтво Галицько-Волинської держави: князь Лев Данилович // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Держава та армія. - № 502. - 2004. - С. 13-18;

4. Давня історія України. В 3 т. – К., 1998;

5. Залізняк Л. Найдавніше минуле України. – К. 1997;

6. Ідзьо В. Українська держава в ІХ-ХІІІ століттях. - Львів, 2004;

7. Ісаєвич Я. Галицько-Волинська держава. – Львів, 1999;

8. Історія Львова. - Т.1. - Львів, 2006;

9. Історія України та її державності: Навчальний посібник / За редакцією Дещинського Л.Є. - Львів, 2008;

10. Історія України / Кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Львів, 2002;

11. Повість минулих літ // Літопис Руський / за Іпатіївським списком. – Київ, 1991;

12. Політична історія України: Посібник / За ред.. Танцюри В.І. - Київ, 2003;

13. Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1993;

14. Яковенко Н. Нариси історії середньовічної та ранньомодерної України. – Київ, 2006.

Методичні поради

Розкриваючи перше питання, необхідно висвітлити:

• перші державні утворення на території України: грецькі міста-держави північного Причорномор`я; розселення скіфів на українських землях, суспільний поділ та державна організація; хронологічні рамки та особливості суспільної організації сарматів;

• час появи перших слов’янських племен, теорія їх розселення; вплив гунів, готів та аварів на еволюцію суспільної організації слов’ян на теренах України;

• утворення Антської держави та її роль у формуванні українського етносу;

• розселення східних слов`ян у VI – IX ст. та утворення союзів племен;

• особливості дохристиянського періоду розвитку слов`янської державності на українських землях;

• роль племінного союзу полян і м. Києва у державницьких процесах;

• історична роль Кия, Щека та Хорива;

• особливості формування Київської Русі у ІХ ст.: Рюрик, Аскольд і Дір;

• аналіз автохтонної, норманської, хозарської та кельтської теорій виникнення Русі;

• захоплення Києва Олегом (882 р.) та його правління.

• характеристика правління князя Ігоря, княгині Ольги та князя Святослава.

У другому питанні слід розкрити:

• князювання Володимира Великого як переломний момент у формуванні державності України-Русі;

• хрещення Русі, його значення та інші реформи князя Володимира;

• розквіт Київської держави у період Ярослава Мудрого, його внутрішню і зовнішню політику;

• державний устрій України-Русі Х-ХІ ст., влада великого князя, боярська рада, старша і молодша дружина, віче, адміністративно-територіальний поділ країни, перший звід законів “Руська правда”.

• розквіт культури, освіти та роль церкви за Ярослава Мудрого;

• посилення кризових тенденцій у державі після смерті Ярослава Мудрого та їх причина;

• сеньйорат як форма правління державою і його неспроможність стабілізувати політичну ситуацію в країні;

• боротьба за великокняжий престол;

• спроба реформувати престолонаслідування; Любецький з`їзд (1097 р.) князів і запровадження “отчинного” порядку престолонаслідування;

• Володимир Мономах та Мстислав Великий: спроби консолідації Київської Русі;

• посилення князівських міжусобиць у другій половині ХІІ ст. – початку ХІІІ ст., погром Києва в 1169 р. Владимиро-Суздальським князем Андрієм Боголюбським;

• причини розпаду Київської Русі;

• історичне значення Київської Держави в європейському вимірі.

При вивченні третього питання необхідно звернути увагу на:

• характеристику політичного та соціального розвитку галицьких земель;

• висвітлити основні моменти князювання братів Ростиславичів;

• розглянути князювання Володимирка Володаревича, Ярослава Осмомисла та Володимира Ярославовича;

• діяльність Романа Мстиславовича по об`єднанню Волині і Галичини;

• зростання могутності Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича, розширення території і піднесення його авторитету;

• Галицько-Волинська держава – спадкоємниця Київської держави;

• загибель князя Романа і “велика смута” у Галицько-Волинській державі, боротьба за владу;

• князювання Мстислава Удатного та насування загрози “дикого поля” - монголо-татар;

• утвердження влади Данила та Василька Романовичів у Галичині та Волині.

• відновлення могутності Галицько-Волинської держави за Данила Галицького;

• погром Галицько-Волинської держави монголо-татарами;

• отримання Данилом Галицьким ярлика на правління Галицько-Волинським князівством;

• заходи Данила Галицького зі створення антимонгольської коаліції та їх невдача;

• зростання могутності Галицько-Волинської держави в 50-х рр. ХІІІ ст.;

• коронація Данила Галицького, відкритий конфлікт з татарами та його наслідки;

• становище Галичини і Волині після смерті короля Данила;

• діяльність Лева Даниловича і Юрія І;

• правління князів Андрія та Лева ІІ і кінець династії Романовичів;

• правління Юрія ІІ Болеслава Тройденовича та боярина Дмитра Дєтька;

• зростання опозиції бояр щодо внутрішньої політики князя;

• боротьба Польщі, Угорщини і Литви за галицько-волинську спадщину;

• захоплення польським королем Казимиром Великим галицьких земель;

• правління в Галичині - "Руському королівстві" сілезького князя Владислава Опольського (1372-1379, 1385-1387 рр.);

• перехід Волині в 1382 р. під васалітет Польщі;

• історичне значення державницьких традицій Галицько-Волинського князівства

• Тема ІІ. Українська гетьмансько-козацька держава (2 год)^

План

1. Вихід на історичну арену арену суспільно-політичних процесів козацтва. Заснування військово-політичного об’єднання - Запорозької Січі.

2. Причини, початок і хід Визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Б.Хмельницького у 1648-1657 рр.

3. Руїна Української козацької держави (1657 – 1687 рр.).

4. Гетьманщина. Правління гетьмана І.Мазепи. Ліквідація російським самодержавством Гетьманщини та Запорозької Січі.