Тема V знищення російським самодержавством української державності

Становище в Україні після Полтавської катастрофи. Гетьман І. Скоропадський. Велико­державна шовіністична політика Петра І в Україні. Обмеження влади гетьмана, перша Малоросійська колегія (1722 р.).

Наказний гетьман П. Полуботок і його діяльність.

Смерть Петра І і ліквідація Малоросійської колегії. Відновлення гетьманства. Гетьман Д. Апостол, його законодавча та адміністративна діяльність: "Генеральне слідство о маєтностях", "Звід українських законів". Нова Січ на р. Підпільній (1734р.). Друга Малоросійська колегія - "Правління гетьманського уряду" (1734-1750 рр.). Російсько-турецька війна 1735-1739 рр. і участь в ній козаків. Обмеження автономії українських земель.

Останній гетьман України К. Розумовський (1750-1764 рр.). Поширення гетьманської влади на Запорожжя. Піднесення авторитету козацької старшини. Судова і військова реформи. Освіта і культура.

Остаточна ліквідація Катериною II Гетьманщини (1764 р.). Третя Малоросійська колегія. Ліквідація козацьких полків на Слобідській Україні (1765р.). Утворення Новоросійської губернії (1764 р.).

Запорожжя в другій половині XVIII ст. Сербська колонізація козацьких земель. Кошовий отаман П. Калнишевський. Наступ російського уряду на "вольності" Запорожжя. Російсько-турецька війна 1768-1774 рр. Знищення Запорозької Січі (1775 р.), його причини і наслідки для українського народу. Задунайська Січ (1775-1828 рр.).

Реорганізація козацьких полків в регулярні полки російської армії. Скасування полково-сотенного адміністративно-територіального устрою (1781р.). Запровадження в Україні кріпос­ного права (1783 р.).

Організація Бузького козацького війська (1784 р.) і участь бузьких козаків в російсько-турецькі війні (1787-1791 рр.). Утворення Чорноморського козацтва (1791 р.). Кубанське козацтво. Приєднання Північного Причорномор'я і Криму до Росії та їх колонізація. Остаточне знищення залишків державності українських земель.

Правобережна Україна під владою Польщі. Посилення соціального і національно-релігійної о гноблення українського народу. Народні рухи. Опришки. Олекса Довбуш. Гайдамаччина. Повстання 1734 р. і 1750 р. Коліївщина (1768 р.). М. Залізняк та І. Гонта.

Тема VI національна державницька думка в часи перебування україни під владою російської та австро-уг орської імперій

Три поділи Польщі (1772, 1793, 1795 рр.) і розчленування українських земель між Росією та Австрією. Приєднання західноукраїнських земель до Австрії, Правобережної України - до Росії.

Політичне становище, адміністративний поділ і суспільний устрій українських земель під владою Росії на переломі ХУШ-ХІХ ст. Колонізаторська політика царизму на захоплених землях.

Посилення соціального та національного гноблення. Антикріпосницькі народні рухи. Повстання в с. Турбаях. Піднесення національної самосвідомості і початки національного відродження в Україні. Україна в часи наполеонівських воєн.

Вплив західноєвропейських революційних ідей на Україну. Визвольні та національні рухи. Масонські ложі. Виникнення перших організацій декабристів: Південне товариство і Товариство об'єднаних слов'ян, їхні програмні цілі. Повстання декабристів у Петербурзі і виступ Чернігівського полку в Україні.

Російсько-турецька війна 1828-1829 рр. і повернення частини запорожців із Задунайської Січі в Росію.

Доба реакції. Аракчеєвщина. Заснування "військових поселень" на Слобожанщині, Київщині, Поділлі, в Херсонській губернії.

Селянські рухи в 20-30-х рр. XIX ст. У. Кармелюк, І. Звонаренко. Формування револю­ційно-демократичного крила у визвольному русі в Україні. Значення творчості Т. Шевченка і діяльності Кирило-Мефодіївського товариства (1845-1847 рр.) для розвитку українського національно-визвольного руху.

Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії у другій половині XVIII – середині XIX ст. Зростання ролі греко-католицького духовенства, його діяльність на ниві національно-культурного відродження галицьких українців.

Початки національного пробудження в Галичині. "Руська трійця". "Русалка Дністровая" (1837 р.). Посилення антиукраїнських утисків місцевої влади. Зародження "москвофільства".

"Весна народів" 1848 р. в Австрійській монархії і Східна Галичина. Головна Руська Рада та її діяльність. "Руський Собор" і його орган "Дневник Руський". Ставлення галицьких русинів до революційної боротьби польського населення. Скасування панщини. Придушення революції і початок реакції. Селянські рухи на західноукраїнських землях. Опришківський рух. Поширення антиімперських, антикріпосницьких та національно-визволь­них ідей на Північній Буковині і Закарпатті.

Кримська війна (1853-1856 рр.) і піднесення селянського антикріпосницького руху в Наддніпрянській Україні. Скасування кріпацтва (1861 р.) та інші реформи царизму, їх значення для України.

Активізація українського національного руху. Виникнення громад та їх діяльність. Наступ на український рух: заборона недільних шкіл (1862 р.), Валуєвський циркуляр (1863 р.). Нова хвиля антиукраїнської реакції. Емський указ (1876 р.).

"Малоросійство" у Наддніпрянській Україні. М. Костомаров, П. Куліш, М. Драгоманов та їх суспільно-політичні погляди. Участь українців у народницьких організаціях. Піднесення визвольного руху в Україні в 90-х рр. XIX ст. "Молоді громади", "Братство Тарасівців", "Загальна українська безпартійна демократична організація".

Становище українських земель у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. Адміністративний статус західноукраїнських земель. Промисловий та аграрний розвиток Галичини, Північної Буковини і Закарпаття. Початки трудової еміграції.

Нове піднесення визвольних змагань галицьких українців. "Народовці" і "москвофіли". Вплив на Галичину наддніпрянських діячів українства. "Руська бесіда", "Просвіта" (1863 р). Товариство ім.. Т. Шевченка (1873 р.). Молоде покоління галицьких демократів: І. Франко, М. Павлик, К. Трильовський, Ю. Бачинський. Русько-Українська Радикальна партія (1890 р.). Становлення ідеї державної незалежності України.

Економічний розвиток України на зламі ХІХ-ХХ ст. Колоніальний характер розвитку української промисловості і сільського господарства.

Продовження антиукраїнської політики царизму в галузі освіти, культури, книго­друкування. Активізація самостійницьких ідей і вихід на арену політичної боротьби нового покоління революційних діячів. М. Міхновський. "Самостійна Україна" - обґрунтування необ­хідності державної незалежності України. Створення першої політичної організації українства Наддніпрянщини - Революційної Української партії (РУП). Розкол в РУП. Дроблення єдиного потоку українського національно-визвольного руху. Створення нових партій: Української демократичної партії (УДП) Української демократично-радикальної партії (УДРП), Україн­ської соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП), Української народної партії (УНП).

Початок революції 1905-1907 рр. в Російській імперії. Соціальні та національні питання в програмах і тактиці різних політичних партій. Пожвавлення національно-культурного життя в Україні. Скасування деяких обмежень Валуєвського та Емського указів. Заснування Україн­ського наукового товариства {1907 р.).

Наслідки поразки революції 1905-1907 рр, для України. Наступ політичної реакції. Репресії проти лідерів і членів опозиційних політичних партій. Нові обмеження в галузі освіти і культури в Україні.

Спроба об'єднання українського національного руху. Товариство українських поступов­ців (ТУП, 1908 р.).

П. Столипін і його політика стосовно України.

Суспільно-політичний і економічний розвиток західноукраїнських земель в складі Австро-Угорщини в 1900-1914 рр.

Активізація політичного життя в Східній Галичині на переломі ХІХ-ХХ ст. Українські політичні партії: Національно-демократична. Радикальна, Соціал-демократична, проблеми держав­ності і соборності України в їхніх програмах. Патріотичні об'єднання української молоді: "Соколи", "Січі", "Пласт". Рух Українських Січових Стрільців. Митрополит А. Шептицький.

Українське питання в контексті світової політики напередодні Першої світової війни.

Причини і характер Першої світової війни. Початок війни і ставлення до неї українства по обидва боки лінії фронту.

Україна - арена воєнних дій. Перший вступ російської армії в Галичину. Окупаційний режим царської адміністрації на західноукраїнських землях. Політика русифікації. Масові репресії російського та австрійського урядів проти українства та українського національного руху.

Політичні партії і організації українства в умовах війни: Головна Українська Рада (ГУР), Союз Визволення України (СВУ), ТУП. Легіон Українських Січових Стрільців та його участь в бойових діях.

"Брусиловський прорив" і другий вступ російської армії в деякі райони Галичини і Буковини (літо 1916 р.).

Поглиблення економічного хаосу в Україні. Посилення антивоєнних настроїв. Наростан­ня революційної кризи.