Індивідуально-психологічні особливості особистості

Психологічна характеристика типів темпераменту. Слово „темперамент“ походить від латинського слова temperamentum — належне співвідношення (частин), співвідносність.

Темперамент — це індивідуально-психологічні особливості людини, що визначають динаміку протікання психічних процесів і її поведінку.

Кожен тип темпераменту має свої позитивні сторони і свої недоліки, виправити які практично неможливо, оскільки особливості Темпераменту пов’язані з особливостями прояву вищої нервової діяльності. Темперамент — біологічний фундамент, на якому формується особистість як соціальна істота.

За вченням про темперамент, яке створив давньогрецький лікар Гіппократ, характер людини є результатом змішування в її організмі в неоднакових пропорціях слизу, крові та жовчі. Від назв цих рідин походять назви темпераментів:

• переважання крові (від грец. „сангве“) — сангвінік;

• переважання жовчі (від грец. „холе“) —холерик;

• переважання слизу (від грец. „флегма“) — флегматик;

• переважання чорної жовчі (від грец. „мелас холе“) — меланхолік.

Типи темпераменту можна охарактеризувати з погляду Психофізіологічних проявів (І. П. Павлов, Б. М. Теплов, В. Д. Небиліцин).

Учення Павлова встановило залежність темпераменту від типу вищої нервової діяльності (ВНД). Вивчаючи процеси збудження й гальмування нервової системи, Павлов виділив три основні параметри нервових процесів збудження й гальмування:

• сила — слабкість;

• урівноваженість — неврівноваженість;

• рухливість — інертність (здатність швидко змінювати напрям протікання нервових процесів).

Існує чотири можливих співвідношення щодо поєднання цих параметрів, і відповідно розрізняють чотири типи ВНД:

I тип — сангвінік: сильний, урівноважений, рухливий;

II тип — холерик: сильний, неврівноважений, рухливий;

III тип — флегматик: сильний, урівноважений, інертний;

IV тип — меланхолік: слабкий, неврівноважений, інертний або малорухливий.

Типологія вищої нервової діяльності — фізіологічна основа античної класифікації темпераментів. Динамічними проявами активності темпераменту є такі показники (табл. 4.1).

Сангвініку властиві висока активність, емоційність, експресивність (виразність) поведінки. Певні труднощі можуть бути пов’язані із зосередженням уваги, інколи спостерігається деяка поверховість емоційних переживань.

Показники динамічного прояву активності темпераменту

Активність	Ступінь взаємодії з навколишнім світом
Реактивність	Сила й тривалість після припинення дій стимулу
Темпові характеристики	Швидкість виконання будь-яких дій (мова, ходьба, рух та ін.)
Емоційність	Схильність до швидкого і яскравого прояву емоцій
Тривожність	Переживання, передчуття загрози, небезпеки, нещастя
Чуттєвість	Тонкість сприйняття зовнішнього світу
Ригідність-пластичність	Нездатність-здатність до швидкої перебудови діяльності, способів мислення, точки зору
Екстраверсія	Спрямованість назовні
Інтроверсія	Спрямованість усередину, на себе
Підпорядкованість - домінантність	Схильність підкорятися чи підкоряти, бути веденим чи ведучим
Нейротизм	Неврівноваженість, нестабільність

Холерику також властиві висока активність та переважання збудження, різкість, яскравість емоційних переживань. Він неврівноважений, запальний, легко переходить від гніву до веселощів. Може виявляти агресивність або талант оратора чи полководця.

Флегматик має знижену активність у зовнішній діяльності, але високу витривалість, працездатність. Поведінка невиразна, рівна. Можуть розвинутися як негативні риси — лінощі, байдужість чи холоднокровність, так і позитивні — витримка, вірність, відданість, постійність.

Меланхолік є менш витривалим, йому важко працювати в умовах стресу, конфлікту, перевантаження. Уміє концентрувати увагу, часто виявляє тривожність, що виражається у високому почутті відповідальності та невтомності. Має схильність до спостереження, систематизації, співпереживання, глибокого та тривалого емоційного переживання, що може проявлятися в злопам’ятності або поетичному обдаруванні.

Немає гірших чи кращих темпераментів. Кожен з них має свої позитивні сторони, тому основні зусилля слід спрямувати на розумне використання переваг у конкретній діяльності. Заслужений діяч науки Росії, доктор медичних і психологічних наук професор К. К. Платонов справедливо зауважував, що розумною чи дурною, чесною чи нечесною, доброю чи злою, талановитою чи безталанною може бути людина з будь-яким темпераментом.