Методичні рекомендації до практичного заняття

Визначаючи напрямки розвитку підприємства, керівництво повинно розраховувати необхідні ресурси для їх реалізації в т.ч. трудові, для їх реалізації.

Для виявлення загальної чисельності промислово-виробничого персоналу (ПВП) на плановий період використовується метод корегування базової чисельності:

(4.1)

де Ч_пл – чисельність ПВП, що необхідна для виконання планового обсягу виробництва, чол.;

Ч_б – чисельність базового періоду, чол.;

В – зміни обсягу виробництва продукції, %.

Чисельність робітників на основі повної трудомісткості виготовлення продукції визначається за формулою:

, (4.2)

де Тєв – повна трудоємність виробничої програми, нормо-годин;

Т_еф – ефективний фонд часу одного працівника, год.;

КNв – коефіцієнт виконання норм виробітку.

Чисельність робітників, що зайняті обслуговуванням устаткування, розраховується за формулою:

(4.3)

де n_о – кількість об’єктів устаткування (машин, верстатів, агрегатів), що обслуговуються;

n_зм – кількість змін на добу;

N_обс – норма обслуговування - кількість об’єктів на одного робітника;

К_я – коефіцієнт переводу явочної чисельності у спискову, який розраховується за формулою:

(4.4)

де f – плановий процент невиходів робітників на роботу.

Чисельність робітників, для яких неможливо встановити норми та розрахувати трудомісткість робіт, визначається по кількості робочих місць:

Ч_пл = n_{рм ×} n_{зм ×} К_я , (4.5)

де n_рм - кількість робочих місць.

Чисельність ІТП та службовців визначається на основі аналізу діяльності, структури підрозділів, функціонально-посадових обов’язків та типових штатних розкладів по галузі господарювання.

Для складання плану зростання продуктивності праці використовуються як абсолютні показники, що характеризують рівень продуктивності праці, так і відносні, які визначають динаміку їх росту.

На практиці застосовуються такі методи вимірювання і показники рівня продуктивності праці (рис.4.1).

Метод прямого розрахунку, за яким плановий рівень продуктивності праці (Пtпл) визначається шляхом поділу запланованого обсягу випуску продукції (Впл) на планову чисельність промислово-виробничого персоналу (Чпл) або робітників .

Прямий

Обернений

Показники продуктивності праці

Пt – продуктивність праці

B – обсяг продукції (послуг)

ч – чисельність працюючих

TeВ – трудовитрати в годинах на весь обсяг продукції

t - трудомісткість виготовлення одиниці продукції

Виробіток

Пt; = Пt

Трудомісткість

= t

Показники рівня виробітку

Вартісні

Натуральні

Трудові

Рис.4.1. Методи вимірювання та показники рівня продуктивності праці.

Методом прямого розрахунку визначається:

Середньорічна продуктивність праці (середньорічний виробіток)

Пt_річ = . (4.6)

Середньоденна продуктивність праці

Пt_д = , (4.7)

_{де – кількість виготовленої продукції за рік одним працівником;}

Т – час, визначений для випуску даної продукції (дн.).

Середньогодинна продуктивність праці

Пt_год =, (4.8)

де - кількість виготовленої продукції за день одним працівником;

Т_зм – час робочої зміни (год.).

З метою характеристики динаміки росту продуктивності праці у вартісному або натуральному виразі (І_пt) вживається формула:

I_пt = , (4.9)

де Пt₁, Пt₀ - відповідно виробіток у базовому та плановому періодах.

Обернений метод виконується для розрахунку трудомісткості (t)

t = , (4.10)

де B – обсяг продукції за рік;

TeB – трудовитрати в годинах на весь обсяг продукції.

Ріст продуктивності праці характеризується абсолютним або відносним зниженням трудомісткості (Те, I_те).

Те = Те₀ × Те₁ (4.11)

I_те = , (4.12)

де Те₀, Те₁ - трудомісткість відповідно у базовому та плановому періодах.

Залежність між показниками виробітку (в) і трудомісткістю (t) можна виразити формулами:

в% = ( (4.13)

t% = , (4.14)

де в - відсотки збільшення виробітку;

t - відсотки зниження трудомісткості.

Зростання продуктивності праці за рахунок:

1. Збільшення обсягу виробництва та зміни чисельності робітників:

Тt = , (4.15)

де В - відсоток приросту обсягу продукції, що виконується на підприємстві у даний період;

Р_п - відсоток зменшення чисельності робітників підприємства.

2. Збільшення питомої ваги кооперативних поставок продукції:

Пt = , (4.16)

де dk₁, dk₀- питома вага кооперативних поставок продукції підприємств відповідно у базовому і плановому періодах, %.

3. Ефективне використання фонду робочого часу:

Пt = × 100, (4.17)

де Т₁, Т₀ – ефективний річний фонд часу роботи одного робітника відповідно у базовому і плановому періодах.

4. Економії чисельності промислово-виробничого персоналу:

Пt = × 100, (4.18)

де Ч_абс – абсолютна економія чисельності промислово-виробничого персоналу, чол.;

Ч_п – чисельність промислово-виробничого персоналу у плановому періоді (коли зберігається базовий виробіток), чол.

Тести

1. Промислово-виробничий персонал підприємства – це:

а) сукупність всіх постійних працівників підприємства;

б) працівники основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв;

в) працівники основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних, управлінських підрозділів і лабораторій, складів, охорони, зайнятих основною діяльністю;

г) вірна відповідь відсутня.

2. Визначте, які працівники відносяться до непромислового персоналу:

а) ІТП заводоуправління;

б) прибиральниці їдальні;

в) охорона складів;

г) медсестра поліклініки;

3. Явочна чисельність персоналу:

а) дорівнює списковій;

б) менша, ніж спискова;

в) більша, ніж спискова.

г) вірної відповіді немає.

4. вкажіть характер залежності показників чисельності від продуктивності праці промислово-виробничого персоналу:

а) пряма залежність;

б) зворотна залежність;

в) немає залежності.

г) вірна відповідь відсутня.

5. Назвіть прямі методи розрахунку чисельності:

а) за трудомісткістю виготовлення продукції;

б) за нормами обслуговування устаткування;

в) за кількістю робочих місць;

г) корегування базової чисельності.

6. Доберіть вірну відповідь щодо визначення змісту вказаних показників:

а) стабільність або “відданість” персоналу ;

б) плинність персоналу;

в) рівень дисципліни ;

г) відповідність кваліфікації робітників рівню складності виконуваних ними робіт.

7. Продуктивність праці на підприємстві вимірюється на основі методів:

а) вартісного, натурального, трудового;

б) системного та комплексного підходу, методів спеціальних досліджень;

в) нормативного, пофакторного, екстраполяційного.

г) правильної відповіді немає.

8. До якої категорії робітників (керівники, спеціалісти, службовці, робітники) відносяться:

а) головний бухгалтер;

б) заступник головного механіка;

в) охорона;

г) кур’єр.

9. Кваліфікація – це:

а) вид трудової діяльності, здійснювання якої потребує комплексу спеціальних знань та практичних навичок;

б) вузький різновид трудової діяльності;

в) сукупність спеціальних знань та практичних навичок, які обумовлюють виконання завдань різної складності.

г) вірна відповідь відсутня.

10. Штатний розпис – це :

а) документ про працівників, що займають керівні посади на підприємствах;

б) внутрішній номативний документ, який визначає перелік посад, що є на даному підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їхніх місячних посадових окладів;

в) документ, який визначає різновид трудової діяльності в межах даної професії.

г) вірна відповідь відсутня.