3. Деталізація – використовується для розчленування явищ і процесів, що вивчаються для того, щоб упорядкувати аналіз і виявити вплив факторів на досліджуваний показник.

4. Балансовий прийом аналізу – використовується для взаємного зіставлення наявності ресурсів і потреби в них. Цей прийом полягає у встановленні рівноваги між декількома однорідними і взаємопов’язаними показниками з метою встановлення значення одного з них за відомих значень інших.

5. Ряди динаміки або динамічні ряди – даний прийом надає можливість вивчити зміни процесів та явищ за ряд періодів, виявити закономірності розвитку і відтворити їх у цифровій формі, для цього використовуються спеціальні показники: темпи зростання, темпи приросту, абсолютний приріст.

6. Перерахунок показників – полягає у коректуванні показника, який прийняли за основу порівняння.

7. Обчислення абсолютних і середніх величин – для виявлення закономірностей досліджуваних процесів, коли необхідно виділити загальні ознаки із сукупності і усунути випадкові.

8. Відносні величини – це проценти, коефіцієнти, індекси, бали, пункти. Їх визначають при визначенні співвідношення між абсолютними величинами, і використовують при розрахунку рівня виконання плану, структури продукції та інтенсивності.

9. Графічний – полягає у наочному зображенні показників, що дає можливість більш доступно і зрозуміло проаналізувати економічні явища.

10. Прийом експертних оцінок або економічної діагностики.

11. Прийом мозкових атак – використовується у тому випадку, коли не має достатньої інформації для вивчення того чи іншого економічного явища, для виявлення факторів, які викликали певне відхилення. Цей прийом являє собою узагальнення оцінок експертів, що стосуються перспектив розвитку субєкта господарювання.

12. Елімінування - це виключення впливу одних факторів з метою встановлення впливу інших, застосовується для розрахунків впливу факторіальних ознак на результативні ознаки. Найбільш поширеними способами елімінування є:

• спосіб ланцюгових підстановок

• спосіб різниць

Елімінування використовується у факторному аналізі.

Факторний аналіз це – методика комплексного і системного вивчення та виміру впливу факторів на величину результативного показника.

Типи факторного аналізу:

• детермінований (функціональний)

• стохастичний (кореляційний)

• прямий (дедуктивний)

• обернений (індуктивний)

• одноступеневий

• багатоступеневий

• статичний

• динамічний

• ретроспективний

• перспективний

Детермінований – являє собою методику дослідження впливу факторів, зв’язок між якими і результативним показником носить функціональний характер, тобто результативний показник може бути відображений як добуток, частка або алгебраїчна сума факторів.

Стохастичний (кореляційний) – методика дослідження впливу факторів, зв’язок яких з результативним показником є неповним тобто кореляційним.

Прямий – дослідження дедуктивним способом від загального або результативного показника до часткового факторного показника.

Обернений – здійснюється дослідження причинно-наслідкових зв’язків способом логічної індукції, тобто від часткових показників до загальних.

Одноступеневий – використовується для дослідження впливу факторів одного рівня без деталізації їх на складові частини.

Багатоступеневий – проведення деталізації факторів з розподілом їх на складові частини.

Статичний – застосовується при визначенні впливу факторів на результативний показник, станом на певну дату дослідження.

Динамічний – застосовується при дослідженні причин зміни результативного показника в динаміці за ряд років.

Ретроспективний - застосовується при визначенні причин зміни результативного показника за минулі періоди.

Перспективний – застосовується при дослідженні поведінки факторів і результативного показника в перспективі розвитку.

Завдання факторного аналізу:

• Вибір факторів, які мають визначати вплив на досліджувані результативні показники.

• Класифікація і систематизація факторів з метою забезпечення можливості використання системи показників

• Визначення форми залежності між факторними результативними показниками

• Моделювання взаємозв’язку між результативними і факторними показниками

• Розрахунок впливу факторів і оцінка ролі кожного з них у відхиленні значення результативного показника.

До способів виміру впливу факторів на результативний показник в детермінованому аналізі відносять:

• спосіб ланцюгових підстановок

• абсолютних різниць

• індексний спосіб

Спосіб ланцюгових підстановок полягає в поступовій заміні планової або базової величини факторів, їх фактичною величиною. Заміна ця проводиться послідовно (тобто замінюється лише один фактор, інші залишаються незмінні).

Особливості застосування прийому Ланцюгових підстановок:

1. Визначають відхилення фактичної величини результативного показника від його планового чи базового.

2. Встановлюють залежність між окремими факторними показниками і результативним у вигляді розрахункової формули.

3. проводять послідовну заміну базисної чи планової величини факторних показників їх фактичною величиною. Виконують всі математичні дії передбачені формулою.

4. від отриманого результату віднімають попередній, різниця покаже величину впливу зміни факторного показника на зміну результативного.

5. заміна базової або планової величини фактора фактичною називається – підстановкою число підстановок дорівнює числу досліджуваних факторів. Послідовність підстановок не може бути довільною, спочатку підставляють кількісні показники, а потім якісні.

6. Перевірка розрахунків проводиться на основі складання балансу відхилень: Загальне відхилення результативного показника повинно дорівнювати алгебраїчній сумі впливу кожного фактора на його результат.