3. Ефективність діяльності крс України

Незважаючи на посилення окремих етапів контролю, слід констатувати, що кількість фінансових порушень з року в рік не зменшується. Результати діяльності Державної контрольно-ревізійної служби свідчать про динаміку зростання сум виявлених збитків і фінансових порушень в цілому.

Ефективність контролю за економним і цільовим витрачанням бюджетних коштів, станом збереження державного і коммунального майна залежить від комплексності його здійснення, своєчасності й повноти реалізації заходів для відшкодування завданих державі збитків, усунення причин, що призвели до фінансових втрат. Більшість із цих функцій покладено на Державну контрольно-ревізійну службу.

Ефективність контрольно-ревізійної роботи багато в чому залежить від рівня кваліфікації ревізорів, які повинні мати належну теоретичну підготовку, значний практичний досвід, як професійний так і життєвий досвід, вміти орієнтуватися в найскладніших ситуаціях.Сучасному ревізору одних лише бухгалтерських знань недостатньо. В зміст поняття спеціальних ревізорських знань включається: теорія контролю і галузева ревізія, теорія та галузевий облік, аналіз господарської діяльності, бухгалтерська експертиза, кримінологія та криміналістика, тобто сукупність знань, які отримано в результаті спеціальної підготовки.

Систему контролю можна вважати ефективною тільки тоді, коли вона забезпечує при найменших витратах досягнення намічених цілей. Ефективність контролю залежить від: точного визначення його завдань; правильного планування роботи; участі в ньому усіх служб управління; від використання в комплексі різних видів, форм та методів контролю; систематичного підвищення ділової кваліфікації кадрів; чітко налагодженої інформації про чинність законодавчих актів; правильної взаємодії контролюючих та правоохоронних органів; налагодження зв'язків відомчих контролерів з органами служби; дійового контролю за виконанням рішень, прийнятих за матеріалами контролю; постійного вивчення передового досвіду організації ревізійної роботи і її розповсюдження: удосконалення методики здійснення контролю.

Критеріями ефективності контролю є також фактори, які призначені для визначення ступеня досягнення поставлених цілей:

а) витрати часу на здійснення контролю (чим менше витрачається суспільно корисної праці, тим більш ефективним вважається контроль);

б) витрати коштів на здійснення контролю (вони повинні бути мінімальними);

в) організаційні витрати, які характеризуються кількістю людей, яких відривають від продуктивної праці для здійснення контролю (чим менше засідань, рад, зборів витрачається на контроль, тим він ефективніший);

г) кількість та цінність інформації для потреб управління, яка отримується в результаті контролю.

Поряд з визначенням загальної ефективності контрольно-ревізійної діяльності можна оцінювати ефективність проведених ревізій за допомогою такої моделі: а) чи усунено виявлені раніше господарські порушення; б) чи притягнуто порушників до відповідальності; в) чи відшкодовано нанесену підприємству матеріальну шкоду; г) чи вжито заходи з попередження виявлених порушень. В найбільш загальному вигляді ефективність проведених ревізій можна представити як співвідношення правильно і неправильно проведених ревізій. Використання такого показника вимагає перевірки та оцінки кожного акту проведеної ревізії.

Критерієм оцінки результативності проведеної ревізії, є характеристика того, який був досягнутий результат. Критерієм ефективності проведеної ревізії є її вплив на зменшення числа або ліквідація крадіжок, недостач та безгосподарності, а у більш широкому розумінні - повне забезпечення та збереження майна підприємств. Ці показники характеризують соціальну ефективність ревізії. Профілактична діяльність ревізора визначається метою

попередження порушень та безгосподарності, направлена на виявлення та усунення обставин, що сприяють їх здійсненню, а також підвищення правосвідомості ревізуємих.

Для підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи необхідно застосувати наступні заходи:

1. Розробити стратегічні завдання діяльності Державної контрольно-ревізійної служби. Основні зусилля апарату повинні бути спрямовані на вирішення стратегічних завдань національної економіки. В залежності від реальної ситуації, що сформувалася в країні стосовно збереження державної власності, використання бюджетних коштів, суспільних соціальних нормативів та стратегічних напрямів розвитку національної економіки, повинні визначатися стратегія та технологія здійснення контрольно-ревізійних операцій .

2. Визначити своєчасність проведення ревізій і перевірок. Кількість ревізій стосовно виробничо-господарських об’єктів, установ, згідно з законодавством, носить в Україні плановий, регламентований характер. /1, 2009Однак, в реальній практиці можуть відбуватися процеси, які не відповідають запланованим заходам і потребують більш швидкого вирішення. В цих випадках керівництво структурних підрозділів контрольно-ревізійних управлінь повинно приймати гнучкі рішення щодо здійснення ревізій і перевірок на закріплених за ними об’єктах. Крім того, основою для здійснення контрольно-ревізійних операцій є звернення слідчих органів, органів виконавчої влади тощо .

3. Орієнтуватися на результати діяльності Державної контрольно- ревізійної служби. Основним джерелом підвищення ефективності діяльності Контрольно-ревізійної служби є більш повне використання інформації про результати ревізій і перевірок, доведення їх до органів виконавчої і законодавчої влади .

Це повинно проявлятися у злагодженій діяльності її з Міністерством фінансів, податковою адміністрацією, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки України, виконавчими та законодавчими органами влади.

4. Усунути причини, що призвели до відхилень чинного законодавства з питань збереження державної власності та бюджетних коштів потребує додаткового дослідження в напрямах оцінки їх розповсюдженості та значимості для національної економіки. Найбільш масові причини порушень чинного законодавства пов’язані із недосконалістю законодавчої бази. Важливим є доведення такої інформації до законодавчих органів влади з прогнозами можливих втрат держави в тих випадках, якщо своєчасно не буде прийнято необхідних рішень в змінах законодавчої бази.

5. Підвищити ефективності фінансового контролю для подолання проблеми недосконалості чинних нормативно – правових актів, що регулюють діяльність працівників контрольно-ревізійної служби, підрозділів внутрішнього фінансового контролю, міністерств, інших центральних органів виконавчої бази.

Для виконання зазначеного завдання необхідно забезпечити :

а) чітку координацію в часі діяльності Головного контрольно-ревізійного управляння з роботою Кабінету Міністрів України, спрямованою на аналіз і переоцінку окремих сфер і питань соціальної та економічної діяльності в системі державного управління;

б) дієву взаємодію органів Державної контрольно-ревізійної служби з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохо-ронними органами;

в) широке застосування профілактичних заходів для попередження грубих фінансових правопорушень.