Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
вопросы и ответы.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
16.11.2018
Размер:
437.25 Кб
Скачать

64 Джерела формування резерву під кредитні ризики

Залежно від джерел покриття резерви поділяють на:

- спеціальні;

- загальні.

Джерелами формування спеціальних резервів є витрати. При чому спеціальні резерви можуть бути сформовані як за відсотковим співвідношенням, так і за твердою сумою. Різновидом спеціальних резервів є індивідуальний резерв, який формується у розмірі 100% від загальної суми заборгованості. Спеціальні резерви створюються для відшкодування можливих збитків за кредитами банків та іншими активами.

Джерелом формування загальних резервів є нерозподілений прибуток. Загальні резерви є необхідним доповненням до спеціальних. Загальні резерви формуються за рішенням загальних зборів банку на різні види ризику за рахунок прибутку комерційних банків, який залишився після сплати дивідендів, а спеціальні резерви відносяться на витрати комерційних банків. Загальні резерви збільшують розмір власних коштів комерційних банків, а спеціальні – зменшують.

Загальні резерви створюються для відшкодування можливого непередбаченого ризику.

Основні спеціальні резерви створюються за всіма видами активів у необхідних сумах. Види спеціальних резервів:

- під знецінення боргових цінних паперів;

- під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам;

Щодо практики формування спеціальних резервів слід зазначити, що у світі є два підходи: індивідуальний та портфельний. Індивідуальний підхід до резервування передбачає створення конкретного, спеціального резерву на кожний випадок навіть однотипних активних операцій. Тобто у разі наявності в банку, наприклад, 10 виданих кредитів резерв буде формуватися за кожним кредитом окремо.

. Портфельний підхід передбачає визначення сукупного розміру необхідного резерву за всім портфелем однотипних активних вкладень. Тобто резерв у такому випадку формуватиметься за всім портфелем одразу і реальну балансову вартість окремого кредиту визначити буде неможливим внаслідок знеособленості резерву. Таким чином, кожний підхід має свої переваги та недоліки.

67/68 Крім того, сільськогосподарським підприємствам може надаватися кредит на оплату худоби та птиці, які вирощені в приватних господарствах на договірних умовах. Ці кредити також можуть видаватися в готівковій формі або шляхом перерахування грошей на поточні рахунки майбутніх здавачів сільськогосподарської продукції. Розмір кредиту визначається в процентах (як правило, це 50% від суми укладених договорів).

Надається цей кредит у вигляді грошових авансів на придбання інвентаря, матеріалів, засобів малої механізації, необхідних для виробництва сільськогосподарської продукції на договірній основі.

Погашається кредит у міру здачі громадянами сільськогосподарської продукції.

16. Критерії оцінювання кредитного ризику: репутація, можливість, капітал, умови, застава

Кредитний ризик — це ризик несплати у визначений строк основного боргу і процентів за позичками, що належать кредитору.

При визначенні кредитного ризику необхідно враховувати такі фактори, як:

— репутація;— можливість;— капітал;— умови;— застава.

Репутація полягає у бажанні і рішучості позичальника погасити свої зобов’язання перед банком. Репутацію позичальника банкір може визначити тільки тоді, коли він достатньо добре через особисті стосунки вивчив клієнта.

Можливість — це здатність позичальника отримати гроші за своїми активними операціями і конкретними проектами, що будуть прокредитовані, ефективно керувати грошовими потоками, з тим щоб забезпечити повне і своєчасне погашення кредитної заборгованості і процентів по ній.

Капітал. Цей фактор означає, що потенційний позичальник повинен мати певну суму власного капіталу, яка буде використана в проекті, що кредитуватиметься. Інакше кажучи, позичальник мусить розділити кредитний ризик з банком.

Для світової банківської практики характерно, що частка власного капіталу позичальника у фінансуванні проекту традиційно становить близько 30 % його вартості, 70 % вартості проекту банк кредитує.

Умови. Згідно з цим фактором банкір мусить добре знати стан місцевої, регіональної і національної економіки, а також умови господарювання позичальника, здійснювати їх періодичний огляд і прогнозування.

Неоднакові економічні умови та прогнози для окремих галузей господарства свідчать про те, що критерії для надання позичок мають бути різними.

Застава. Надійне забезпечення кредиту у формі застави може подолати слабкість інших параметрів кредитної угоди. Однак банкіру необхідно звертати увагу на якість застави, її юридичне оформлення, співвідношення між вартістю застави і позички і як часто ця вартість змінюється.