Методичні рекомендації.

Необхідно привести визначення поняття референдуму та його природу, показати його відмінність від плебісциту. Висвітлити значення безпосередньої демократії у здійсненні влади народу, привести види безпосередньої демократії, як вони втілюються у життя в нашій державі.

Базуючись на відповіднім законодавстві назвати види референдумів, вказавши, що є його предметом. Показати, що являє собою дорадче опитування громадян, механізм його проведення, а також правові наслідки.

По другому питанню слід назвати і проаналізувати не тільки ті питання, що виносяться на Всеукраїнський референдум, а й ті, які не можуть на нього виноситись.

Розкрити порядок призначення референдумів по ініціативі Президента України, а також на вимогу громадян. Показати як практично реалізуються ці вимоги відповідно до Закону.

Проаналізувавши відповідні норми Закону, висвітлити порядок підготовки проведення референдумів, порядок голосування та визначення підсумків референдумів. При цьому слід вказати, що існує декілька досить важливих моментів, які істотно відрізняють цей процес від виборів народних депутатів України і Президента України. При виконанні курсової роботи необхідно посилатися на ЗМІ, що містять публікації стосовно референдумів, які були проведені в Україні за часів її незалежності.

Тема №13. Конституційно-правовий статус політичних партій в україні. План.

Вступ.

Становлення багатопартійності і політичний плюралізм в Україні.

Поняття політичної партії, порядок її створення та припинення діяльності.

Загальна характеристика діяльності політичних партій, їх функції.

Взаємовідносини держави і політичних партій.

Діяльність політичних партій за місцем проживання автора (за матеріалами ЗМІ).

Висновки.

Законодавство та література.

Конституція (Основний Закон) України. - Київ, 1996.

Закон України “Про політичні партії в Україні” від 5 квітня 2001р. // ВВР. – 2001. – - №23. - ст.118.

Закон України “Про об’єднання громадян” // ВВР. – 1992. - №34. - Ст.504; Урядовий кур’єр. – 2001. - №142. – 9 серпня.

Положення “Про порядок легалізації об’єднань громадян” від 26.02.93 р. № 140 // ЗП Уряду України. – 1993 .– № 7.

Постанова “Про порядок справляння і розміри збору за реєстрацію об’єднань громадян” від 26.02.93 р. № 143 // ЗП Уряду України. – 1993 .– № 7.

Положення “Про порядок реєстрації символіки об’єднань громадян” від 26.02.93 р. № 144 // ЗП Уряду України. – 1993 .– № 7.

Положення “Про порядок реєстрації філіалів, відділів, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організації закордонних держав в Україні” від 26.02.93 р. № 145 // ЗП Уряду України. – 1993 .– № 7.

Аніщук В. Форми правового забезпечення діяльності політичних партій в Україні // Право України. – 2000. - №2.

Білоус А. Політичні об’єднання України. - К.: Україна, 1993.

Болдирєв О.В. Перша спроба організації української політичної партії // Український історичний журнал. – 1995. – № 6.

Веденеев Ю.А. Политические партии в избирательном процессе: правовые иллюзии и юридические реальности // Государство и право. – 1995. – № 7.

Головко О. Громадсько-політичний рух Дніпропетровщини // Право України. – 1999. - №4. – С.113.

Костицький В. Політичні партії у системі “громадянське суспільство і держава” // Право України. – 1995. – № 12.

Кравченко В.В. Конституційне право України навчальний посібник.- Вид. 6-те, виправл. та доповнен.- Атака, 2007.-592с.

Лапаева В.В. Становление многопартийности в России. // Государство и право. – 1995. – № 6.

Мельниченко В. Політичні партії на правовій орбіті // Віче. – 1996. – №12.

Рубанник В.Е. К вопросу об утверждении многопартийности в политической системе Украины // Проблемы законности. – 1995. – № 29.