51

Методичні рекомендації до написання курсових робіт

Виконання курсової роботи з навчальної дисципліни “Цивільне процесуальне право” є обов’язковим компонентом навчального процесу та формою контролю знань і вмінь студентів заочної форми навчання.

Курсова робота – це самостійна письмова студентська робота дослідницького характеру. Виконуючи курсову роботу, студент досліджує визначену проблему, вивчає нормативні документи, реалізує навички аналізувати наукову та навчальну літературу, критично її оцінювати, висловлювати і аргументувати власні думки, робити виважені висновки.

Варіант курсової роботи студент визначає за номером свого прізвища у списку академічної групи. Студент має право з дозволу завідувача кафедри обрати іншу тему, яка його зацікавила, за умови, що така тема не виходить за межі навчальної програми з дисципліни “Цивільне процесуальне право України”. Самовільна зміна теми курсової роботи після її затвердження без дозволу наукового керівника та завідувача кафедри не дозволяється.

Обрана тема курсової роботи реєструється на кафедрі, а за студентом закріплюється науковий керівник з числа науково-педагогічного складу кафедри. Науковий керівник надає допомогу у виборі теми, розробці плану курсової роботи, доборі літератури, визначенні методології та методів дослідження, здійснює консультування з питань змісту та організації написання курсової роботи, контролює її виконання, надає відзив на здійснену роботу.

Курсова робота виконується машинописним способом або може бути написана власноручно. Обсяг роботи – у межах 30-35 сторінок друкованого тексту на стандартних аркушах паперу формату А4, які скріплюються між собою по лівому широкому краю поля. Усі сторінки необхідно пронумерувати. На останній сторінці слід поставити дату виконання контрольної роботи і особистий підпис виконавця. Робота виконується акуратно, рукописний текст має бути розбірливим. Обов’язково залишаються поля для зауважень і заміток рецензента. Обкладинка роботи оформлюється стандартно, згідно із зразком титульного аркуша контрольної роботи, що наведений у додатку. Копії цивільних справ і окремих процесуальних документів, зразки (чи проекти) процесуальних документів мають бути розміщені після висновків (у “Додатках”).

Підготовка і захист курсової роботи включає такі етапи: 1) визначення теми курсової роботи та її реєстрація на кафедрі; 2) складання бібліографічного списку за обраною темою; 3) вивчення навчальної та наукової літератури, нормативних актів, матеріалів з практики; 4) складання і узгодження з науковим керівником плану роботи; 5) написання курсової роботи та її оформлення; 6) подання курсової роботи на кафедру для рецензування; 7) захист курсової роботи.

Структура курсової роботи повинна мати такі елементи: вступ, основну частину, висновки, додатки, список використаних джерел та літератури. Тексту має передувати зміст.

Вступна частина курсової роботи повинна відображати сутність і стан дослідженості наукової проблеми (теми) та її значущість, підстави та вихідні дані для розробки теми, обгрунтування необхідності проведення дослідження.

Виконання курсової роботи передбачає дотримання вимог, якими є:

• визначення актуальності теми;

• чітка характеристика предмета, мети і завдань, методів дослідження;

• аналіз відповідних нормативних джерел, матеріалів юридичної практики, монографічних і періодичних видань з теми;

• узагальнення та обгрунтування результатів дослідження, наявність висновків до кожного розділу та роботи в цілому.

Актуальність – обов’язкова вимога до курсової роботи. Висвітлення і обгрунтування актуальності теми курсової роботи повинно бути достатньо стислим і вбирати такі характеристики: сутність проблеми дослідження; соціальну значущість проблеми дослідження; значення для подальшого розвитку юридичної науки і практики; доцільність роботи, її новизну. Обгрунтовуючи актуальність теми, слід визначити стан її наукової розробки, для чого складається стислий огляд наукової літератури. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Обов’язковими кваліфікаційними ознаками курсової роботи є формулювання об’єкта і предмета дослідження.

Об’єкт дослідження – це частина об’єктивної реальності, процес або явище, які породжують проблемну ситуацію і визначені (обрані) для вивчення. Визначаючи об’єкт, треба знати відповідь на запитання: що розглядається?

Предмет дослідження вужчий, ніж об’єкт, він міститься у межах об’єкта. Іншими словами, об’єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об’єкті має наукове пояснення.

З об’єктом і предметом дослідження пов’язана його мета, яку формулюють конкретно, точно висловлюючи те основне, що прагне здійснити дослідник. Метою дослідження зумовлюється його кінцевий результат, який передбачає вирішення проблемної ситуації.

Сформульована мета конкретизується у завданнях дослідження, які повинні включати такі складові:

• вирішення теоретичних питань, що входять до загальної проблеми (об’єкта) дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів);

• усебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення особливостей тощо;

• розробка та обгрунтування пропозицій щодо використання результатів дослідження у практичній діяльності юристів, навчально-методичному процесі, наукових дослідженнях.

Отже, тема, об’єкт і предмет, мета і завдання дослідження перебувають у нерозривному зв’язку. Важливо зазначити, що завдання дослідження не повинні бути глобальними. Вони покликані “працювати” на мету дослідження. Не слід також захоплюватися їх кількістю, це призводить до громіздкості роботи й неповного їх вирішення. Доцільно ставити завдання як прикладні, так і теоретичні.

Завдання дослідження складається як перелік дій: “вивчити…”, “проаналізувати…”, “встановити…” та ін. Формулювати завдання слід якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення становитиме зміст розділів курсової роботи. Це важливо і тому, що назви розділів роботи мають відповідати конкретним завданням, а в подальшому і результатам дослідження.

Далі подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначати їх застосування.

У вступній частині слід також стисло охарактеризувати структуру курсової роботи.

Основна частина курсової роботи – це головний її підрозділ, який розкриває основний зміст дослідження. Матеріал має містити також дискусійні питання, пов’язані з переглядом усталених поглядів та уявлень, оригінальні погляди автора на вирішення проблеми.

Основна частина магістерської роботи складається з розділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обгрунтуванням застосованих методів дослідження. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.

У висновках курсової роботи викладають найбільш важливі наукові та прикладні результати дослідження. Формулюють також рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. Висновки мають форму синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації. Висновки не повинні підмінюватися механічним підсумовуванням висновків, що наводилися в кінці розділів, а мають містити те нове, суттєве, що становить підсумкові результати дослідження.

Наприкінці курсової роботи слід подати список використаної літератури, оформлений відповідно до вимог.

Курсова робота оцінюється за її змістом, ступенем самостійності, обґрунтованістю основних положень, висновками. Обов’язковим елементом виконання курсової роботи є складання відповідних процесуальних документів, використання матеріалів з юридичної практики.

Якщо робота повертається на доопрацювання, студент повинен виконати її повторно повністю або зазначену частину, враховуючи при цьому вказані недоліки. Студенти, які порушили умови виконання курсової роботи, до захисту курсової роботи не допускаються.