- •Вивчення приладів для виміру термодинамічних параметрів
- •1.1 Загальні вказівки
- •Лабораторна робота 2 визначення ізобарної теплоємності газів
- •2.1 Загальні вказівки
- •2.2 Методика проведення експерименту
- •2.3 Опрацювання опитних даних
- •Лабораторна робота 3 визначення показника адіабати повітря
- •2.1 Загальні вказівки
- •3.2 Методика проведення експерименту
- •3.3 Методика опрацювання досвідчених даних
- •Лабораторна робота 4 визначення ступеня сухості вологої насиченОї паРи
- •4.1 Загальні вказівки
- •4.2 Методика проведення експерименту
- •4.3 Методика визначення ступеня сухості
- •4.4 Вимоги до звіту
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 5
- •Визначення параметрів вологого повітря
- •5.1 Загальні вказівки
- •5.2 Методика проведення експерименту
- •5.3 Методика визначення параметрів вологого повітря по
- •5.4 Вимоги до звіту
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 6 визначення коефіцієнта теплопровідності твердого тіла
- •6.1 Методика проведення експерименту
- •6.3 Вимоги до звіту
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 7 дослідження процесу тепловіддачі при вільному руху теплоносія
- •7.1 Загальні вказівки
- •7.2 Методика проведення експерименту
- •7. 3 Методика опрацювання опитних даних
- •7. 4 Вимоги до звіту
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 8 визначення коефіцієнта випромінювання та ступеня чорнуватості твердого тіла
- •8.1 Загальні вказівки
- •8. 2 Методика проведення експерименту
- •8. 3 Методика опрацювання опитних даних
- •8.4 Вимоги до звіту
- •Контрольні питання
Лабораторна робота 2 визначення ізобарної теплоємності газів
Ціль роботи - засвоїти методи експериментального визначення й практичного використання теплоємності газів (на прикладі повітря).
2.1 Загальні вказівки
Перед виконанням лабораторної роботи вивчите дійсні методичні вказівки, що відповідають поділи [3,4], підготуйте відповіді на контрольні питання і заготовте бланк звіту.
У теплотехниці при розрахунку кількості теплоти в процесі зміни стана тіла необхідно знати його теплоємність. Теплоємність чисельно дорівнює кількості теплоти, що необхідно повідомити тілу, щоб у даному процесі при даних параметрах змінити його температуру на 1К. У практичних розрахунках використовують питомі значення теплоємності.
У залежності від кількісної одиниці, до котрого її відносять, розрізняють масову Сm (кДж/(кг·К), об'ємну Сv (кДж /(м3·К) і молярну Сμ (кДж /(кмоль·К) питомі теплоємності.
Таким чином, питома теплоємність залежить від кількісної одиниці, до котрої її відносять, природи тіла, характеру процесу зміни стана і параметрів стана тіла. Для газу теплоємність може розглядатися в даному процесі як функція температури і тиску. Теплоємність ідеальних газів не залежить від тиску, для багатьох реальних газів удалині від лінії насичення вона також рахується тільки функцією від температури. Це ставиться до азоту, кисню, повітря й інших газів при умовах, близьких до нормального.
Під щирою теплоємністю розуміють її значення, що відповідає визначеній температурі. Щира питома масова теплоємність - це відношення питомої теплоти при нескінченно малій зміні стану в даному процесі (dq) до зміни температури (d)
(2.1 )
де - відповідно теплоємності в довільному, изобарному і изохорному процесах.
У кінцевому процесі відношення теплоти q до зміни температур ΔТ = Т2 - Т1 називають середньою теплоємністю , середню теплоємність в інтервалі температур Т1 ÷ Т2 визначають по формулі
, (2.2)
- визначають по таблицях відповідно при температурах Т2 і Т1.
Розмір теплоємності залежить від характеру процесу. При термодинамічному аналізі і теплотехнічних розрахунках особливе місце займають ізобарна Ср і изохорна СV теплоємності. Для ідеальних газів їх значення достатньо для визначення внутрішньої енергії і ентальпії.
Зміна внутрішньої енергії визначається по формулі
ΔU = U2 - U1 = СV ( Т2 - Т1). (2.3)
Зміна ентальпії
Δ i = i2 - i1 = Ср ( Т2 - Т1). (2.4 )
Зв’язок між Ср і СV установлюється за законом Майєра
Ср = СV + R,
СV = Ср - R, (2.5)
Ср - СV = R,
де R - газова постійна.
Значення Ср і СV для ідеальних газів визначаються молекулярно-кінетичною теорією , більш точно воно визначається за допомогою спектроскопічних методів, заснованих на застосуванні квантової фізики.