- •11.1. Інженерні методи визначення втрат тиску в трубопроводах св
- •Значення кінематичної в’язкості деяких газів [1]
- •Значення поправного коефіцієнта [2]
- •Значення поправного коефіцієнта с
- •Методи аеродинамічного розрахунку механічних св
- •Рекомендовані швидкості повітря без твердих домішків в трубопроводах св будинків різного призначення [4]
- •Рекомендовані швидкості повітря (без твердих домішок) на ділянках, в пристроях і устаткованні св [7]
- •Особливості аеродинамічного розрахунку
- •Значення поправних коефіцієнтів на температуру повітря [9]
- •Діаметри отворів діафрагм для повітропроводів круглого поперечного перерізу [5]
- •Аеродинамічний розрахунок повітропроводів системи вентиляції за питомими втратами тиску на тертя
- •11.4. Аеродинамічний розрахунок трубопроводів систем
- •Розрахункові величини для проєктування систем транспортувальної вентиляції
- •Значення середньої відносної швидкості за стійкого руху частинок подрібненої деревини в горизонтальному повітропроводі і коефіцієнта [7]
- •Значення /d для металевих повітропроводів при переміщенні по них пилових частинок різних речовин [11]
- •Значення /d для металевих повітропроводів при переміщенні по них деревинних відходів [3]
- •Аеродинамічний розрахунок системи транспортувальної вентиляції
- •11.5. Аеродинамічний розрахунок системи природної
- •Література до розділу 11
Значення /d для металевих повітропроводів при переміщенні по них деревинних відходів [3]
d, мм |
Значення /d при швидкості повітря , м/с |
|||||||
0,1…3 |
3,1…6 |
6,1…9 |
9,1…12 |
12…15 |
15,1…18 |
18,1…21 |
21,1…25 |
|
100 |
0,327 |
0,263 |
0,243 |
0,232 |
0,225 |
0,221 |
0,217 |
0,214 |
110 |
0,29 |
0,233 |
0,215 |
0,206 |
0,2 |
0,196 |
0,193 |
0,19 |
125 |
0,247 |
0,199 |
0,184 |
0,175 |
0,17 |
0,167 |
0,164 |
0,162 |
140 |
0,215 |
0,173 |
0,159 |
0,152 |
0,148 |
0,145 |
0,143 |
0,141 |
160 |
0,181 |
0,146 |
0,135 |
0,129 |
0,125 |
0,123 |
0,121 |
0,119 |
180 |
0,157 |
0,126 |
0,116 |
0,111 |
0,108 |
0,106 |
0,104 |
0,103 |
200 |
0,137 |
0,11 |
0,102 |
0,097 |
0,094 |
0,092 |
0,091 |
0,09 |
225 |
0,119 |
0,095 |
0,088 |
0,084 |
0,082 |
0,08 |
0,079 |
0,078 |
250 |
0,104 |
0,084 |
0,077 |
0,074 |
0,072 |
0,07 |
0,069 |
0,068 |
280 |
0,09 |
0,073 |
0,067 |
0,064 |
0,062 |
0,061 |
0,06 |
0,059 |
315 |
0,079 |
0,063 |
0,058 |
0,055 |
0,054 |
0,053 |
0,052 |
0,051 |
355 |
0,067 |
0,054 |
0,05 |
0,048 |
0,046 |
0,045 |
0,045 |
0,044 |
400 |
0,058 |
0,047 |
0,043 |
0,041 |
0,04 |
0,039 |
0,038 |
0,038 |
450 |
0,05 |
0,04 |
0,037 |
0,035 |
0,034 |
0,034 |
0,033 |
0,033 |
500 |
0,044 |
0,035 |
0,032 |
0,031 |
0,03 |
0,03 |
0,029 |
0,029 |
560 |
0,038 |
0,031 |
0,028 |
0,027 |
0,026 |
0,026 |
0,025 |
0,025 |
630 |
0,033 |
0,026 |
0,024 |
0,023 |
0,023 |
0,022 |
0,022 |
0,021 |
710 |
0,028 |
0,023 |
0,021 |
0,02 |
0,019 |
0,019 |
0,019 |
0,018 |
800 |
0,024 |
0,02 |
0,018 |
0,017 |
0,017 |
0,016 |
0,016 |
0,016 |
900 |
0,021 |
0,017 |
0,016 |
0,015 |
0,014 |
0,014 |
0,014 |
0,014 |
1000 |
0,018 |
0,015 |
0,014 |
0,013 |
0,013 |
0,012 |
0,012 |
0,012 |
1120 |
0,016 |
0,013 |
0,012 |
0,011 |
0,011 |
0,011 |
0,011 |
0,01 |
1250 |
0,014 |
0,011 |
0,01 |
0,01 |
0,01 |
0,009 |
0,009 |
0,009 |
1400 |
0,012 |
0,01 |
0,009 |
0,009 |
0,008 |
0,008 |
0,008 |
0,008 |
1600 |
0,01 |
0,008 |
0,008 |
0,007 |
0,007 |
0,007 |
0,007 |
0,007 |
Коефіцієнт місцевого опору нормалізованих трійників систем вентиляції, при переміщенні через них пилових частинок різних речовин, рекомендується приймати по графічних залежностях, які зображені на рис. 11.4 і 11.6.
Рис. 11.4. Коефіцієнти місцевого опору нормалізованого трійника з кутом відгалуження 45о
систем транспортувальної витікальної вентиляції
(при переміщенні через нього пилових частинок) [6]
Рис. 11.5. Коефіцієнти місцевого опору нормалізованого трійника з кутом відгалуження 30о
систем транспортувальної витікальної вентиляції
(при переміщенні через нього пилових частинок) [6]
Коефіцієнти місцевого опору трійників СВ, при переміщенні через них деревинних відходів, рекомендується приймати по табл. 12.49 [3].
Коефіцієнти місцевого опору відводів рекомендується приймати згідно даних табл.11.13.
Таблиця 11.13
Умовний коефіцієнт місцевого опору відводу під кутом 90о з радіусом заокруглення R = 2d [7]
Масова внутрішня концентра-ція суміші хр , кг/кг |
Значення |
|||||
при зміні напрямку потоку з горизонтального на вертикальний висхідний |
при зміні напрямку потоку з вертикального висхідного на горизонтальний |
|||||
тирса |
стружка |
щепа |
тирса |
стружка |
щепа |
|
0,5 |
0,48 |
0,48 |
0,49 |
0,71 |
0,71 |
0,67 |
1 |
0,6 |
0,61 |
0,62 |
0,95 |
0,95 |
0,91 |
2 |
0,72 |
0,74 |
0,77 |
1,23 |
1,22 |
1,18 |
3 |
0,79 |
0,82 |
0,85 |
1,37 |
1,37 |
1,32 |
4 |
0,83 |
0,85 |
0,9 |
1,45 |
1,45 |
1,42 |
5 |
0,86 |
0,89 |
0,94 |
1,51 |
1,52 |
1,48 |
5. Особливу увагу звертають на ув’язання втрат тиску у відгалуженнях від магістралі з наявним тиском у вузлових точках магістралі (допускається нев’язка до ±5 %).
Конусні діафрагми (рис. 11.7) допускається встановлювати на вертикальних ділянках повітропроводів відгалужень за умови, що переміщується сухий, незлипний і неволокнистий пил. За подібних умов допускається встановлення і шторкових діафрагм з дистанційним ручним приводом.
Для забезпечення допускних ув’язань втрат тиску допускається на ділянках відгалужень передбачати вставки повітропроводу меншого діаметра.
За неможливості використання конусної діафрагми і трубної вставки потрібно збільшити витрату повітря на ділянці.
Приріст витрати повітря додають до витрат кожної відповідної ділянки магістралі і розраховують відповідні втрати тиску.
Аеродинамічний розрахунок транспортувальної СВ виконують переважно в табличному вигляді (табл. 11.14).
Таблиця 11.14