Значення кінематичної в’язкості деяких газів [1]

Газ	10^4, м^2/с, при температурі
	0	20	50	100
Повітря	0,133	0,151	0,178	0,232
Метан	0,145	0,165	0,197	0,256
Етилен	0,075	0,086	0,104	0,138

Абсолютна шорсткість k матеріялу повітропроводів відповідає усередненій висоті виступів шорсткості в мм і приймається: для листової сталі (бляхи) і вініпласту – 0,1; для шлакогіпсових плит – 1,0; для цегляних необтинькованих каналів – 5 ... 10 ; для цегляних обтинькованих каналів - 3 ... 6 ; для гумових вентиляційних рукавів – 0,006 ... 0,01.

Якщо в формулі Дарсі-Вейсбаха (11.2) замінити величину питомими втратами тиску на подолання опору тертя , Па/м, то отримаємо залежність, яка використовується в інженерних методах розрахунків повітропроводів

, Па (11.9)

де – коефіцієнт, який враховує шорсткість матеріялу трубопроводу (табл. 11.2).

Таблиця 11.2

Значення поправного коефіцієнта [2]

Швидкість , м/с	, при в мм
	0,01	0,2	0,5	2	5	10	15	20
0,3	0,996	1,005	1,019	1,082	1,183	1,309	1,407	1,488
0,5	0,993	1,008	1,031	1,127	1,267	1,413	1,552	1,650
1,0	0,986	1,015	1,057	1,216	1,420	1,637	1,792	1,915
2,5	0,966	1,034	1,120	1,388	1,682	1,973	2,173	2,329
3	0,960	1,039	1,136	1,429	1,740	2,045	2,254	2,418
5	0,938	1,057	1,189	1,549	1,908	2,253	2,487	2,669
10	0,894	1,088	1,270	1,712	2,130	2,524	2,790	2,996
15	0,861	1,107	1,316	1,800	2,247	2,666	2,948	3,166

Величину R приймають по номограмах (наприклад, рис. 11.1, 11.2), або таблицях аеродинамічного розрахунку металевих круглих повітропроводів [3].

Рис. 11.1. Номограма для розрахунку сталевих повітропроводів круглого перерізу [4]

Рис. 11.2. Номограма для розрахунку сталевих повітропроводів прямокутного перерізу [4]

Номограми (рис.11.1, 11.2) побудовані для стандартного повітря з густиною 1,2 кг/м³ і температурою 20 ^оС. Втрати тиску за інших температур повітряних потоків можна розрахувати за формулою

, (11.10)

де С – поправний коефіцієнт (табл. 11.3).

Таблиця 11.3