1569 Рік – між вкл та Польським королівством укладено Люблінську унію. З’являється нова держава – Річ Посполита.

Умови:

1. Обирався спільний для двох держав король;

2. єдині для двох держав – сейм, сенат, грошова система;

3. польська та литовська шляхта отримувала право володіти землями в будь – якій частині держави;

4. ВКЛ зберігало свою печатку, герб, фінанси, адміністрацію, військо;

5. урядовою залишалась руська мова, а правовою основою – Литовський статут.

Наслідки:

1. Опинившися під владою кріпосницької й католицької Польщі, переважна більшість українських земель зіткнулися з загрозою для самого існування українців як окремої народності.

2. Внаслідок унії польські магнати і шляхта здобули великі можливості для привласнення українських земель, нещадного визиску селян і міщан та для духовного поневолення народу

3. Територія держави поділялась на шість воєводств: Руське, Белзьке, Волинське, Подільське, Брацлавське та Київське.

4. У кожному повіті впроваджувалися гродські та земські суди.

Отже, Люблінська унія 1569 р. мала відчутні негативні наслідки для українського народу, визначивши подальші процеси його суспільного розвитку: посилення національного гніту та зростання національно-визвольного руху.

Іі міні – модуль

Уклавши мир з хрестоносцями, домігшись нейтралітету Золотої Орди, Казимир ІІІ розпочав у 1349 році широкомасштабну експансіюв укр. землі. Ідеологічним підгрунтям вторгнення стало поширенння католицизму на Схід, саме тому король проголосив себе "щитом християнства", а завойовницький напад назвав хрестовим походом проти язичників – литовців та схизматиків – православних.

У 1366 році у боротьбі з Литвою Польща виборює Галичину і частину Волині.

Польське проникнення в укр. землі кардинально відрізнялось від литовського:

1. Польський уряд намагався зробити укр. землі своєю провінцією, нав’язуючи польське право та адміністративну систему;

2. витіснення православних шляхом утвердження католицизму;

3. у 1387 році на галицьких землях утворено Руське воєводство, яке згодом перетворилось на польську провінцію;

4. латина стає офіційною мовою;

5. всі привілеї та права надаються винятково польській шляхті та католицькому населенню.

Отже, польське проникнення в укр. землі наприкінці XIV – в середині XVІ дуже сильно відрізнялось від литовського. Українцям жилося набагато гірше, ніж при Литві. Якщо під час литовської інкорпорації українці жили як у себе вдома, то під час польської – вони жили у чужій країні з іншими правилами й правами.

Ііі міні – модуль

У 1449 році від Золотої Орди відокремились кримські татари і створили свою державу – Кримське ханство з правлячою династією Гіреїдів. Наприкінці XIV – на поч.XV століття економіка ханства розвивалась екстенсивним шляхом.

Проаналізуйте:"Землю, навіть найродючішу, вони (татари) не обробляють, задовольняючись тим, що вона сама їм приносить, тобто травою для годування худоби...".

В основі економіки лежало кочове скотарство і примітивне землеробство, що не забезпечувало ні потреб держави, ні прожиткового мінімуму місцевому населенню. Внутрішні потреби вирішували шляхом зовнішньої експансії.

З 1475 року Кримське ханство стає васалом Туреччини.

У 1448 році татари вперше вторглися на землі Поділля. На початку 80-х років XV татарська експансія розширюється і набуває рис систематичності (від 1450 до 1556 року було організовано 86 великих грабіжницьких походів на укр. землі).

Чому, на Вашу думку, татарам вдавалося так часто спустошувати укр. землі?

Українські землі були одним з основних об'єктів татарських набігів. Насамперед це зумовлено розташуванням Кримського ханства, яке було своєрідним плацдармом для розгортання експансії у глиб українських та російських земель. Крім того, польсько-литовська держава, у складі якої перебували тоді українські території, була невзмозі надійно захистити свої південні кордони. Прикордонні фортифікаційні споруди були в запустінні, гарнізони укріплених замків слабкі, наймане військо налічувало лише 4 тис. осіб і не могло ефективно протидіяти мобільній та численній татарській кінноті. Залучення до захисту південних кордонів шляхетського ополчення та магнатських надвірних загонів також не давало бажаного результату, а навіть ускладнювало ситуацію, ці формування, як правило, не заважали набігам, вступали у бій лише з тими татарськими загонами, які поверталися додому з награбованим і за викуп віддавали полонених і добро справжнім власникам. Така тактика не стільки блокувала татарські напади, скільки потурала їм.

Отже, з моменту виникнення Кримського ханства укр. землі стали для нього головним об’єктом експансії. Це було зумовлено тим, що:

1. Вирішували свої внутрішні економічні проблеми кримські хани шляхом зовнішньої експансії, тобто за рахунок грабунків.

2. Насамперед це зумовлено розташуванням Кримського ханства, яке було своєрідним плацдармом для розгортання експансії у глиб українських та російських земель

3. на початку XVI ст. армія КХ налічувала 100 тис. озброєних вершників

4. (Османська імперія)

5. Польсько-литовська держава, у складі якої перебували тоді українські території, була невзмозі надійно захистити свої південні кордони. Прикордонні фортифікаційні споруди були в запустінні, гарнізони укріплених замків слабкі, наймане військо налічувало лише 4 тис. осіб і не могло ефективно протидіяти мобільній та численній татарській кінноті.

Ці та інші чинники напр.XV – на поч.XVІ століття перетворили Кримське ханство на силу, яка своїми походами загрожувала життєдіяльності укр. земель і самому існуванню українського народа.