Економіка

Господарство:

Наприкінці XIV – в першій полвині XVІ століття змінюється економічна ситуація в Європі:

1. Кардинальна змінюється торговельна кон’юктура (у 1453 році занепадає головний постачальник зерна в Європу – Константинополь, - і центр експорту переміщується до Гданська);

2. занепало сільське господарство житниці Європи – Іспанії;

3. із відкриттям Америки та Індії небувало зростає попит на сільськогосподарську та промислову продукцію;

4. зростання попиту на продукти скотарства (воли почали певною мірою заміняти гроші) й землеробства.

Дана економічна ситуація призвела до:

1. Якісні зміни в техниці та технології господарювання (розширення асортименту сільськогосподарських культур – квасоля, петрушка, пастернак, селера, салат; поява водяних та вітряних млинів).

2. Зростаючи масштаби експорту гостро поставили питання про земельну власність, робочі руки та форми організації праці.

Внаслідок цього, зростає велике феодальне землеволодіння [Див Додаток 1]. В п.п. XVІ крупними землевласниками були понад 100 магнатських родин, а також тисячі шляхтичів.

Основні джерела зростання великих феодальних землеволодінь:

1. Великокнязівські дарування.

2. Захоплення феодалами общинних земель.

3. Купівля маєтків у інших власників.

4. Освоєння нових земель.

Реагуючи на потреби внутрішнього і зовнішнього ринку, феодали перетворили свої земельні володіння на фільварки – багатогалузеві господарчі комплекси, що базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян, були орієнтовані на товарно – грошові відносини, хоча і зберігали риси натурального господарства [Див. Додаток 2].

Відбуваються зміни і у містах:

1. Поглиблюється спеціалізація ремісництва.

2. Набули поширення ярмарки (Львів, Києв, Галич).

3. Виникли фахові ремісничі об’єднання – цехи.

4. Запроваджується Магдебурзьке право.

Отже, починаючи з XV століття на українському грунті дедалі більше приживаються елементи нової торговельної культури:

1. Продаж товарів у кредит, під заставу;

2. укладання торговельних контрактів;

3. з’являються векселі;

4. зароджується іпотечна система (зеилі здавались під заставу).

V міні – модуль

Берестейська церковна унія (Церковний собор у м. Бресті 1596 р.):

Причини: [Див. Додаток 4].

1. Кризовий стан православної церкви;

2. церква перестає бути гарантом збереження національних традицій та осередком культурного життя;

3. посилення окатоличення та ополячення. Різке звужування каналів матеріальної підтримки;

4. церква стає "світською". Моральна деградація церковної ієрархії.

5. посилення Московського патріархату (1589 р.).

Прихильники унії Чому?	Противники унії Чому?
Польський король; вищі церковні ієрархи; частина магнатів та шляхти; частина міщан.	Приходські священники; селяни; церковні братства.

Мета: приєднання православної церкви до католицької з обов’яком визнання верховенства Римського Папи (розширення сфери впливу Ватикану на Схід та збілбшення церковних володінь).

Умови:

1. Визнання зверхності Папи Римського;

2. визнання католицької догматики про чистилище, походження Духа Святого від Бога – Отця та Бога – Сина;

3. додержання візантійського обряду та юліанського календаря.

Наслідки:

1. Було визнано основні догмати католицької церкви; цековні обряди залишались православними, а церковно – слов’янська мова – мовою богослужіння;

2. масовий наступ на православну церкву;

3. уніатське духовенство звільнялось від сплати податків. Уніатська шляхта мала право претендувати на державні посади;

4. розкіл української церкви на уніатську та православну;

5. розкіл українського суспільства.

Отже, взагалі Берестейська унія залишила не дуже хороші наслідки для українського народу, але найважливішим результатом Брестської унії стало виникнення української греко-католицької церкви, яка в наступні чотири століття відіграла величезну позитивну роль у боротьбі українського народу за свої інтереси.