Іv міні – модуль Соціальна структура суспільства XIV – в першій полвині xvі.

Стан	Права, привілеї та обов’язки
Магнати	Володіли широкими правами та привілеями: економічними (величезні підвладні території та значні резерви робочої сили), політичними (можливість обіймати найвищі державні посади – канцлер, гетьман, підскарбій та ін.) та юридичними (підлягали суду безпосередньо великого князя, а не місцевої адміністрації). Належали члени великокнязівської ради та найзаможніші феодали, які виступали у похід під власними загонами і під власними корогвами. Були основою для формування верхівки державного апарату і підлягали суду Великого князя.
Шляхта:	Отримали статус за військову службу. Володіли вотчинами, мали права приватної власності на землю; деякі володіли удільними землями (за виконану військову службу). Остаточно шляхта оформилась в окремий стан після прийняття "Устава на волоки" (1557р.). Мала юридично оформлені права, привілеї та обов’язки – Литовський статут 1566 р.: Скасовувались всі обмеження шляхетської земельної власності; мали власні сейми; приймали участь у загальнодержавних сеймах.
Духовество	Не підлягало світському суду (судив суд єпископа). Духовні посади передавались у спадок. Духовенство вимагало у своїх парафіян різні "треби": десятина, скіпщина, данина натурою. Деякі церкви та монастирі володіли значними земельними угіддями, селами та містами. У др.пол. XVІ століття православна церква занепадає.
Міщани + -	Міське населення складалося з патриціату (заможні купці та промисловці), бюргерства (цехові майстри та середні торговці), поспольство (плебс, дрібні ремісники та торговці). Поширюється Магдебурзьке право – його сутність полягала у звільненнні міста від управління і суду державних урядовців і феодалів та дарування права на самоврядування. Мп. сприяло формуванню в Україні засад громадянського суспільства. - Іноземна колонізація та обмеження прав місцевого населення. - Релігійні обмеження. - Загострення в економічній сфері (конкуренція з євреями та вірменами). - Витіснення місцевих жителів з органів міського самоврядування. - Гальмувало і блокувало розвиток місцевих норм і традицій самоуправління.
Селянство	Чиншові селяни (данники) – сплачували феодалу наруральну й грошову (чинш) ренту. Особисто вільні та економічно незалежні селяни – общинники. Тяглі селяни – вели господарство на землях феодала. Відробіткова рента (панщина), державні податки (серебщина), державні повинності (будування мостів, доріг тощо). Службові селяни – ремісники, рибалки, конюхи та інші. Обслуговували двір феодала та відбували панщину, сплачували данину. З часом феод. залежність переросла в кріпосну. Суть кріпацтва – прикріплення селян до землі, запровадження обов’язкових селянських робіт на пана, остаточне обмеження громадянських прав і свобод селянства. Остаточно кріпосне право оформилось артикулами польського короля Генріха Валуа (1573 рік) та Третім Литовським статутом 1588 року: Тривалість панщини визначалась волею пана; селяни позбавлялися права розпоряджатися своїм майном; пан отримував право карати кріпака смертю; утікачів розшукували 20 років [Див. Додаток 3].
Козацтво	Реєстрових козаків звільнено від юрисдикції локальних урядів і піддано владі «козацького старшого». За Стефана Баторія реєстр збільшено до 600 козаків і козацьким гетьманом призначено Черкаського старосту, князя Михайла Вишневецького. Реєстрові козаки одержали додаткові привілеї: звільнення від податків, право землеволодіння, самоуправління з назначеною старшиною; вони мали свій прапор, литаври тощо. Реєстрові козаки одержували платню грішми й одягом; їм передано на власність містечко Трахтемирів з Зарубським монастирем для розміщення арсеналу і військового шпиталю. Реєстрові козаки були зобов'язані відбувати службу на Наддніпрянщині й посилати за наказом польського уряду загони на Дніпрові пороги. Консолідаційний процес козаччини під кінець 16 ст. концентрувався навколо двох різних осередків: Запорожської Січі на Низу і Трахтемирова. Січ стала вогнищем незалежного революційного козацтва, а Трахтемирів реєстрового, яке репрезентувало назагал консервативні козацькі кола.